Рішення № 90196349, 02.07.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/477/19

провадження № 2/753/1777/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2020 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Запорожець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс», про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих залиттям квартири, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Аркада-Житлосервіс», про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих залиттям квартири. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище цього ж будинку - у квартирі № 44 зареєстрована та мешкає відповідачка. 18 серпня 2017 року відбулося залиття її квартири - № 36 водою, яке згідно акту комісії ТОВ «Аркада - Житлосервіс» від 18 серпня 2017 року, є недбале ставлення відповідача, як мешканки квартири № 44 , до санітарно-технічного обладнання квартири, а саме причиною аварії стали вади в роботі сифону під ванною квартири № 44 , що і стало причиною залиття належної їй квартири № 36 . В результаті залиття було зіпсовано стіни в санвузлі, коридорі та кімнаті й пошкоджена електропроводка у квартирі. Вартість майнового збитку згідно Звіту № 324 ІD від 14 вересня 2017 року про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної суб`єктом оціночної діяльності, які виникли внаслідок залиття квартири складає 7 810 грн. 90 коп. Внаслідок залиття квартири їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 7 000 грн. 00 коп. та обґрунтовує тим, що внаслідок неправомірних дії/бездіяльності відповідача вимушена робити ремонт, й на час, коли він не зроблений, перебувати у антисанітарних умовах, спричинених внаслідок недбалих дій відповідачки.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з тих же підстав та просила їх задоволенти уцілому, посилаючись на відповідальність заподіювача збитків та шкоди на їх відшкодування.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на сайті судової влади (суду), а будучи присутньою в підготовчому судовму засідання, позов не визнала, натомість відзиву на позов не надала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та за погодженням позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачка - є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 15), поверхом вище цього ж будинку - у квартирі № 44 зареєстрована та мешкає відповідачка ( а.с. 32 ).

18 серпня 2017 року відбулося залиття квартири - № 36 , яка належить позичці, водою, яке згідно акту комісії ТОВ «Аркада - Житлосервіс» від 18 серпня 2017 року, є недбале ставлення відповідача, як мешканки квартири № 44 , до санітарно-технічного обладнання квартири, а саме причиною аварії стали вади в роботі сифону під ванною квартири № 44 , що і стало причиною залиття, належної позивачці квартири № 36 (а. с. 16 ).

В результаті залиття було зіпсовано стіни в санвузлі, коридорі та кімнаті й пошкоджена електропроводка у квартирі, належній позивачці.

Вартість майнового збитку згідно Звіту № 324 ІD від 14 вересня 2017 року про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проведеної суб`єктом оціночної діяльності, які виникли внаслідок залиття квартири, складає 7 810 грн. 90 коп. (а.с. 8 - 13, 15, 16)

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 Розділу Х Правових позицій, висловлених Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при перегляді цивільних справ у касаційному порядку і у зв`язку з винятковими обставинами у 2008 році, у спорах про відшкодування шкоди згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, діє презумпція заподіювача шкоди. У зв`язку з цим не позивач повинен довести наявність вини відповідача, а відповідач повинен довести відсутність його вини у завданні шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2, ч.1 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Суд вважає доведеною вину відповідача у завданих матеріальних збитках, заподіяних майну позивача внаслідок залиття її квартири, яке відбулося 18 серпня 2017 (а.с. 8 - 13), у розмірі 7 810 грн. 90 коп. (а.с. 8 - 13).

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення матеріальних збитків є обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

За проведення експертизи вартості завданих збитків позивачем понесено витрати в розмірі 850 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною квитанцією на зазначену суму (а.с. 13), які згідно п.2 ч.3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд, надавши оцінку письмовим доказам в частині відшкодування моральної шкоди, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини відповідача, який завдав моральної шкоди позивачу внаслідок дій, що вплинули на права позивача, вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині частково, й оцінює її в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених відповідними статтями Цивільного кодексу України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивач оцінює моральну шкоду у розмірі 7 000 грн. 00 коп., проте суд вважає, що не всі підстави, на які посилається позивач є належними та обґрунтованими.

Проте, суд приймає до уваги й ті обставини, які мають суттєве значення та впливають на задоволення вимог відшкодування моральної шкоди, а саме те, що позивач після залиття квартири позбавлений нормальних санітарних умов проживання, вимушений проводити ремонт унаслідок протиправни дій/бездіяльності відповідача, й на час, коли він не зроблений, перебувати у антисанітарних умовах, спричинених внаслідок недбалих дій відповідачки.

Таким чином, судом встановлений факт понесеної моральної шкоди позивачем, що виявилася у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна (пункт 3 частини 2 статті 23 ЦК України), та оцінює її з урахуванням принцину розумності та пропорційності у розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3 частини 2, частин першої, 4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 141 та ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір за дві вимоги в загальній сумі 1 409 грн. 60 коп. (704 грн. 80 коп. х 2 = 1 409 грн. 60 коп. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначеної норми процесуального закону з відповідача має бути стягнуто 704 грн. 80 коп. - судовий збір за вимоги майнового характеру та 352 грн. 40 коп. - за вимогу немайнового характеру (моральної шкоди) (50% від розміру задоволеної позовної вимоги), а всього - 1 057 грн. 20 коп. (704 грн. 80 коп. + 352 грн. 40 коп. = 1 057 грн. 20 коп.), натомість витрати на надання правової допомоги позивачем не доведені (відсутні платіжні квинації про понесені витрати), а тому не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України, від 27 березня 1992 року (з відповідними змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс», про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих залиттям квартири, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , відомості про ідентифікаційний код платника податків - відсутні,на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , 7 810 грн. 90 коп. - матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, 4 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди, 850 грн. 00 коп. - понесених витрат за проведення оцінки пошкодженого майна, 1 057 грн. 20 коп. - судового збору, а всього - 13 718 (тринадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 10 (десять) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанці.

СУДДЯ: