Рішення № 90193110, 03.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року справа № 580/1770/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Тимошенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

21 травня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма “Ф” від 24.03.2020 року № 0055749-5033-2301 про оплату позивачем транспортного податку за податковий (звітний) період 2020 рік у сумі 22916 грн. 67 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є власником автомобіля Lexus, модель LX 570, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 5663 куб. см. Податковим повідомленням-рішенням від 24.03.2020 року № 0055749-5033-2301 позивачу визначено транспортний податок за 2020 рік в сумі 22916 грн. 67 коп. Позивач вважає протиправним вказане податкове повідомлення-рішення та зазначає, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, не вказаний автомобіль Lexus, модель LX 570, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 5663 куб. см., бензин, то транспортний засіб, який зареєстрований на позивача не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Позивач також вказує, що до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 (звітного) року (розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку) (далі – Перелік) включено автомобіль Lexus, модель LX 450 d та модель LX 570 2020 року випуску, до 2 років, об`єм двигуна 5,7 л, бензин. Об`єм циліндрів двигуна автомобіля позивача є іншим, ніж визначений Мінекономрозвитку у Переліку. Позивач зазначає, що підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів нормами закону чи іншого нормативно-правого акта не обгрунтовані.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.06.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що відповідно до відомостей з офіційного сайта Мінекономрозвитку середньоринкова вартість Lexus, модель LX 570, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 5663 куб. см, зазначений у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році.

23.06.2020 до суду надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, в якій позивач зазначає, що його автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році. Здійснивши заокруглення об`єму двигуна автомобіля позивача до іншого показника, податковий орган допустив фактично свавільне втручання у майнові права позивача.

Вивчивши доводи позивача та відповідача, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 позивач є власником автомобіля Lexus, модель LX 570, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 5663 куб. см, тип пального В, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

24.03.2020 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0055749-5033-2301, за яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем “Транспортний податок з фізичних осіб” за 2020 рік в розмірі 22916,67 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до п. 267.3.1. п. 267.3. ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4 ст. 267 ПК України).

Згідно з п.п. 267.5.1. ст. 267.5. ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п. 267.6.6. п. 267.6. ст. 267 ПК України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” установлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4723 гривні.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2020 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1771125,00 грн.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлено Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі - Методика).

Відповідно до п. 2 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N403.

Згідно з п. 13 Методики Мінекономіки відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2019 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2020 році.

Під час судового розгляду справи досліджено перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2020 (звітного) року, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, та встановлено наявність у цьому переліку транспортного засобу Lexus, модель LX 450 d та модель LX 570 2020 року випуску, до 2 років, об`єм двигуна 5,7 л, бензин.

При цьому, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки Lexus, модель LX 570, 2019 року випуску, з об`ємом двигуна 5663 куб. см, тип пального В, а, отже, вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2020 (звітного) року.

Щодо доводів відповідача про те, що автомобіль позивача Мінекономрозвитку прирівняло до автомобілю з об`ємом двигуна 5700 см. куб., суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачає можливості застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

Вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №822/2687/17, які враховуються судом при виборі і застосуванні норм права згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що контролюючим органом було неправомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а вимоги такими, які підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма “Ф” від 24.03.2020 року № 0055749-5033-2301 про сплату ОСОБА_1 транспортного податку за податковий (звітний) період 2020 року в сумі 22916 грн. 67 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 03.07.2020.

Суддя В.П. Тимошенко