Рішення № 90197391, 03.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 року м. Київ № 826/15331/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут»

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва

Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання протиправними та скасування постанов,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30.08.2018 ВП №55685764 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» штрафу у сумі 5100,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.09.2018 ВП №55685764 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» штрафу у сумі 10 200,00 грн;

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юріївною безпідставно застосовано двічі статтю 75 Закону України «Про виконавче провадження», чим створила, неіснуючі насправді, підстави для звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказано, що відповідач посилаючись на статті 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», не враховано, що ці норми встановлюють порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, тобто може бути застосована щодо виконання рішень немайнового характеру, види яких перелічені у статтях 64-67 вказаного закону, а також відповідальність за невиконання цих рішень. Натомість, виконавче провадження №55685764 відкрито на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 12.01.2018 №910/9784/17 про примусове виконання рішення майнового характеру

Позивач вважає, що оскаржувані постанови є протиправними і винесені старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юріївною безпідставно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №826/15331/18 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №55685764 та запропоновано надати відзив на позовну заяву

Відповідачем, 04.10.2018 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечено проти позовних вимог та зазначено, що ним правомірно було прийнято оскаржувані постанови.

Також, разом з відзивом, відповідачем подано копії матеріалів виконавчого провадження №55685764.

Позивачем, 16.01.2019 подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.20118 у справі №910/9784/17 та вказав, що вказане рішення стосується предмету спору у даній справі та має значення для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юрівною прийнято постанову від 02.02.2018 ВП №55685764 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/9784/17, виданого 12.01.2018 Господарським судом міста Києва про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрозбут" відшкодувати 50% вартості незакладених матеріальних цінностей на суму 7997500 грн. на р/р 31117106700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва (37995466); банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 21081100.

Позивачем надано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва заяву від 07.02.2018 №19, в якій просив прийняти до виконання ухвалу Верховного Суду України від 29.01.2018 у справі №910/9784/17 та відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» зупинити виконавче провадження.

Старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юрівною прийнято постанову від 09.02.2018 ВП №55685764 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юрівною прийнято постанову від 24.05.2018 ВП №55685764 про поновлення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юрівною прийнято постанову від 30.08.2018 ВП №55685764 про накладення штрафу, згідно якої на товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду.

Також, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юрівною прийнято постанову від 17.09.2018 ВП №55685764 про накладення штрафу, згідно якої на товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду.

Крім того, старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Городньою Ганною Юрівною направлено до Шевченківського УП ГУНП України в місті Києві подання (повідомлення) від 17.09.2018 №55685764/15, в якому просила притягнути до кримінальної відповідальності керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» ОСОБА_1 .

Позивач не погоджуючись з прийнятими постановами про накладення штрафу від 30.08.2018 ВП №55685764 та від 17.09.2018 ВП №55685764, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі по тексту - Закон України №1404-VIII) (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята); за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац перший частини шостої).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення закріплений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження"

Так, відповідно до частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" в разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга).

Тобто, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений виконавцем строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання позивачем наказу №910/9784/17, виданого 12.01.2018 Господарським судом міста Києва.

В позовній заяві позивач посилається на неправомірне застосування відповідачем норм Закону України «Про виконавче провадження» в частині притягнення товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» до відповідальності за невиконання рішення немайнового характеру.

Суд зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» не містить окремих норм, відповідно до яких боржник у виконавчому провадженні несе відповідальність за невиконання рішення майнового характеру чи то невиконання рішення немайнового характеру.

Розділом XI Закону України «Про виконавче провадження» чітко передбачено відповідальність за невиконання рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем при прийнятті оскаржуваних постанов, дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та правомірно винесено постанови від 30.08.2018 ВП№55685764 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» штрафу у сумі 5100,00 грн та постанови від 17.09.2018 ВП№55685764 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» штрафу у сумі 10 200,00 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, оскільки наказ №910/9784/17 виданий 12.01.2018 Господарським судом міста Києва не виконано в спосіб та порядок, визначений виконавчим документом, та у строки встановлені державним виконавцем, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані постанови про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрозбут» штрафу, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 287, 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.