Вирок № 90194114, 03.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/23034/19

н/п 1-кп/953/505/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2020 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю: секретаря Костровой О.В.,

прокурорів – Захарової А.О., Лемішко М.В.,

захисника – Капельнікова В.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу по кримінальному провадженню №12012220490000042 за обвинуваченням :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, який має неповнолітню дитину, раніше судимого: 23.05.2003р. Київським районним судом м.Харкова за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 27.09.2006р., 30.03.2007 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 190 КК України до 3р. п/в з іспитовим строком 2р., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у скоєні кримінальних правопорушень передбачених за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.1 ст.353, ч. 1 ст. 393 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 будучи судимим 30.03.2007 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, в період іспитового строку, вчинив нові злочини за наступних обставин.

Так, 14.08.2007 у вечірній час доби ОСОБА_1 попередньо вступив з ОСОБА_2 у злочинну змову, спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, для вчинення якого, з метою введення потерпілої особи в оману ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились представитись працівниками міліції, відомості про що повинен був повідомити ОСОБА_2 . В той же день приблизно о 19:00 годині, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 приїхали до будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 2. Між третім і четвертим поверхами вони побачили раніше незнайому їм ОСОБА_3 , яка підіймалася по сходам, у якої в руках були сумки і пакети, і спільно вирішили відкрито викрасти належне їй майно, тим самим досягши домовленості щодо спільного вчинення злочину.

Реалізуючи спільний злочинний умисел групи, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливих мотивів, приблизно о 19:10 год. ОСОБА_1 , скориставшись розгубленістю ОСОБА_4 через те, що ОСОБА_2 , діючи згідно своєї злочинної ролі у раніше досягнутій домовленості з ОСОБА_1 на вчинення даного злочину, з метою введення потерпілої в оману, неправомірно представив їй себе та ОСОБА_1 як працівників карного розшуку міліції, ОСОБА_1 наблизився до неї і, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер для оточуючих та сприймаються ОСОБА_4 однозначно як відкрите викрадення її майна, ОСОБА_1 , діючи умисно, відкрито різким рухом став виривати у неї з руки належну потерпілій ОСОБА_5 сумку для переносу собак, вартістю 757 грн. 50 коп., в якій знаходилася собака породи російський той-тер`єр, вартістю 5000 грн., а всього майна на загальну суму 5757 грн. 50 коп. При цьому ОСОБА_4 стала чинити опір ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не випускаючи з рук свого майна та почала голосно просити про допомогу сусідів. На крик ОСОБА_4 вийшов житель однієї з квартир ОСОБА_6 , котрий, застосувавши фізичну силу до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , затримав їх, у зв`язку з чим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не довели свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення майна ОСОБА_4 до кінця, з причин, що не залежали від їх волі.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли спричинити потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5757,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадений чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 353 КК України (в редакції КК України 2007 року), тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

Крім, того, 02.06.2008 ОСОБА_1 , будучи підсудним по кримінальній справі №61080025, за обвинуваченням його у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.1 ст.353 КК України (в редакції КК України 2007 року), яка розглядалась у приміщенні Київського районного суду м. Харкова, розташованому в м. Харкові по вул. Валентинівська (Блюхера), 7-Б, будучи ознайомленим із постановою вказаного суду від 23.04.2008 про зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою, та розуміючи, що йому заборонено покидати приміщення суду без міліцейського супроводу, діючи умисно та незаконно, втік із зали судового засідання від міліціонера СБСМ «Грифон» ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_8 , відштовхнувши його в бік, в подальшому вибіг з приміщення суду на вулицю та втік в невідомому напрямку, чим вчинив втечу з-під варти.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.393 КК України, тобто втеча з-під варти особою, яка перебуває у попередньому ув`язненні.

Допитаний під час судового розгляду ОСОБА_1 , свою вину у вчинені кримінальних правопорушень, визнав повністю підтвердив факти та обставини вчинення кримінальних правопорушень , викладені вище, їх не оспорював, у скоєному розкаявся, вибачився в залі суду перед потерпілою. При цьому зазначив, що з під варти втік, оскільки злякався. В подальшому їздив на заробітки до РФ та проживав за місцем реєстрації.

Вина обвинуваченого у скоєні злочинів підтверджується наступними дослідженими судом, належними та допустимими, доказами.

За епізодом від 14.08.2007р.

Показаннями обвинуваченого, відповідно до яких він 14.08.2007 близько 19:10 год., попередньо домовившись представитись із раніше знайомим ОСОБА_2 працівниками міліції, перебуваючи у під`їзді АДРЕСА_4 АДРЕСА_2 побачили раніше не знайому жінку ОСОБА_3 .. Остання спитала, що вони тут роблять, вони представились працівниками міліції, намагались у неї забрати сумку із собакою, однак жінка почала кричати, вийшов з квартири чоловік та затримав їх, після чого приїхала охорона та міліція.

Протоколом прийняття 14.08.2007р. заяви від ОСОБА_4 про вчинення злочину, відповідно до якої два невідомі чоловіки, біля дверей квартири де проживає ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ) представилися працівниками карного розшуку та намагались забрати її сумки, в подальшому вказана заява внесена до ЄРДР.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до яких у вечірній час 2018р., вона йшла до себе додому за адресою: АДРЕСА_5 , зустріла двох раніше не знайомих їй чоловіків, один з яких це обвинувачений. Вони їй представилися, як співробітники карного розшуку міліції , однак вона їм не повірила, просила пред`явити документи, після чого вони стали поводити себе агресивно та обвинувачений схопив її за сумку « ОСОБА_9 » для переносу собак, в якій була собака породи російський той-тер`єр, хотів її забрати, вона почала кричати та в цей час вийшов сусід ОСОБА_6 та затримав чоловіків, після чого була викликана охорона та міліція. На теперішній час вона пробачила обвинуваченого, ніяких претензій до нього не має.

Наявність у потерпілої ОСОБА_4 сумки « ОСОБА_9 » для переносу собак, в якій була собака породи російський той-тер`єр, підтверджується сертифікатом про походження собаки, а також протоколом огляду речей від 26.08.2007р. із фототаблицею.

В подальшому постановою слідчого від 26.07.2007р. сумка «Джусі кутюр», сертифікат визнані речовими доказами, повернуті потерпілій за розпискою.

За даними протоколу впізнання від 28.08.2007р., ОСОБА_4 , серед чотирьох пред`явлених їй фотознімків, впізнала обвинуваченого, як чоловіка, який 14.08.2007р. знаходячись в під`їзді будинку 20 АДРЕСА_6 вул АДРЕСА_7 О.Яроша в м.Харков, разом із іншим чоловіком представився їй співробітником карного розшуку та намагався забрати у неї сумку із собакою.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 15.11.2019р., проведеного за участю ОСОБА_1 та його захисника, двох понятих, ОСОБА_1 показав та розказав як він 14.08.2007р. разом із знайомив ОСОБА_10 зайшли до під`їзду №2 АДРЕСА_6 вул.О.Яроша, б АДРЕСА_2 . Там зустріли на сходах жінку, яка спитала , що вони тут роблять, вони у відповідь представили працівниками карного розшуку міліції. Жінка прохала пред`явити посвідчення, в цей час ОСОБА_1 обійшов її та схопив за сумку, жінка почала кричати, вийшов чоловік та затримав їх.

За даними протоколу впізнання від 23.08.2007р., ОСОБА_6 , серед чотирьох пред`явлених йому фотознімків, впізнав обвинуваченого, як чоловіка, якого він 14.08.2007р. у під`їзді будинку АДРЕСА_2 , затримав, коли вийшов зі своєї квартири, оскільки почув крик сусідки про допомогу.

За даними протоколу впізнання від 22.08.2007р., ОСОБА_11 , серед чотирьох пред`явлених їй фотознімків, впізнав обвинуваченого, як чоловіка, якого вона бачила 14.08.2007р. у під`їзді будинку АДРЕСА_2 м.Харкові.

За даними протоколу впізнання від 22.08.2007р., ОСОБА_12 , серед чотирьох пред`явлених їй фотознімків, впізнав обвинуваченого, як чоловіка, якого вона бачила 14.08.2007р. у під`їзді будинку АДРЕСА_2 О.Яроша в м.Харкові.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №234.1/234-07 вартість спеціальної сумки « ОСОБА_9 » на момент скоєння злочину (14.08.2007р.) складає 757 грн. 50 коп.

Згідно довідки Української кінологічної федерації ОЛТ «Природа» від 29.08.2007р. вартість собаки породи російський той-тер`єр складає 5000 грн.

Згідно вироку Київського районного суду м.Харкова від 26.08.2008р. , який набрав законної сили, ОСОБА_10 визнаний винним у закінченому замаху на відкрите викрадення 14.08.2007р. о 19 годині за адресою: м АДРЕСА_7 Харків АДРЕСА_8 у ОСОБА_4 сумки із собакою, за попередньою змовою групою осіб, при цьому представившись співробітниками міліції.

В ході судового розгляду не знайшло свого підтвердження , що вартість сумки « ОСОБА_13 кутюр» складає 1000 євро, що на момент скоєння злочину, згідно курсу НБУ складає 6893,75 грн. та вартості собаки породи російський той-тер`єр - 10300 грн., що в даному випадку не впливає на кваліфікацію злочину.

За епізодом від 02.06.2008р.

Показаннями обвинуваченого, відповідно до яких кримінальна справа у відношенні нього та ОСОБА_2 була направлена спочатку на розгляд до Дзержинського районного суду м.Харкова, а потім її передали до Київського районного суду м.Харкова. 02.06.2008р. коли він прийшов у Київський районний суд м.Харкова йому суддя повідомив, що постановою йому змінений запобіжний захід на тримання під вартою та щоб він залишався у залі до приїзду міліції. До нього підійшов співробітник Грифону, він його відштовхнув та втік, оскільки злякався взяття під варту.

Постановою слідчого від 16.08.2007р. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд та самою підпискою ОСОБА_1

Постановою Київського районного суду м.Харкова від 23.04.2008р., відповідно до якої по кримінальній справі, яка перебувала на розгляді в суді, за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчинені злочинів передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186, ст. 353 КК України, ОСОБА_1 змінений запобіжний захід на тримання під вартою.

За показаннями свідка ОСОБА_14 , він у якості прокурора підтримував державне обвинувачення по кримінальній справі , яка перебувала на розгляді в Київському районному суді м.Харкова у суді ОСОБА_15 . Обвинувачений по справі з`явився у судове засідання, суддя йому оголосив, що йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та сказав щоб він залишався у залі до приходу співробітників міліції. Обвинувачений був шокований, після чого прийшли співробітники міліції, які охороняли суд, а він пішов по іншим справа. В подальшому дізнався, що обвинувачений втік із суду. Такий випадок у нього був один раз за всю його практику роботи прокурором.

Згідно Положення про спеціальний підрозділ судової міліції «Грифон», даний підрозділ належить до структури міліції, який у своїй діяльності керується ЗУ «Про міліцію».

Приведені докази у їх сукупності свідчать, про умисні дії обвинуваченого, який фактично перебуваючи під вартою, як запобіжного заходу на підставі ухвали суду, втік із залу суду.

Оцінивши наведені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях та вірну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадений чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 1 ст. 353 КК України (в редакції КК України 2007 року), тобто самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь; за ч.1 ст.393 КК України, тобто втеча з-під варти особою, яка перебуває у попередньому ув`язненні.

Як особа ОСОБА_1 : має постійне місце проживання, характеризується задовільно; раніше судимий: 23.05.2003р. Київським районним судом м.Харкова за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 ст. 70 КК України, 30.03.2007р. Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст. 190 КК України, не одружений, має неповнолітню дитину – ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, переховувався від суду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, що підтверджується визнанням обвинуваченим своєї вини у скоєних злочинах у повному обсязі, прохання вибачення, висловлення під час розгляду справи щирого жалю з приводу скоєного та осуд своєї поведінки, наявність неповнолітньої дитини, відсутність шкоди вчиненими злочинами. Крім того, хоча обвинувачений і перебував у розшуку, з моменту вчинення ним останнього кримінального правопорушення 02.06.2008 та до його затримання 01.10.2019р., минуло 11 років та за вказаний період обвинуваченим не вчинено нових правопорушень, що також судом визнається як пом`якшувальною обставиною. Вказані пом`якшувальні обставини, істотно знижують ступінь вчиненого злочину.

Згідно зі стст.50, 65 КК особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини за якими вчинені кримінальні правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця ( по замаху на грабіж), особу винного, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції встановленої ч.1 ст. 353 КК України у вигляді арешту , в межах санкції встановленої ч.1 ст. 393 КК України у вигляді позбавлення волі та за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі.

При цьому, призначаючи ОСОБА_1 покарання за злочин передбачений ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, з урахуванням даних про особу винного , позицію потерпілої ОСОБА_4 , відсутності шкоди спричиненої злочином та наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (за ст.12 КК відноситься до тяжких злочинів) із дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 186 КК України.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання більш суворого покарання, менш суворим, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком Московського районного суду м.Харкова від 30.03.2007р. до покарання призначеного за цим вироком, суд вважає за необхідне призначити остаточно до відбуття ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів .

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

За правовою позицією ВП ВС у постанові від 18.06.2019 № 398/3940/14-к , якщо особа скоїла злочин у період до 23.12.2015 (включно) — застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК в редакції закону №838-VIII (зворотна дія закону як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи»).

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення у період до 23.12.2015, з урахуванням положень ст.5 КК України, суд вважає за необхідне застосувати ч.5 ст.72 КК в редакції закону №838-VIII та строк попереднього ув`язнення з 01.10.2019р. (з моменту затримання) до набрання вироком законної сили рахувати - один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більш ніж на 60 днів, оскільки положенням ст. 197 КПК України, передбачений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише на 60 днів. Підстав для застосування норм КПК України (п.1 ч.4 ст.374 КПК), які стосуються виправдувального вироку, суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,371, 374 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 , ч.1 ст. 353, ч.1 ст. 393 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України – 2 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст. 353 КК України - 2 місяці арешту;

за ч.1 ст. 393 КК України – 3 роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ч.1 ст.. 71 КК України, шляхом частково приєднання невідбутної частини покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 місяць, призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2007р., до покарання призначеного за цим вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_1 , призначити покарання у вигляді позбавлення волі стром 3 роки 1 місяць.

Строк відбуття покарання рахувати з 01.10.2019р.

З метою забезпечення кримінального провадження, продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, тобто до 01.09.2020р.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання період з 01.10.2019р. по день набрання вироком законної сили, на підстав ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази - сумку « ОСОБА_13 кутюр» для переносу собак, оригінал сертифікату – залишити у потерпілої ОСОБА_4 .

На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Бородіна Н.М.