Ухвала суду № 90196845, 24.06.2020, Оболонський районний суд міста Києва

24.06.2020 Справа № 756/12182/19

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний №756/12182/19

Провадження №2-756/1913/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яли Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові коштів, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 помилково сплачувала кошти на рахунки відповідача, які останній відмовляється повертати у добровільному порядку.

Ухвалою суду від 16.09.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача адвокат Снісаренко Д.І. звернувся до суду із заявою про відмову від позовних вимог та закриття провадження у справі з підстав того, що після відкриття провадження у справі відповідач добровільно виконав вимоги позивача. Таким чином, перестали існувати обставини, які слугували підставою для звернення до суду. Наслідки відмови від позову позивачу ОСОБА_1 відомі та зрозумілі. Крім того, просив стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Позивач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи судом повідомлялась. Надала до суду заяву, у якій просила проводити судовий розгляд справи без її участі, вимоги, викладені у заяві, підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся. Направив на адресу суду заяву, у якій просив закрити провадження у справі та вказував на безпідставність вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить о висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності усіх учасників провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Статтею 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що судом встановлено, що дії позивача не суперечать його інтересам, суд вважає можливим задовольнити заяву про відмову від позовних вимог та закрити провадження у справі.

Крім того, представник позивача звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача судового збору, сплаченого позивачем при подачі позовної заяви.

Частиною 3 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Матеріали справи містять оригінал квитанції №ПН317 від 12.09.2019, з якої убачається, що при зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. (а.с. 2).

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не підтримує своїх вимог саме внаслідок добровільного задоволення їх відповідачем «ДТЕК Київські електромережі» після відкриття провадження у справі, то вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченої нею суми судового збору підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

В силу ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

У відповідності до Розрахунку суми витрат на правничу допомогу адвоката в межах даної справи, вартість послуг адвоката Снісаренка Д. І . складає 2 000,00 грн., з яких: 1 000,00 грн. - послуги зі складання позовної заяви та 1 000,00 грн. - участь представника у судових засіданнях (а.с. 41).

Матеріали справи містять оригінал ордеру серія КВ № 459775 від 02.12.2019 на надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги від 02.12.2019 за №132 (а.с. 20).

Крім того, адвокатом Снісаренком Д.І. надано оригінал іншого ордеру серія КВ №459779 від 03.03.2020 на надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги від 03.03.2020 за №131 (а.с. 43).

Разом з тим, із матеріалів справи убачається, що позовну заяву було складено 12.09.2019 та підписано особисто позивачем, тобто до укладення Договору про надання правової допомоги за №132 або ж Договору про надання правової допомоги за №131 адвокатом Снісаренком Д.І.

Таким чином, витрати позивача на послугу зі складання позовної заяви адвокатом Снісаренком Д.І. жодним чином не підтверджені.

Також Договору про надання правової допомоги від 02.12.2019 за №132, як і Договору про надання правової допомоги від 03.03.2020 за №131, якими повинні бути визначені умови та обсяг надання такої допомоги, а також розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, до суду надано не було.

Розрахунок суми витрат на правничу допомогу, також не містить відомостей про реквізити договору і його змісту.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 133, 137, 141, 142, 255, 256, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від позовних вимог, закриття провадження у справі, стягнення судового збору та витрат на правову допомогу - задовольнити частково.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Провадження у цивільній справі позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - закрити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.;

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення.

Суддя О.В. Диба