Ухвала суду № 90199218, 02.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/6870/20

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язанння вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до ненарахування та невиплати їй та її дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області провести їй та її дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням вживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Ухвалою суду від 13.05.2020 вказаний позов залишено без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- позовної заяви, у якій необхідно по тексту позову вірно зазначити ім`я доньки ( ОСОБА_6 , а не ОСОБА_7 ) (в 2-х екз.);

- документу, який свідчить про проживання дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з матір"ю в с.Листвин (в 2-х екз., завірених);

- доказу сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

На виконання ухвали від 13.05.2020, позивачем надіслано до суду заяву з додатками, проте не надано доказу сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

При цьому, у заяві позивачем вказано, що відповідно до Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» та довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України «Про судовий збір» вбачається:

"...Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону про судовий збір за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору. Тобто Закон № 3674-УІ дозволяє використати первісний документ про сплату судового збору."

Отже, зазначає позивач, немає необхідності повторно сплачувати судовий збір, так як він вже зарахований до бюджету та їй не повернутий.

З приводу вказаного суд зазначає, що дійсно, друге речення частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" до 01.09.2015 (не включно) містило наступне правило: "У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору."

Разом з тим, вказане речення було виключено із частини четвертої статті 6 Законом України від 22 травня 2015 року 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015. В подальшому, внаслідок внесених змін, ця частина четверта стала частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про судовий збір» і на момент первинного звернення до суду із цим позовом (справа № 5787/20) та на момент повторного подання позову 04.05.2020 діяла і діє в наступній редакції: "5. За повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах."

Враховуючи наведене, чинним Законом України "Про судовий збір" не передбачено можливості не сплачувати судовий збір у випадку повторного звернення до суду із тим самим позовом, який раніше був залишений без розгляду.

Більш того, суд зазначає, що у справі № 5787/20 позов ОСОБА_1 був повернутий внаслідок порушення правил об`єднання позовних вимог, а не залишений без розгляду.

Згідно п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивач у встановлений судом строк вимоги ухвали судді від 13.05.2020 в повному обсязі не виконала, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунула (в частині сплати судового збору), позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язанння вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Чернова