Ухвала суду № 90192959, 30.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань залишення позовної заяви без розгляду

30 червня 2020 р. Справа № 520/3775/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - Рощупкіної В.Г.,

представника відповідача - Виноградова В.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/3775/2020 за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" (пров. Вишневий, буд. 16, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 08680891) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" (надалі за текстом - ДП «ПДКВСУ (54)», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом – ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо не внесення змін до інтегрованої картки платника податків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби У країни (№54)» ( код 08680891) та непреведеню у відповідність перерозподілу сплачених грошових коштів з 30.01.2017 року по 29.12.2017 рік, які були вдруге зараховані в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: реєстраційний номер 9042781667 від 17.07.2013 до сплати - 168543,00 грн., та реєстраційний номер 9081950301 від 20.12.2013 до сплати - 317296,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)» (код 08680891) шляхом виключення (списати) з неї податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 485839,00 грн..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання на 13 квітня 2020 року о 09:40 год.(т.1 а.с.58-59).

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 06.04.2020 року від представника ГУ ДПС у Харківській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.(1т. а.с.63-64)

В обґрунтування вищевказаного клопотання представник ГУ ДПС у Харківській області зазначив, що ДП «ПДКВСУ (54)» пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки в рамках даного позову позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо не внесення змін до інтегрованої картки платника податків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби У країни (№54)» з податку на додану вартість за період з 30.01.2017 по 29.12.2017. При цьому, питання сплати податку на додану вартість позивачем у 2017 році було предметом розгляду справ №820/4313/18 (про скасування ППР, винесеного у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість за 2017 рік) та у справі № 520/4100/19 (про скасування пені, нарахованої по податку на додану вартість у 2017 році). Також, зазначив, що у матеріалах таких справ наявні інтегровані картки обліку такого податку. Отже, на думку відповідача позивач ще у 2018 році був обізнаний на сплату яких декларацій у 2017 році йшли його кошти. Крім того, вказав, що положенням пункту 42-1.2. ст. 42 ПК України закріплено функціонування електронного кабінету платника, що забезпечує можливість для нього у будь-який час ознайомлюватись з розрахунками з бюджетом по всіх податках, а також одержувати документи, що підтверджують стан таких розрахунків. На думку представника відповідача, позивач будучи обізнаним про напрям зарахування коштів та стан розрахунків з податку на додану вартість з бюджетом ДП «ПДКВСУ (54)» до 2020 року жодних дій спрямованих на звернення до суду за захистом своїх прав не вчинив. Отже, на думку представника відповідача, позивач пропустив строки звернення за захистом порушеного права та позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду, визнавши причини пропуску строку не поважними.

Так, 13.04.2020 року до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли заперечення щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.(т.1 а.с.137-141).

Вищевказане заперечення вмотивоване тим, що ст. 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів, а отже із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог ст. 102 ПК України, на думку позивача, випливає, що платник податків може звертатись до суду протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення. Вказав, що перша дата автоматичного перерозподілу для повторної сплати суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату є 30.01.2017 р. +1095 днів - 30.01.2020 року, останнє 30.12.2017р.+1095 днів – 30.12.2020 року, а з відповідною заявою про повернення надміру сплаченого податку на податок на додану вартість позивач звернувся 21.01.2020. Також, вказано, що посилання представника відповідача на справу №820/4313/18 про скасування податкових повідомлень - рішень винесених на підставі акту камеральної перевірки з питань дотримання термінів сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з січня 2015 року по жовтень 2017 року щодо обізнаності позивача на сплату яких декларацій у 2017 році йшли кошти при виконанні судових рішень на погашення податкового боргу на думку відповідача є помилковим, оскільки податкові повідомлення - рішення винесені податковим органом відносно погашення податкових декларацій за період з січня 2015 року по жовтень 2017 року і в судових засіданнях розглядались питання щодо погашення даних декларацій, а не погашення податкового боргу на виконання судових рішень. Відповідно до матеріалів наданих відповідачем до справи № 820/4313/18, а саме відзиву на адміністративний позов, заперечення на адміністративний позов та апеляційна скарга - інтегрована картка не надавалась. Зазначено, що під час розгляду справи № 520/4100/19 відповідачем була надана інтегрована картка тільки до суду. Крім того, вказано, що посилання відповідача на функціонування електронного кабінету для ознайомлення з розрахунками з бюджетом по всіх податках на думку позивача є також не правомірним, оскільки у період з 2017 по 2019 роках опис операції в електронному кабінеті був відсутній, був прописаний код операції з якого не вбачалось на погашення якої податкової декларації зараховані кошти. Отже, позивач своєчасно сплачував самостійно узгоджені суми податку на додану вартість з 2013 року по теперішній час. Вказано, що податкові вимоги згідно з п.п.59.1 ст.59 ПК України, контролюючим орган позивачу не надсилались.

На думку позивача, доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом. При цьому, ГУ ДФС у Харківській області за вих.№4409/10/20-40-04-01-11 від 06.02.2020 року (10.02.2020 – дата отримання позивачем) в своєму листі надало інформацію про наявність податкового боргу станом на 2020 рік. Отже, позивач довідався про порушення своїх прав 10.02.2020 року отримавши лише відповідь податкового органу. Враховуючі вищевикладене позивач просив суд відмовити в задоволені клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в повному обсязі.

Крім того, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 07.05.2020 року від представника ГУ ДПС у Харківській області надійшли додаткові письмові пояснення (т.1 а.с.204-205), в якому останній не погоджуючись з посиланнями позивача у своїх запереченнях щодо залишення позовної заяви без розгляду, а саме в частині того, що позивач дізнався про порушення своїх прав (зокрема, про відображення в інтегрованій картці з податку на додану вартість за 2017 рік нарахувань по деклараціям 2013 року) лише 10.02.2020 з листа ГУ ДПС у Харківській області від 06.02.2020 №4409/10/20-40-04-01-11 в якому вказувалось про наявність заборгованості, а посилання контролюючого органу у клопотанні про залишення позову без розгляду на справу № 820/4313/18 є необґрунтованим, зважаючи на те що позивачу інтегрована картка по такій справі відповідачем не направлялась, оскільки по справі № 820/4313/18 інтегрована картка позивача з податку на додану вартість за 2017 рік була надана Головним управлінням ДФС у Харківській області через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду як додаток до заяви в липні 2018 року та долучена до матеріалів справи у відкритому судовому засіданні за участі представника ДП «ПДКВСУ (№54)». Предметом розгляду справи виступала правомірність застосування штрафних санкцій у зв`язку з несвоєчасною сплатою розстрочених грошових зобов`язань та поточних податкових зобов`язань платника. Зазначив, що позивач не був детально ознайомлений з відображеними в інтегрованій картці нарахуванням два роки тому, не може на думку відповідача слугувати підставою поважності пропуску строків звернення до суду.

Крім того, вказав, що по справі № 520/4100/19 інтегрована картка позивача з податку на додану вартість за 2017 рік виступала додатком до відзиву на позовну заяву, який в травні 2019 року у відкритому судовому засіданні за участі представника ДП ПДКВСУ (№54) був долучений до матеріалів справи з доказами направлення платнику.

Відтак, на думку відповідача двічі ДП ПДКВСУ (№54) був позивачем у справах, предметом розгляду яких виступали нарахування з податку на додану вартість за 2017 рік. Вказав, що в матеріалах судових справ наявні інтегровані картки за цей період. З огляду на викладене, на думку відповідача ДП «ПДКВСУ (№54)» мав дізнатись про порушення своїх прав та інтересів більше року тому. Лист ГУ ДПС у Харківській області від 06.02.2020 №4409/10/20-40-04-01-11, при цьому, не є податковим повідомленням-рішенням або іншим рішенням контролюючого органу, у зв`язку з чим, на думку відповідача спеціальна стаття Податкового кодексу України, якою встановлено строк оскарження в 1095 днів, застосовуватись не може.

До того ж, відповідач зауважив, що в листі ГУ ДПС області від 06.02.2020 №4409/10/20-40-04-01-11 лише зазначено про наявність податкового боргу у позивача без наведення розрахунку сум такого боргу та деталізації підстав виникнення. Лист не містить додатків. Відповідач послався на те, що сумнівним є те, що в рамках розгляду справ №520/4100/19 та № 820/4313/18 позивач про нарахування йому в 2017 році сум по деклараціям за 2013 рік не вбачав, а з відповіді контролюючого органу, який не містить розрахунку податкового боргу, дізнався про відображення в інтегрованій картці певних даних.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року з метою захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням зазначених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відкладено розгляд справи з повідомленням учасників справи про дату та час судового засідання додатково після стабілізації епідеміологічного стану в країні.

Зокрема, повідомлено учасникам справи, що розгляд клопотання представника відповідача від 06.04.2020 за вх.№01-26/26842/2020 про залишення позовної заяви без розгляду та заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представника позивача від 13.04.2020 за вх.№01-26/28928/2020 буде розглянуто в наступному підготовчому засіданні.

Згідно пункту 1 постанови КМ України №211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 р. № 343) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

З метою запобігання розповсюдження серед працівників суду та учасників судового процесу небезпечного вірусного захворювання, викликаного коронавірусною інфекцією COVID-19 наказом голови Харківського окружного адміністративного суду №04-05/8 від 18 березня 2020 року внесено зміни в режим роботи суду. Наказ розміщено на офіційному сайті Харківського окружного адміністративного суду за посиланням https://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/pres-centr/news/911994/.

Пунктом 4 наказу визначено, що учасники судового процесу можуть бути допущені до участі у судовому засіданні лише у виключному випадку на підставі розпорядження головуючого судді під час розгляду справ в порядку ст. ст. 273, 280 - 281, 283 КАС України.

Рішенням зборів судів Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 №6 внесені зміни в режим роботи Харківського окружного адміністративного суду, згідно яких наявна можливість провести розгляд справи в судовому засіданні.

Враховуючи, що дана справа не розглядається в порядку статей 273, 280 - 281, 283 КАС України, підготовче засідання було призначене 16.06.2020 року о 14:30 год..

Підготовче засідання призначене на 16.06.2020 року о 14:30 год. протокольною ухвалою суду без віддалення до нарадчої кімнати відкладено на 24.06.2020 року о 09:10 год., у зв`язку з неналежними повноваженнями представника позивача.

В подальшому, у підготовчому засіданні призначеного на 24.06.2020 року о 09:10 год., в ході розгляду клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд протокольною ухвалою без віддалення до нарадчої кімнати відклав розгляд справи на 30.06.2020 року о 11:00 год., з метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі шляхом зобов`язання представника ДП «ПДКВСУ (№54)» надати оригінал акту для огляду, представника ГУ ДПС у Харківській області докази надання інтегрованої карт.

Відповідно до ч.7 ст. 243 КАС України, ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

У підготовчому засіданні призначеного 30.06.2020 року о 11:00 год., суд повертаючись до заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду поставив на обговорення вказане питання.

Представник ДП «ПДКВСУ (№54)» в підготовче засідання прибув. В судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник ГУ ДПС у Харківській області в підготовче засідання прибув, підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.3 ст. 123 КАС України в повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні, письмових поясненнях та наявні матеріали адміністративної справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника відповідача та заперечення позивача, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 20.01.2020 року за вих.№6/14/25/Кл позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, в якому просив суд повернути кошти в сумі 168543,00 грн., та внести зміни до інтегрованої картки платника податку шляхом відновлення (відображення) на особовому рахунку ДП «ПДКВСУ (№54)» грошових коштів які були вдруге зараховані в рахунок сплати податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року реєстраційний №9042781667 на суму 168543,00 грн..

Крім того, заявою ДП «ПДКВСУ (№54)» від 20.01.2020 року за вих.№6/14/26/Кл просив ГУ ДПС у Харківській області повернути кошти в сумі 317296,00 грн., та внести зміни до інтегрованої картки платника податку шляхом відновлення (відображення) на особовому рахунку ДП «ПДКВСУ (№54)» грошових коштів які були вдруге зараховані в рахунок сплати податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року реєстраційний №9081950301 на суму 317296,00 грн..

ГУ ДПС у Харківській області листом «Про надання інформації» від 06.02.2020 року за №4409/10/20-40-04-01-11 (отриманим ДП «ПДКВСУ (№54)» -10.02.2020 р.) повідомило ДП «ПДКВСУ (№54)» зокрема, що згідно ІС «Податковий блок» станом на 05.02.2020 року по підприємству ДП «ПДКВСУ (№54)» (код ЄДРПОУ 08680891) в інтегрованої картки платника лічиться податковий борг по коду бюджетної класифікації 14060100 в сумі 1914050,80 грн..

Вважаючи, що в інтегрованій картці платника податку в 2017 році відповідачем безпідставно було збільшено суму боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по деклараціям №9042781667 за червень 2013 року на суму 168543,00 грн., та № 9081950301 за листопад 2013 року на суму 317296,00 всього в розмірі 485839,00 грн., позивач звернувся до суду із означеним позовом задля захисту своїх прав та інтересів.

Так, звертаючись 18.03.2020 року до суду з даним позовом ДП «ПДКВСУ (№54)» просить суд: визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо не внесення змін до інтегрованої картки платника податків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби У країни (№54)» та непреведеню у відповідність перерозподілу сплачених грошових коштів з 30.01.2017 року по 29.12.2017 рік, які були вдруге зараховані в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям: реєстраційний номер 9042781667 від 17.07.2013 до сплати - 168543,00 грн., та реєстраційний номер 9081950301 від 20.12.2013 до сплати - 317296,00 грн.; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)» (код 08680891) шляхом виключення (списати) з неї податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 485839,00 грн..

З програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що в рамках справи №820/4313/18 Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області: від 16 лютого 2018 року № 0025521215 про застосування штрафних санкцій в сумі 179 350,59 грн. та від 16 лютого 2018 року №0025571215 про застосування штрафних санкцій в сумі 157 468,93 грн..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі №820/4313/18 позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області від 16 лютого 2018 року № 0025521215 та від 16 лютого 2018 року №0025571215.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі №820/4313/18 набрало законної сили - 27.11.2018 р.

Також, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що в рамках справи №520/4100/19 Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа: Східна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати: протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо нарахування з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року в інтегрованій картці платника податку Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” ( код 08680891) пені на податок на додану вартість у розмірі 239 737,49 грн. та зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків Державного підприємства “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№54)” (код 08680891) шляхом виключення (списати) з неї пені по податку на додану вартість у розмірі 239 737,49 грн..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №520/4100/19 адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" (пров. Вишневий, буд. 16,м. Харків,61124, код ЄДРПОУ 08680891) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №520/4100/19 набрало законної сили - 20.12.2019 р.

В рамках розгляду справи №520/4100/19 судом встановлено наступне:

« Позивачем шляхом вивантаження інформації з розділу «Розрахунки з бюджетом» модернізованого електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» встановлено суму нарахованої пені за 2017 рік яка склала 239 737,49 грн.

Як вбачається з модернізованого електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» пеня нараховується за різний період у тому числі на декларації 2013 року.

Так узгоджена податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2013 року - реєстраційний номер 9081950301 від 20.12.2013 до сплати - 317 296,00 грн., граничний термін сплати 30.12.2013р. була сплачена відповідно до кінцевої виписки по розрахунковому рахунку).

Задекларовано 317 296,00 грн. Всього сплачено 317 296,00 грн.

Таким чином, на думку позивача, фактичної сплати грошового зобов`язання з порушенням строків не було.

Дана декларація не охоплена жодним рішенням суду щодо стягнення заборгованості або розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно Позивач сплачував своєчасно та у повному обсязі узгоджені податкові декларації з податку на додану вартість за період з 2012 року по теперішній час, що неодноразово було доведено у судових засіданнях.

Таким чином, як вважає позивач, відповідачем неправомірно нарахована пеня у сумі 239 737,49 грн. (двісті тридцять дев`ять тисяч сімсот тридцять сім грн. 49 коп.) з податку на додану вартість, на кошти сплачені згідно платіжних доручень з січня 2017 року по грудень 2017 року, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.».

Частиною 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ході підготовчого засідання призначеного на 30.06.2020 року о 11:00 у справі №520/3775/2020 представником ГУ ДПС у Харківській області на виконання протокольної ухвали суду надано заяву з доданими до неї документами, а саме копії інтегрованих карток ДП «ПДКВСУ (54)» з ПДВ за 2015-2018 р.р., які у справі № 820/4313/18 були долучені до матеріалів справи.(т.2 а.с.2-197).

Отже, питання сплати податку на додану вартість ДП «ПДКВСУ (54)» у 2017 році була предметом розгляду справ №820/4313/18 (про скасування ППР, винесеного у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість за 2017 рік) та у справі № 520/4100/19 (про скасування пені, нарахованої по податку на додану вартість у 2017 році), оскільки у матеріалах таких справ наявні інтегровані картки обліку такого податку, які в ході розгляду даної справи відповідачем надані до суду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ДП «ПДКВСУ (54)» ще у 2018 році був обізнаний на сплату яких декларацій у 2017 році йшли його кошти, між тим звернувся до суду з даною позовної заявою лише 18.03.2020 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду.

Крім того, положенням пункту 42-1.2 ст. 42 Податкового кодексу України закріплено функціонування електронного кабінету платника, що забезпечує можливість йому ознайомлюватись з розрахунками з бюджетом, а також одержувати документи, що підтверджують стан розрахунків.

Отже, платник може здійснювати постійний контроль щодо сум переплат або наявності боргу, дати, коли вони утворились.

Загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет визначаються Порядком функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637.

Пунктом 1 Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зазначено, що цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов`язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 16 Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, для забезпечення взаємодії з контролюючими органами засобами Електронного кабінету користувачі безпосередньо або через відповідальних осіб такого користувача (директор / бухгалтер / особа, яка має право підпису) здійснюють вхід шляхом авторизації такого користувача згідно з абзацом другим пункту 13 цього розділу.

Платник податків під час проходження електронної ідентифікації зазначає свою електронну адресу, підтверджує правильність своїх ідентифікаційних даних та визначає спосіб взаємодії з контролюючими органами.

За достовірність відомостей, зазначених під час електронної ідентифікації, відповідає користувач.

Після електронної ідентифікації особи платник податків має право доступу до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету, яка є індивідуальною персоніфікованою веб-сторінкою користувача.

Відповідно до п. 42-1.7 ст. 42-1 Податкового кодексу України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

Відповідно до пп. 14.1.111 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України методологічна помилка електронного кабінету - це невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в тому числі в розрахунку об`єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов`язки платників податків.

Відповідно до пп. 14.1.182-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України технічна помилка - це помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв`язку, функціонуванні електронного цифрового підпису, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету.

Отже, зазначеними нормами податкового законодавства передбачено, що платник податків може виявити помилки двох видів - методологічну та технічну. При цьому, у випадку виявлення будь-якої із зазначених помилок платник податків має право звернутись із повідомленням про виявлену помилку.

В ході судового засідання судом не встановлено а позивачем не доведено факту повідомлення або звернення до відповідного органу про методологічну або технічну помилку в роботі електронного кабінету.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача щодо встановленого строку оскарження 1095 днів, оскільки в спірних правовідносинах застосовуватись не може.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Надаючи оцінку доводам позивача, викладеним у запереченнях проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та вислуханих в ході судового засідання пояснень щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами, проте позивачем про такі обставини суду повідомлено не було.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави щодо строків на звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними.

Таким чином, суд зазначає, що з огляду на визнання судом неповажними підстав для поновлення строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, враховуючі не надання позивачем відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також з огляду на положення ч. 3 ст.123 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду та як внаслідок задоволення клопотання представника відповідача.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/3775/2020 підлягає задоволенню, та як наслідок, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 123, 180, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/3775/2020 за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неповажними причини пропуску Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" строку звернення до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№54)" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03 липня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун