Рішення № 90193140, 02.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року справа № 580/1039/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 02.03.2020 у сумі 18 892 грн. за ВП №61420529.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена на підставі виконавчого листа №580/2419/19 від 17.02.2020, виданого Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з розрахунку 90% заробітної плати у розмірі 50 715 грн. 20 коп., яка зазначена у довідці Апеляційного суду Черкаської області №27/19вих04-24/19 від 15.01.2019 про суддівську винагороду, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2019 з урахуванням виплачених сум. Проте, позивачем рішення суду за вказаним виконавчим листом виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, оскільки 09.12.2019 позивачем здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Оскільки позивач виконав рішення суду до відкриття виконавчого провадження, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 24.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання телефонограмою.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. 01.07.2020 надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Згідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач надав заяву про розгляд справи у відсутність його представника, належним чином повідомлений представник позивача в судове засідання не прибув, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив таке.

20.03.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук Сергієм Сергійовичем винесено постанову ВП №61420529 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №580/2419/19, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 07.02.2020, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 .

02.03.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжук Сергієм Сергійовичем винесено постанову ВП №61420529 про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 18 892 грн.

25.03.2020 позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив, що 09.12.2019 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та нараховано доплату у сумі 15 866 грн. 20 коп. Щодо виплати вказаної заборгованості зазначив, що виплата коштів позивачу буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

Вважаючи, що відповідач протиправно виніс постанову про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі – Закон №1404).

Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно частини 6 статті 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 №489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно частини 2 статті 27 Закону №1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно частини 3 статті 27 Закону №1404 за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно частини 4 статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, згідно вказаних приписів, стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Судом встановлено, що позивач (боржник у виконавчому провадженні №61420529) 25.03.2020 звернувся із заявою до державного виконавця, в якій він вказав, що 09.12.2019 виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 у справі №580/2419/19.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів вчинення будь-яких дій щодо примусового виконання рішення суду.

Натомість позивачем до суду надані докази того, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 у справі №580/2419/19 виконано, а саме 09.12.2019 позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату у сумі 15 866 грн. 20 коп. Нарахована сума доплати пенсії у розмірі 15 866 грн. 20 коп. буде виплачена ОСОБА_1 в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Таким чином, постанови Кабінету Міністрів України, які врегульовують питання виплати пенсій за рахунок Державного бюджету підлягають обов`язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України при виплаті пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. (далі – Порядок №649).

Згідно пункту 1 Порядку №649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно пункту 10 Порядку №649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Таким чином, порядок погашення заборгованості з виплати недоплаченої різниці між перерахованою пенсією позивача та фактично отриманою, яка виникла після перерахунку пенсії, врегульований Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

Вказаний порядок є чинним і підлягає обов`язковому застосуванню позивачем при виплаті заборгованості, яка утворилась внаслідок перерахунку пенсій за рішенням суду.

Отже, позивач, здійснивши перерахунок пенсії, виконав покладений на нього обов`язок. Натомість виплата суми доплати до пенсії пов`язана з видатками з Державного бюджету, тому не залежить від позивача.

З огляду на зазначене, дії позивача щодо виконання судового рішення були вчинені до відкриття виконавчого провадження, тому підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору відсутні.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, постанова державного виконавця від 02.03.2020 про стягнення виконавчого збору в сумі 18 892 грн. у виконавчому провадженні ВП №61420529 є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжука Сергія Сергійовича (просп. Хіміків, 50, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 34924330) про стягнення виконавчого збору від 02.03.2020 ВП №61420529.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня закінчення карантину у зв`язку з коронавірусом, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Головуючий суддя А.В. Руденко