Ухвала суду № 90192988, 03.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1683/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,

встановила:

30 червня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.02.2019 року №Ф-10191-51 на суму 18276,72 грн.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2019 року №Ф-10191-51 на суму 21967,02 грн.

- визнати протиправним та скасувати рішення від 12 березня 2020 року №0082315105 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, який позивачу нараховано штраф у розмірі 4573,42 грн. та пеня у розмірі 11452,45 грн., разом 16025,87 грн.;

- зобов`язати ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 15.02.2019.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 гривень.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позову, позивачем заявлено вимоги майнового характеру, загальна ціна позову становить 56 269,61 грн.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом позивачка повинна була сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та надати суду документ про його сплату.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, документу про сплату судового збору позивачкою не надано.

Крім того, відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, особа може звернутися до адміністративного суду з позовом протягом шести місяців з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо інший строк звернення до суду не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту позову, предметом оскарження у даній справі є, серед іншого, вимоги ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 15.02.2019 року № Ф - 10191-51 та від 06.12.2019 р. № Ф - 10191-51 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Системний аналіз вказаних приписів законодавства дає підстави вважати, що платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийняте в межах Закону № 2464-VI, в адміністративному і/або в судовому порядку з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом десяти днів з дня отримання вказаного рішення або отримання рішення податкового органу за результатом розгляду скарги на нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року по справі № 480/106/19.

Ознайомившись зі змістом позову суддею встановлено, що позивачка отримала копії оскаржуваних вимог за її заявою 16.06.2020 р., проте, про існування боргу з ЄСВ вона була повідомлена в податковій інспекції в м. Олешки, внаслідок чого нею було сплачено нараховану недоїмку з єдиного внеску, визначену оскаржуваними вимогами.

Крім того, з доданого до позову копії листа ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 04.06.2020 р. " Про надання відповіді" вбачається, що контролюючий орган повідомив ФОП ОСОБА_1 про те, що згідно інтегрованих карток ІС "Податковий блок" заборгованість по єдиному соціальному внеску погашена платником податків в повному обсязі 26.12.2019 р., у зв`язку з чим вимоги від 15.02.2019 року № Ф - 10191-51 та від 06.12.2019 р. № Ф - 10191-51 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вважають відкликаними.

Вказані обставини, на думку судді, свідчать про те, що про порушення своїх прав позивачка дізналася або повинна була дізнатися у грудні 2018 року внаслідок добровільної сплати заборгованості з ЄСВ, нарахованої на підставі оскаржуваних вимог, а тому десятиденний строк звернення до суду з даним позовом в частині оскарження вимог від 15.02.2019 року № Ф - 10191-51 та від 06.12.2019 р. № Ф - 10191-51 є пропущеним.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин у її наданні, тощо.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому суддя зазначає, що невжиття позивачкою активних дій щодо з`ясування підстав нарахування недоїмки з ЄСВ та отримання копій оскаржуваних вимог протягом майже півроку свідчить про пасивність її поведінки у здійсненні захисту власних прав, а тому не може автоматично вважатися поважною підставою пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Враховуючи, що матеріали позовної заяви не містять клопотання про поновлення строку звернення до суду, тому позовна заява в силу ч. 1 ст. 123 КАС України підлягає залишенню без руху.

Крім того суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 123, ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:

- надати документ про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин пропуску такого строку.

При цьому, суд вказує, що постановою КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239, від 22.04.2020 р. № 291 та від 04.05.2020 р. № 343, а також постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами, внесеними постановою КМУ від 17.06.2020 р. № 500 запроваджено на усій території України карантин до 31 липня 2020 р.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, встановлені КАС України продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому, процесуальні строки для усунення недоліків позовної заяви встановлюються судом з урахуванням пункту 3 розділу VI " Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, -

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1683/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна