Ухвала суду № 90197393, 01.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

01 липня 2020 року м. Київ № 640/13085/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Оружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 03 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження №61123210.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В подальшому, представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №61123210, яке відкрито 03 лютого 2020 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу недоїмки від 15 травня 2019 року №Ф-28865-17У, що видана Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, до набрання законної сили судоми рішенням у справі №640/13085/20.

Заява обґрунтована очевидною протиправністю оскаржуваної постанови від 03 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження №61123210, оскільки на думку позивача Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві пропущений строк пред`явлення до виконання вимоги про сплату боргу недоїмки від 15 травня 2019 року №Ф-28865-17У.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частинами першою, четвертою, п`ятою та шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акт.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження №61123210 з примусового виконання вимоги про сплату боргу недоїмки від 15 травня 2019 року №Ф-28865-17У, що видана Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві. Боржником у названому виконавчому провадженні є ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень по виконавчому провадженню №61123210 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про арешт майна боржника від 22 травня 2020 року та постанову про арешт коштів боржника від 29 травня 2020 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже, єдиною підставою зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання вимоги про сплату боргу недоїмки від 15 травня 2019 року №Ф-28865-17У, що видана Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві є вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такої вимоги.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що вимога про сплату боргу недоїмки від 15 травня 2019 року №Ф-28865-17У, що видана Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, позивачем станом на час розгляду заяви про забезпечення позову не оскаржена.

Протиправність постанови від 03 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження №61123210 та, як наслідок, необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована представником позивача виключно ймовірним пропуском Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві строку пред`явлення такої вимоги до виконання.

На думку суду, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави стверджувати про порушення прав, свобод або інтересів позивача, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.І. Кузьменко