Ухвала суду № 90193171, 03.07.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/498/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши клопотання Міністерства внутрішніх справ України про вихід зі спрощеного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, оформленої належним чином у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, до пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, із обов`язковим зазначенням проіндексованих окладів за визначеною і обрахованою згідно закону посадою, званням, розміру надбавки за вислугу років, зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення перерахунку розміру його пенсії з 01 квітня 2019 року;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, оформлену належним чином відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, до пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, з врахуванням проіндексованих належних окладу за визначеною відповідною посадою та окладу за спеціальним званням, розміру надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), що враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, для проведення перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року відкрито провадження у даній справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України; встановлено строки для подання заяв по суті; залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 06 травня 2020 року зупинено провадження у адміністративній справі №824/498/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/8324/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 02 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення провадження в адміністративній справі задоволено. Поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

З матеріалів справи вбачається, що разом із відзивом на позовну заяву відповідачем 06 травня 2020 року було подано до суду клопотання про вихід зі спрощеного провадження, яке обґрунтовано тим, що вказана справа має важливе значення для всіх сторін по даній справі. Просив врахувати те, що у суду недостатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, вказав про необхідність особистої участі сторін по справі, у зв`язку з чим наявні підстави для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання Міністерства внутрішніх справ України про вихід зі спрощеного провадження в адміністративній справі суд зазначає наступне.

Частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи предмет даного позову та суть спірних відносин, дана адміністративна справа не віднесена Кодексом адміністративного судочинства України до жодної з категорій справ, визначених частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження.

Отже, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про наявність правових підстав для розгляду вказаної адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З урахуванням наведених норм, зважаючи на зміст заявлених позовних вимог та характер спірних відносин, ця справа є справою незначної складності, а тому повинна розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Водночас варто зазначити і те, що вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись адміністративна справа, враховуючи при цьому наведені вище норми процесуального права, належить до виключної компетенції суду, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зважаючи на положення пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), про що у зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 16 квітня 2020 року.

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки дана справа відноситься до категорії справ, що розглядаються в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд вважає безпідставними твердження відповідача щодо необхідності розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Отже, клопотання Міністерства внутрішніх справ України про вихід зі спрощеного провадження в цій адміністративній справі є необґрунтованим та безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про вихід зі спрощеного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк