Рішення № 90199260, 23.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005186

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Мельника А.В., представника відповідача Бондара В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 09.10.2019 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУНП у Львівській області) з такими вимогами:

- визнати неправомірним та скасувати наказ Управління поліції охорони №5307 від 05.09.2019;

- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія взводу реагування Червоноградського міського відділення Управління поліції охорони у Львівській області з 05.09.2019.

Представник позивача вважає протиправним та просить скасувати наказ №5307 від 05.09.2019 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Звертає увагу суду, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення чи злочину щодо порушення правил дорожнього руху не підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили. Наголошує, що до вечора 08.08.2019 ОСОБА_1 не знав про факт ДТП, що відбулася 06.08.2019 біля с. Йосипівка та смерть потерпілого пішохода, відповідно не повідомляв свого керівника про неї. Стверджує, що ОСОБА_1 не мав на меті приховувати свою причетність до цієї ДТП, що підтверджується фактом його самостійного звернення 08.08.2019 до Радехівського ВП ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення злочину. ОСОБА_1 не мав підстав інформувати свого безпосереднього керівника про участь ДТП чи механічні пошкодження власного автомобіля за відсутності рішення суду про притягнення його до відповідальності внаслідок участі в згаданому ДТП. Наполягає, що ОСОБА_1 не вчиняв дисциплінарного проступку, тому підстав для прийняття оскарженого наказу не було.

ГУНП у Львівській області скерувало суду клопотання про заміну відповідача (а.с. 28-30). Зауважило, що позивач перебував у службових відносинах з Управлінням поліції охорони у Львівській області, котре не є структурним підрозділом ГУНП у Львівській області, а окремою юридичною особою, просив замінити відповідача на належного. З огляду на те, що позивач та його представник в підготовче засідання не прибули, що позбавило суду можливості обговорити питання заміни неналежного відповідача на належного, ухвалою від 03.12.2019 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Управління поліції охорони у Львівській області (а.с. 48-49).

20.01.2020 представник позивача подав заяву (а.с. 118), просив виключити з числа відповідачів ГУНП у Львівській області за відсутності позовних вимог ОСОБА_1 до цього суб`єкта владних повноважень. З огляду на те, що вимоги позивача стосуються оскарження наказу №5307 від 05.09.2019 Управлінням поліції охорони у Львівській області (далі – УПО, відповідач) про його звільнення зі служби, суд задовольнив заяву про виключення з числа відповідачів ГУНП у Львівській області.

Відповідач, УПО позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 53-58), просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Вказує, що позивача звільнено зі служби не у зв`язку із притягненням до кримінальної чи адміністративної відповідальності за скоєння ДТП зі смертельним наслідком (розслідування триває, вирок суду щодо ОСОБА_1 відсутній), а за грубе порушення службової дисципліни. Пояснює, що ОСОБА_1 як поліцейський повинен не лише дотримуватися ПДР, а й Правил етичної поведінки поліцейських, бути зразком для інших. Натомість ОСОБА_1 після скоєння ДТП залишив місце події, не викликав відповіддні служби (поліція, медична допомога), не вживав заходів домедичної допомоги потерпілому пішоходу, а також вчиняв дії для приховування своєї причетності до ДТП шляхом ремонту пошкодженого автомобіля; в поліцію звернувся з повинною після того, як слідчий внаслідок вжитих оперативних заходів встановив причетність ОСОБА_1 до ДТП та викликав його з вимогою надати автомобіль для огляду. Стверджує, що факт перебування позивача на момент скоєння ДТП у відпустці жодним чином не нівелює факту грубого порушення ним службової дисципліни.

Відповідач на вимогу суду надав копії матеріалів службового розслідування та оскарженого наказу (а.с.85-87,129-176).

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 з 16.04.2004 проходив службу в органах внутрішніх справ, в листопаді 2015 року після утворення Національної поліції України переведений на службу в підрозділ поліції охорони. З 01.10.2018 проходив службу в Національній поліції України на посаді поліцейського-водія 3 класу взводу реагування Червоноградського міського відділення Управлінні поліції охорони у Львівській області (а.с. 21-23, 156, 170).

За наслідками проведення роз`яснювальної роботи по транспортній дисципліні в Червоноградському МВ УПО Львівської області Мотлюк П.І. дав письмове зобов`язання від 16.05.2018 щодо безумовного дотримання Правил дорожнього руху, письмового інформування безпосереднього керівника (командира) у разі притягнення до відповідальності за їх порушення, а також, що за грубе порушення ПДР України буде притягнутий до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції (а.с. 155).

З 24.07.2019 до 14.08.2019 ОСОБА_1 перебував у черговій відпустці за 2019 рік (наказ УПО Львівської області від 23.07.2019 №186 о/с).

06.08.2019 близько 21 год. 55 хв. до Радехівського відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення зі служби « 102» про те, що на узбіччі автомобільної дороги Броди-Червоноград між с. Йосипівка та с. Полове Радехівського району Львівської області виявлено труп ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя села Сушно Радехівського району Львівської області) з ознаками наїзду транспортного засобу. Водій транспортного засобу з місяця ДТП зник. Це повідомлення 06.08.2019 зареєстроване в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області за №1708 від 06.08.2019 (а.с. 163). За цим фактом СВ Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області внесена інформація до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №1201914028 0000254 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами» (а.с. 159-160). Серед іншого вказано, що на місці події виявлено уламок фари ймовірно автомобіля ВАЗ-2103 чи ВАЗ-2106, проводяться заходи по встановленню автомобіля та водія.

08.08.2019 приблизно о 09:30 слідчий Радехівського відділення поліції передзвонив ОСОБА_1 , котрий в цей час перебував в м. Дубляни, з вимогою представити для огляду автомобіль ВАЗ-2106, котрим користується позивач (а.с.61).

ОСОБА_1 , повернувшись 08.08.2019 в м. Радехів, приїхав в Радехівський ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області і написав заяву на ім`я начальника по таке: «…06.08.2019 близько 22:00 став учасником ДТП на автодорозі поблизу села с. Полове оскільки мене засліпила зустрічна машина. Не зорієнтувавшись на місці та будучи в шоковому стані, я не зрозумів в що я в`їхав, тому поїхав додому. Повідомляю, що даний автомобіль яким я керую ВАЗ2106 д.н.з. НОМЕР_1 . 08.08.2019 з мережі Інтернет я дізнався, що біля с. Полового збив людину і тоді я зрозумів, що це міг бути я, про що одразу повідомляю в правоохоронні органи. Хочу повідомити, що на даний час автомобіль знаходився в мого брата м. Радехів біля школи який я добровільно видаю» (а.с. 162).

Про ці обставини начальник Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області 08.08.2019 повідомив за місцем проходження служби ОСОБА_1 .

В свою чергу начальник Червоноградського міського відділу УПО Львівської області майор поліції Олійник В.Б. подав рапорт на ім`я заступника начальника УПО у Львівській області та доповів, що 08.08.2019 від начальника Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Спічака М.Л. отримав інформацію щодо звернення поліцейського-водія взводу реагування цього ж підрозділу старшого сержанта поліції Мотлюка ОСОБА_3 про те, що останній може бути учасником ДТП, яке мало місце 06.08.2019 на дорозі Радехів – Червоноград (а.с. 154).

08.08.2019 т.в.о. начальника УПО у Львівській області прийняв наказ №4801 «Про призначення та проведення службового розслідування» за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю поліцейського-водія взводу реагування Червоноградського МВ УПО Львівській області старшого сержанта поліції Мотлюка П.І. (а.с. 136).

З 15.08.2019 (дата виходу з відпустки) і до завершення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) поліцейського-водія реагування Червоноградського міського відділення Управлінні поліції охорони у Львівській області (наказ №496 від 15.08.2019, а.с. 135).

В ході службового розслідування старший сержант поліції ОСОБА_1 :

- повідомив, що користується транспортним засобом ВАЗ 21063 1987 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , котрий згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 21.04.2001 належить ОСОБА_4 (а.с. 165), має посвідчення водія НОМЕР_4 , видане 31.10.2006 РЕВ 7-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області (категорії В) (а.с. 164);

- дав письмові пояснення такого змісту (а.с. 147-149): « 06.06.2019 я, рухаючись на автомобілі «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , допомагав перевозити меблі братові з с. Новий Витків до його будинку в м. Радехові. Цього ж дня, приблизно о 21:35 год., виїхав з м. Радехова додому. Коли я проїжджав с. Йосипівку (на виїзді із села) мені назустріч їхав автомобіль, якої марки я не бачив, але це був якийсь великогабаритний транспорт, у якого світило яскраве світло (можливо дальнє світло), що засліпило мене. Я перемкнув з ближнього на дальнє освітлення в своєму автомобілі для того щоб водій зустрічного транспортного засобу перемкнув освітлення на ближнє і в цей момент я відчув удар (глухий звук) з правої сторони автомобіля. Удар в автомобіль я відчув в момент перемикання з ближнього на дальнє освітлення. В момент удару я рухався зі швидкістю приблизно 80-85 км/год. Після удару я скинув швидкість (відпустив педаль газу), але не гальмував, так як в той момент ще не зрозумів, що саме трапилося. В момент зіткнення зустрічний автомобіль знаходився приблизно на відстані 30-40 метрів від мене. Після того як ми розминулися із зустрічним автомобілем (після удару приблизно 3-4 секунди) я продовжував рух на дальньому освітленні, а через 400-500 метрів, перемкнувши освітлення з дальнього на ближнє, я побачив, що права фара не світить, тоді я декілька разів перемикав із ближнього на дальнє і навпаки, на дальньому освітленні працювали фари з обох сторін. Доїхавши до с. Полове ОСОБА_5 зупинився на зупинці, яка знаходилася по праву сторону від автодороги та була освітленою. Вийшовши із автомобіля я побачив пошкодження передньої правої частини автомобіля, а саме: розбита одна із фар правої сторони (ближнє освітлення), вм`ятини на правому передньому крилі та передньому бампері із правої сторони, відсутнє скло покажчика правого повороту з габаритом, а також на правому передньому крилі був наявний слід у вигляді полоси чорного кольору розміром приблизно 0,5 см. х 30 см. Не розуміючи, що сталось я поїхав додому по трасі не звертаючи нікуди з основної дороги. Приїхавши додому про вищевказаний факт я нікому не розповідав та ліг спати, але заснути довгий час не міг.

07.08.2019 я на вищевказаному автомобілі послідував в м. Радехів до свого двоюрідного брата ОСОБА_6 . Протягом усього дня я допомагав братові проводити ремонт в його будинку та залишився цього дня в нього на ночівлю, оскільки на наступний день ми мали їхати в м. Дубляни, для того щоб забрати деякі меблі із кімнати гуртожитку, в якому проживала його дочка. В цей день брат мене запитував звідки у автомобіля наявні пошкодження, але я від відповіді ухилився та нічого суттєвого йому не сказав.

08.08.2019 я разом із братом та його знайомим, якого звати ОСОБА_7 поїхали на автомобілі марки «Мерседес Спрінтер», що належить ОСОБА_7 , в м. Дубляни. По дорозі туди, приблизно о 09:30 год. мені зателефонував слідчий Радехівського відділення поліції ОСОБА_8 та запитав чи може він оглянути автомобіль, яким я користуюсь, нащо я погодився. Після телефонного дзвінка я про ДТП розповів братові. Повернувшись в м. Радехів я попросив, щоб брат мене підвіз до відділення поліції. Прибувши у відділ я написав заяву про те, що трапилося зі мною 06.08.2019 біля 22:00 год. на автодорозі Броди-Червоноград поблизу с. Йосипівка.

Питання: Чи вживали Ви алкогольні напої чи наркотичні засоби 06.06.2019?

Відповідь: Ні.

Питання: Коли Ви дізналися про те що біля села Йосипівка знайшли труп мужчини, який загинув внаслідок наїзду на нього автомобіля?

Відповідь: 07.08.2019 ввечері я дізнався із соціальної мережі «Фейсбук» про подію, яка мала місце 06.06.2019 на автодорозі біля села Йосипівка.

Питання: Чи догадувались, що можливо Ви були причетні до цього ДТП? Якщо так, то чому швидше не звернулись у поліцію?

Відповідь: Так догадувався. Чому не звернувся пояснити не можу, мабуть через страх.

Питання: Чи повідомили Ви своїх безпосередніх керівників про ДТП після дзвінка слідчого 08.08.2019?

Відповідь: Про факт ДТП я начальника Червоноградського МВ УПО майора поліції Олійника В.Б. та командира взводу капітана поліції Боровського П.М. не повідомляв. ОСОБА_9 сам зателефонував мені коли я писав заяву в Радехівському ВП і на той момент він вже про все знав.

Питання: Чому Ви не зупинилися та не переконалися що трапилося одразу після того як відчули удар у праву сторону автомобіля?

Відповідь: Цього я пояснити не можу.

Питання: Чи поверталися Ви до місця події після того, як оглянули автомобіль в с. Полове та виявили пошкодження?

Відповідь: Ні, до місця зіткнення я не повертався.

Питання: Чи проводили Ви будь-які ремонтні роботи автомобіля після ДТП?

Відповідь: 07.08.2019, перебуваючи в м. Радехові я замінив праву передню фару, покажчик правого переднього повороту з габаритом та пластмасову насадку на передньому бампері з правої сторони.

Питання: Чи знаходилися на місці події в момент ДТП інші автомобілі чи пішоходи, а також чи перебував у салоні вашого автомобіля хтось із пасажирів?

Відповідь: Я особисто не бачив жодного пішохода чи будь-якого транспортного засобу припаркованого чи в русі (попутному та зустрічному напрямках), окрім зазначеного вище автомобіля. В автомобілі я їхав сам, пасажирів у мене не було.».

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування, проведеного за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю поліцейського -водія взводу реагування Червоноградського МВ УПО Львівської області сержанта поліції ОСОБА_1 , затверджений 05.09.2019 начальником УПО (а.с. 137-146), відповідно до якого встановлено таке: «… старший сержант поліції ОСОБА_1 , керуючись хибним відчуттям власної безкарності, через перебування на посаді поліцейського, який як поліцейський повинен бути прикладом зразкової поведінки серед громадян, порушив Правила дорожнього руху – рухаючись на автомобілі ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на пішохода і, не зупинившись та не вживши можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому, залишив місце ДТП. У подальшому намагався приховати сліди ДТП, а саме: замінив праву передню фару, покажчик правого переднього повороту з габаритним ліхтарем та пластмасову насадку на передньому бампері з правої сторони. Також старший сержант поліції ОСОБА_1 довідавшись 07.08.2019 про те, що біля села Йосипівка знайшли тіло мужчини, який загинув внаслідок наїзду на нього автомобіля, і здогадуючись, що можливо він причетний до цього наїзду, звернувся до поліції лише після телефонного дзвінка слідчого Радехівського відділення поліції.

Окрім цього, про факт можливої причетності до ДТП, у наслідок якої загинув пішохід, старший сержант поліції ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника (командира).

Даний факт став можливим через грубе порушення поліцейським-водієм взводу реагування Червоноградського МВ УПО Львівської області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни внаслідок його низьких морально-ділових якостей, а також порушення ним вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ нормативних та розпорядчих документів МВС України, Національної поліції України, Департаменту поліції охорони та Управління поліції охорони у Львівській області щодо безумовного дотримання ПДР України, що виразилось у особистій недисциплінованості та грубому порушенні Правил дорожнього руху України.)».

Дисциплінарна комісія рекомендувала за грубе порушення службової дисципліни, зокрема, вимог п.п. 1,2,4,6 п.1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,2,4 п.3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затв. законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, нормативних та розпорядчих актів МВС України, Національної поліції України, Департаменту поліції охорони та Управління поліції охорони у Львівській області щодо безумовного дотримання ПДР України, що виразилось в особистій недисциплінованості, грубому порушенні п.2.10 Правил дорожнього руху України (залишенні місця ДТП, не вжиття можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому), а також неповідомленні безпосередніх керівників про факт можливої причетності до ДТП, внаслідок якого загинув пішохід, на старшого сержанта поліції ОСОБА_10 П. ОСОБА_11 , поліцейського-водія взводу реагування Червоноградського MB УПО Львівської області, накласти дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції (а.с. 145).

05.09.2019 начальник УПО видав наказ №5307 «Про порушення службової дисципліни поліцейським-водієм взводу реагування Червоноградського МВ УПО та його покарання», відповідно до котрого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення – звільнення зі служби в поліції (а.с. 85-87). В тексті наказу фактично продубльовано наведені вище висновки дисциплінарної комісії.

06.09.2019 профком профспілкової організації працівників поліції охорони Львівської області заслухав інформацію голови організації та начальника відділу кадрового забезпечення УПО щодо прийнятого рішення про накладення дисциплінарного стягнення у форм звільнення зі служби в поліції. ОСОБА_1 також виступив та просив не надавати згоду на його звільнення зі служби в поліції з огляду на таке: - на момент скоєння ДТП він був тверезий, засліплений світлом фар зустрічного автомобіля, а потерпілий в стані алкогольного сп`яніння; - згідно попереднього висновку експертизи потерпілий загинув одразу в результаті ДТП, тому надіється в суді спростувати ст. 135 Кримінального кодексу України «Залишення в небезпеці». Свою невинуватість буде доводити в суді. За наслідками голосування профспілка дала згоду на звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

06.09.2019 начальник УПО у Львівській області прийняв наказ №230 о/с «По особовому складу», відповідно до якого ОСОБА_1 з 06.09.2019 звільнено зі служби у поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 КАС України спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень і є одним із різновидів публічної служби. Отже, цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі – Закон №580-VIII).

Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Стаття 18 Закону №580-VIII визначає основні обов`язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (пункти 1, 2, 4, 6 частини першої).

Статтею 19 Закону №580-VIII визначає види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша).

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).

Статтею 64 Закону №580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі – Дисциплінарний статут). Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Як визначено у частині третій статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень. Так до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За визначенням, наведеним в частині першій статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень. Згідно з частинами другою та третьою цієї статті з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту визначає, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Стаття 15 Дисциплінарного статуту регламентує діяльність дисциплінарних комісій. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша). Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування (частина друга). Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування (частина четверта). За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина п`ятнадцята).

Частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 16).

Стаття 17 Дисциплінарного статуту регламентує порядок та умови відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади). Так, згідно з частинами першою, другою цієї статті відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Частиною третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно зі статтею сьомою цієї статті У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до частин першої, другої статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Статтею 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (далі – Правила №1179).

Згідно з пунктом 1 розділу І ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Пунктом 1 розділу IІ «Основні вимоги до поведінки поліцейського» Правил №1179 визначено, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; - поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; - у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; - інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 затверджені Правила дорожнього руху (далі – Правила). Ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Правила дають визначення термінам:

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;

- дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Пунктами 1.3., 1.5, 1.7 Правил визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи.

Згідно з пп. б) пункту 2.3. Правил для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Розділ 19 Правил регламентує порядок та умови користування зовнішніми світловими приладами. Так, згідно з пп. 19.1 Правил у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:

а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;

б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;

в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.

Дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку. Світло необхідно перемикати і на більшій відстані, якщо водій зустрічного транспортного засобу періодичним перемиканням світла фар покаже потребу в цьому (пп. 19.2 Правил).

У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення (пп. 19.3 Правил).

Як визначено пунктом 2.10 Правил у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

З метою прийняття законного та обґрунтованого рішення суд оцінив долучені до матеріалів справи письмові доказів (матеріали службового розслідування, відібрані в ОСОБА_1 пояснення, заяву від 08.08.2019 про причетність до ДТП, а також доводи ОСОБА_1 на засіданні профспілкового комітету, накази відповідача, послужний список позивача тощо) та встановив такі істотні обставини справи:

- 06.08.2019 в темний час доби (орієнтовно 22:00) ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ2106 (д.н.з. НОМЕР_1 ) на відтинку автомобільної дороги Броди-Червоноград між с. Йосипівка та с. Полове Радехівського району Львівської області відчув удар по правій стороні автомобіля, проте не зупинився і продовжив рух;

- виявивши, що права фара автомобіля після удару перестала функціонувати, ОСОБА_1 не зупинився, а продовжив рух до найближчого населеного пункту, вже там зупинився та оглянув автомобіль;

- виявивши внаслідок огляду автомобіля його ушкодження (розбита одна із фар правої сторони, вм`ятини на правому передньому крилі та передньому бампері із правої сторони, відсутнє скло покажчика правого повороту з габаритом, а також слід на правому передньому крилі), ОСОБА_1 не повернувся на місце ДТП, а поїхав додому;

- вдома ОСОБА_1 тривалий час не міг заснути, проте нікому не розповів про описану подію, а на наступний день ухилився від відповіді на запитання брата про походження ушкоджень автомобіля;

- 07.08.2019 ОСОБА_1 замінив праву передню фару, покажчик правого переднього повороту з габаритом та пластмасову насадку на передньому бампері з правої сторони ушкодженого 06.08.2019 внаслідок ДТП автомобіля;

- 07.08.2019 ввечері ОСОБА_1 дізнався із соціальної мережі «Фейсбук» про ДТП зі смертельними наслідками, що відбулося 06.08.2019 на відтинку дороги, де він 06.08.2019 пошкодив свій автомобіль внаслідок удару з об`єктом, котрого, як він стверджує, не бачив внаслідок засліплення фарами зустрічного автомобіля;

- ОСОБА_1 07.08.2019 усвідомлював про свою причетність до описаного в соціальній мережі ДТП, проте нічого нікому не повідомляв через страх;

- на місці ДТП, що сталося 06.08.2019 на відтинку автомобільної дороги Броди-Червоноград між с. Йосипівка та с. Полове Радехівського району Львівської області, де виявлено труп ОСОБА_2 , слідчо-оперативна група виявила скло та уламок фари автомобіля, ймовірно ВАЗ-2103 чи ВАЗ-2106;

- за наслідками проведених заходів по встановленню автомобіля та водія, який скоїв наїзд на ОСОБА_2 , слідчий Радехівського РВ 08.08.2019 орієнтовно о 09:30 зателефонував ОСОБА_12 (котрий в цей час знаходився в м. Дубляни) з вимогою пред`явити автомобіль ВАЗ-2106 для огляду;

- після повернення 08.08.2019 з м. Дубляни в м. Радехів ОСОБА_12 прибув в місцевий підрозділ поліції та написав заяву, в котрій повідомив про свою причетність до ДТП, що трапилося 06.08.2019 близько 22:00 та повідомив про місцезнаходження автомобіля, на котрому він потрапив в ДТП.

- ОСОБА_1 не повідомляв своїх безпосередніх керівників про свою участь в ДТП ані 6-7.08.2019, ані 08.08.2019 як до, так і після дзвінка слідчого, а начальник Червоноградського МВ УПО дізнався про цю подію від начальника Радехівського ВП, куди ОСОБА_1 08.08.2019 прибув після виклику слідчого.

Оцінюючи прийняте начальником УПО у Львівській області рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення суд враховує таке:

ОСОБА_1 з 2006 року має посвідчення водія категорії «Б»; проходив службу в органах внутрішніх справ та поліції більше п`ятнадцяти років поспіль, займав посаду поліцейського-водія. Отже, ОСОБА_1 має значний досвід і як поліцейський, і як водій, а за своїми службовими обов`язками поліцейського-водія він суміщає ці дві професійні функції на постійній основі. Керівництво підрозділу поліції, де позивач проходив службу, проводило профілактичну та роз`яснювальну роботу щодо необхідності неухильного дотримання поліцейськими правил дорожнього руху, що підтверджується письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 16.05.2018.

За таких передумов суд переконаний, що ОСОБА_1 06.08.2019 мав знати та фактично знав:

(1) як алгоритми дій водія у випадку ДТП, визначені ПДР (негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди тощо);

(2) так і свої основні обов`язки як поліцейського, а також про те, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Проте дії позивача в період 06-08.08.2019 прямо суперечили наведеним вище нормативним положенням, оскільки ОСОБА_1 : - покинув місце ДТП, не зупинившись; - проїхавши незначну відстань, переконався в ушкодженні свого автомобіля в ДТП, проте не повернувся на місце події та не пересвідчився в тому, що внаслідок зіткнення не постраждала людина, а також чи така людина потребує допомоги; - не повідомив про факт ДТП поліцію; - усвідомлював свою причетність до ДТП зі смертельними наслідками, прочитавши 07.08.2019 про смерть пішохода на обочині автодороги в соціальних мережах, проте не лише не повідомив про свою причетність поліцію та безпосереднього начальника, а навпаки – вжив заходи для знищення слідів пригоди, здійснивши в цей день ремонт автомобіля.

Суд також пам`ятає аргументи ОСОБА_1 у виступі 06.09.2019 на засіданні профспілкової організації про те, що потерпілий внаслідок ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, а позивач був тверезим; а також про засліплення водія фарами зустрічної вантажівки. Суд вважає, що за таких обставин цілком можна припустити, що подія ДТП спричинена діями інших осіб (пішохода, водія зустрічного автомобіля), тому питання кваліфікації діянь ОСОБА_1 на предмет вчинення ним адміністративного/кримінального правопорушення може та буде вирішуватися компетентними органами у встановленому законом порядку. Суд наголошує, що у цій справі не встановлює вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, смерті пішохода чи залишенні людини у небезпеці. Суд оцінює на предмет наявності складу дисциплінарного проступку діяння ОСОБА_1 як поліцейського, котрий, будучи учасником ДТП, втік з місця події, вживав заходів для знищення її слідів, усвідомлював свою участь в події зі смертельними наслідками, проте не повідомив про це ані поліцію, ані свого безпосереднього начальника.

Суд розцінює описані діяння поліцейського такими, що прямо суперечать прийнятій ним Присязі, а рішення начальника про застосування дисциплінарного стягнення – цілком адекватною реакцією на встановлені в ході службового розслідування обставини.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 з власної волі повідомив поліцію про ДТП за його участі та можливу причетність до смерті людини внаслідок зіткнення з автомобілем. В контексті обставин цієї справи суд вважає цілком очевидним те, що позивач зізнався в причетності до ДТП 08.08.2019, лише через дві доби після участі в ній, при цьому зробив це лише під тиском обставин - після виклику до слідчого, тобто вже після з`ясування поліцією внаслідок проведених нею оперативних заходів ймовірної причетності ОСОБА_1 до ДТП зі смертельними наслідками.

Щодо доводів представника позивача про відомості, що характеризують поліцейського ОСОБА_1 , то суд такі приймає як належні. Проте такі є недостатніми для формування цілісної картини про особу поліцейського: суд дослідив послужний список ОСОБА_1 та встановив, що за час проходження служби він сім разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, з них - двічі за порушення правил дорожнього руху та транспортної дисципліни. Оцінюючи діяння ОСОБА_1 в сукупності з цією інформацією суд не вбачає непропорційності обраного начальником заходу дисциплінарного впливу.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення”, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Управління поліції охорони у Львівській області (79019, Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, буд. 44; ідентифікаційний код 40108887) визнання неправомірним та скасування наказів, поновлення на посаді – відмовити повністю.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.07.2020.

Суддя Москаль Р.М.