Ухвала суду № 90192973, 03.07.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1686/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного військового комісаріату, за участю третьої особи, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

30 червня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Херсонського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє позовних вимог щодо предмету спору, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії Херсонського обласного військового комісаріату у підготовці та наданні до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПН 2449317374, від 29.03.2018 року без урахування відомостей про розмірі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) станом на 01 січня 2018 року;

- визнати протиправною відмову Херсонського обласного військового комісаріату у підготовці та наданні до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонської області у підготовці та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , викладену у листі від 19.06.2020 року № 6/2/2301;

- зобов`язати Херсонський обласний військовий комісаріат скласти та надати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Херсонської області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , станом на 01.01.2018 року, та станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовом та доданими до нього документами, суддею встановлено наступне.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102,00 гривень.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позову, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 840,80 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та надати суду документ про його сплату.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, документу про сплату судового збору позивачем не надано.

Разом з тим, з мотивувальної частини позову вбачається, що позивач вважає себе звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

При цьому, матеріали позовної заяви не містять доказів щодо наявності у позивача статусу учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності або Героя України, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати його звільненим від сплати судового збору.

З огляду на вказані обставини, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.

Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Відповідно до вимог частин 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п`ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Суддя зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

Проте, позов не містить заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на стороні якої саме особи та на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме, шляхом надання

- платіжного документу про сплату судового збору в сумі 840,80 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- обґрунтованої заяви про залучення третьої особи до участі у справі з визначенням її процесуального статусу.

При цьому, встановлюючи строки для усунення недоліків позовної заяви суддя вказує, що постановою КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239, від 22.04.2020 р. № 291 та від 04.05.2020 р. № 343, а також постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами, внесеними постановою КМУ від 17.06.2020 р. № 500 запроваджено на усій території України карантин до 31 липня 2020 р.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки, встановлені КАС України продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому, процесуальні строки для усунення недоліків позовної заяви встановлюються судом з урахуванням пункту 3 розділу VI " Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, -

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1686/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна