Рішення № 90192808, 18.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 р. № 520/3672/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Жукової О.С.,

представника позивача - Межирицького А.О.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000350511 від 21.02.2020р. (форма Р), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 6 943 350 грн., в тому числі основний платіж у сумі – 4 628 900 грн., штрафні санкції у сумі – 2 314 450 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з висновками акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення, ТОВ «Ваго-Рев» не погоджується, вважає їх помилковими, такими, що не відповідають дійсним обставинам, а містять лише суб`єктивні припущення ГУ ДПС у Харківській області. Висновки податкової інформації щодо контрагентів позивача не можуть бути підставою для нікчемності правочинів, а операцій такими, що не відбулися, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, вважав прийняте податкове повідомлення рішення правомірним, прийнятим у відповідності до вимог законодавства.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції з посиланням на доводи викладені у позові та відзиві на позов.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області у період з 16.01.2020р. по 22.01.2020р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ваго-Рев».

За результатами даної перевірки складено акт від 29.01.2020р. № 230/20-40-05-11-10/36623607, яким зокрема встановлено наступні порушення:

- п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати у сумі ПДВ 4 628 9000 грн., в т.ч. в серпні 2019р. у сумі 2 499 940 грн., в жовтні 2019р. у сумі 2 128 960 грн.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000350511 від 21.02.2020р. про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6 943 350 грн.

Не погодившись з юридичними та фактичним обґрунтуваннями мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті, ТОВ «Ваго-Рев» звернулось до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що згідно витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ТОВ «Ваго-Рев» зареєстровано як юридична особа 17.08.2009 та перебуває на податковому обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та є платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 366236020332.

Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є - Код КВЕД 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

В межах власної господарської діяльності, а саме на виконання умов договору № 104-04/Т від 01.04.2019 (т. 1, а.с. 203-208) укладеного ТОВ «Ваго-Рев» (виконавець) з КП «Харківський метрополітен» (замовник) позивачем укладено наступні договори.

Так, між позивачем та ТОВ «Компільніс» укладено договір поставки від 03.06.2019 р. № 03/06, предметом якого є постачання електрообладнання (т. 1, а.с. 95-98).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем подано до суду:

1) виписані даним постачальником копії видаткових накладних: № 3 від 03.06.2019 р. на суму 1171020,00 грн. (в т.ч. ПДВ 195170,00 грн.); № 4 від 03.06.2019 р. на суму 1176618,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196103,00 грн.); № 5 від 03.06.2019 р. на суму 1101660,00 грн. (в т.ч. ПДВ 183610,00 грн.); № 6 від 03.06.2019 р. на суму 1192608,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198768,00 грн.); № 7 від 03.06.2019 р. на суму 1156872,00 грн. (в т.ч. ПДВ 192812,00 грн.); № 8 від 03.06.2019 р. на суму 1179019,20 грн. (в т.ч. ПДВ 196503,20 грн.); № 9 від 03.06.2019 р. на суму 1161734,40 грн. (в т.ч. ПДВ 193622,40 грн.); № 10 від 03.06.2019 р. на суму 1160592,00 грн. (в т.ч. ПДВ 193432,00 грн.); № 11 від 03.06.2019 р. на суму 1190256,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198376,00 грн.); № 12 від 03.06.2019 р. на суму 1191180,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198530,00 грн.); № 13 від 04.06.2019 р. на суму 1145796,00 грн. (в т.ч. ПДВ 190966,00 грн.); № 14 від 04.06.2019 р. на суму 1170096,00 грн. (в т.ч. ПДВ 195016,00 грн.); № 15 від 04.06.2019 р. на суму 1191468,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198578,00 грн.); № 16 від 04.06.2019 р. на суму 1180350,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196725,20 грн.); № 17 від 04.06.2019 р. на суму 1120020,00 грн. (в т.ч. ПДВ 186670,00 грн.); № 18 від 04.06.2019 р. на суму 1129200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 188200,00 грн.); № 19 від 04.06.2019 р. на суму 1197554,40 грн. (в т.ч. ПДВ 199592,40 грн.); № 20 від 04.06.2019 р. на суму 1181448,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196908,00 грн.); № 21 від 04.06.2019 р. на суму 1190462,40 грн. (в т.ч. ПДВ 198410,40 грн.); № 22 від 04.06.2019 р. на суму 1196700,00 грн. (в т.ч. ПДВ 199450,00 грн.); № 23 від 05.06.2019 р. на суму 1196910,00 грн. (в т.ч. ПДВ 199485,00 грн.); № 24 від 05.06.2019 р. на суму 1142658,00 грн. (в т.ч. ПДВ 190443,00 грн.); № 25 від 05.06.2019 р. на суму 1184670,00 грн. (в т.ч. ПДВ 197445,00 грн.); № 26 від 05.06.2019 р. на суму 1185000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 197500,00 грн.); № 27 від 05.06.2019 р. на суму 1182069,60 грн. (в т.ч. ПДВ 197011,60 грн.); № 28 від 05.06.2019 р. на суму 1175892,00 грн. (в т.ч. ПДВ 195982,00 грн.); № 29 від 05.06.2019 р. на суму 1162512,00 грн. (в т.ч. ПДВ 193752,00 грн.); № 30 від 05.06.2019 р. на суму 1177060,80 грн. (в т.ч. ПДВ 196176,80 грн.); № 31 від 05.06.2019 р. на суму 1181515,20 грн. (в т.ч. ПДВ 196919,20 грн.); № 32 від 05.06.2019 р. на суму 1184976,00 грн. (в т.ч. ПДВ 197496,00 грн.); № 33 від 05.06.2019 р. на суму 1181712,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196952,00 грн.); № 34 від 06.06.2019 р. на суму 1192056,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198676,00 грн.); № 35 від 06.06.2019 р. на суму 1179360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196560,00 грн.); № 36 від 06.06.2019 р. на суму 1188732,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198122,00 грн.); № 37 від 06.06.2019 р. на суму 1164840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 194140,00 грн.); № 38 від 06.06.2019 р. на суму 1153230,00 грн. (в т.ч. ПДВ 192205,00 грн.); № 39 від 06.06.2019 р. на суму 1146470,00 грн. (в т.ч. ПДВ 191078,00 грн.); № 40 від 06.06.2019 р. на суму 1194240,00 грн. (в т.ч. ПДВ 199040,00 грн.); № 41 від 06.06.2019 р. на суму 187376,00 грн. (в т.ч. ПДВ 197896,00 грн.); № 42 від 06.06.2019 р. на суму 1189830,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198305,00 грн.); № 43 від 06.06.2019 р. на суму 1190736,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198456,00 грн.); № 44 від 06.06.2019 р. на суму 1184448,00 грн. (в т.ч. ПДВ 197408,00 грн.); № 45 від 06.06.2019 р. на суму 1194540,00 грн. (в т.ч. ПДВ 199090,00 грн.); № 46 від 06.06.2019 р. на суму 1178100,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196350,00 грн.); № 47 від 06.06.2019 р. на суму 1189260,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198210,00 грн.); № 48 від 06.06.2019 р. на суму 1186344,00 грн. (в т.ч. ПДВ 197724,00 грн.); № 49 від 07.06.2019 р. на суму 1048320,00 грн. (в т.ч. ПДВ 174720,00 грн.); № 50 від 07.06.2019 р. на суму 1141080,00 грн. (в т.ч. ПДВ 190180,00 грн.); № 51 від 07.06.2019 р. на суму 1103760,00 грн. (в т.ч. ПДВ 183960,00 грн.); № 52 від 07.06.2019 р. на суму 1082760,00 грн. (в т.ч. ПДВ 180460,00 грн.); № 53 від 07.06.2019 р. на суму 950652,00 грн. (в т.ч. ПДВ 158442,00 грн.); № 54 від 07.06.2019 р. на суму 932328,00 грн. (в т.ч. ПДВ 155388,00 грн.); № 55 від 07.06.2019 р. на суму 1178028,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196338,00 грн.); № 56 від 07.06.2019 р. на суму 1188264,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198044,00 грн.); № 57 від 07.06.2019 р. на суму 1133568,00 грн. (в т.ч. ПДВ 188928,00 грн.); № 58 від 07.06.2019 р. на суму 1181376,00 грн. (в т.ч. ПДВ 196896,00 грн.) (т. 1, а.с. 99-154);

2) копії податкових накладних виписаних та зареєстрованих в ЄРПН за період з 03.06.2019 по 07.06.2018 (т. 2, а.с. 93-248, т. 3, а.с. 1-12);

3) акт прийому-передачі векселя від 01.07.2019 на суму 64 999 328,40 грн (т. 1, а.с. 155.

Також, між позивачем та ТОВ «Нюкстіл» укладено договір поставки від 16.08.2019 № 16/08, предметом якого є постачання електрообладнання (т. 1, а.с. 156-159).

На підтвердження реальність господарських операцій за вказаним договором позивачем подано до суду:

1) виписані даним постачальником копії видаткових накладних: № 118 від 16.08.2019 р. на суму 1130868,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 188478,00 грн.); № 119 від 16.08.2019 р. на суму 1236060,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 206010,00 грн.); № 120 від 16.08.2019 р. на суму 1216620,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 202770,00 грн.); № 121 від 16.08.2019 р. на суму 1191943,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 198657,00 грн.); № 122 від 19.08.2019 р. на суму 1126800,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 187800,00 грн.); № 123 від 19.08.2019 р. на суму 1194912,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 199152,00 грн.); № 124 від 19.08.2019 р. на суму 1198260,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 199710,00 грн.); № 125 від 19.08.2019 р. на суму 1201230,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 200205,00 грн.); № 126 від 19.08.2019 р. на суму 1162560,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 193760,00 грн.); № 127 від 20.08.2019 р. на суму 1166292,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 194382,00 грн.); № 128 від 20.08.2019 р. на суму 1158804,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 193134,00 грн.); № 129 від 20.08.2019 р. на суму 1030260,00,00 грн. (в т.ч. ПДВ 171710,00 грн.); № 130 від 20.08.2019 р. на суму 1016820,00 грн. (в т.ч. ПДВ 169470,00 грн.) (т. 1, а.с. 160-172);

2) копії податкових накладних виписаних та зареєстрованих в ЄРПН за період з 16.08.2019 по 20.08.2019 (т. 3, а.с. 13-51);

3) платіжні доручення на перерахування безготівкових коштів від 13.09.2019 року № 1748 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 13.09.2019 року № 1749 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 13.09.2019 року № 1750 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 16.09.2019 року № 1762 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 16.09.2019 року № 1763 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 16.09.2019 року № 1764 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 16.09.2019 року № 1765 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 16.09.2019 року № 1766 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 16.09.2019 року № 1767 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 18.09.2019 року № 1794 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 18.09.2019 року № 1795 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 18.09.2019 року № 1796 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 18.09.2019 року № 1797 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 19.09.2019 року № 1808 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 19.09.2019 року № 1809 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 19.09.2019 року № 1810 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 19.09.2019 року № 1811 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 19.09.2019 року № 1812 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 19.09.2019 року № 1813 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1826 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1827 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1828 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1829 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1830 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1831 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1832 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); від 20.09.2019 року № 1833 на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.); договір уступки права вимоги від 20.09.2019 (т. 1, а.с. 173-199, 200, 201-202).

До матеріалів справи надані також реєстраційні документи контрагентів ТОВ «Компільніс» та ТОВ «Нюкстіл», а саме витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату укладання договору, а саме на 03.06.2019 та на 16.08.2019 відповідно та дані реєстру платників ПДВ (т. 2, а.с. 89-92).

Відповідно до умов договору від 01.04.2019 № 104-04/Т укладеного з КП «Харківський метрополітен» товарно-матеріальні цінності придбані у ТОВ «Компільніс» та ТОВ «Нюкстіл» були доставлені на місце надання послуг, а саме 61054, м. Харків, вул. Барабашова, 8, електродепо «Салтівське», вул. Євгенівська, 53, електродепо «Московське» та обліковуються інвентарним описом №1 від 20.01.2020 (т. 1, а.с. 215-230).

Також в матеріалах справи наявний лист № 04/1067/01-09 від 03.06.2020, яким надано наступну інформацію, що з метою виконання зобов`язань по договорах з КП «Харківський метрополітен» ТОВ «ВАГО-РЕВ» виділені виробничі, побутові та інші приміщення на території електродепо «Московське», «Салтівське» та станціях метрополітену (т. 3, а.с. 162).

З матеріалів справи також встановлено, що придбання ТМЦ обумовлені необхідністю виконання зобов`язань позивача за договорами надання послуг з ремонту рухомого складу метрополітену № 104-04/Т від 01.08.2019р., № 180-08/Т від 01.08.2019р., № 104-05/Т від 31,05.2016р., № 26-01/ЕМ від 29.01.2019р. укладених з КП «Харківський метрополітен» (т. 3, а.с. 84-149) .

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно абз.3 п.2.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності підпунктом "а" пункту 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищенаведені норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни, зокрема і фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) контролюючим органом при проведенні перевірки не спростована, а навіть підтверджена (накладні, фактична наявність товару, його використання та отримання поштою тощо). Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені.

На підтвердження виконання зазначених господарських операцій позивачем було надано копії видаткових та податкових накладних, а також проведено оплату послуг, що підтверджується платіжними дорученнями та актами прийому-передачі векселя, копії яких мітяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій.

Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.

Крім того, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов`язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов`язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов`язання з податку на додану вартість, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Отже, факт постачання та реальності здійснення господарських операцій підтверджений первинними документами, наданими позивачем як під час перевірки, так і до матеріалів справи.

У зв`язку з цим дії платника, результатом яких є отримання економічної вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Щодо посилань податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що вказані обставини не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, як всже встановлено судом передача товару була здійснена на місці надання послуг, а саме 61054, м. Харків, вул. Барабашова, 8, електродепо «Салтівське», що передбачено умовами договору, укладеного із замовником позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №№813/123/16.

Щодо посилань відповідача на те, що у контрагентів позивача недостатньо трудових ресурсів для постачання товарів, суд зазначає, що розвантажувальні роботи проводились власними силами позивача із залученням працівників підприємства. Жодна одиниця поставленого товару із перелічених в акті перевірки видаткових накладних, не важить більше 50 кг, отже, їх розвантаження не потребувало залучення спеціалістів або використання спеціального обладнання. На підтвердження зазначеного позивачем до матеріалів справи долучено штатний розклад Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" (т. 1, а.с. 209-214).

Посилання відповідача на наявність порушених кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача суд вважає необґрунтованими, оскільки єдиним належним та допустимим доказом вчинення згаданого діяння є виключно обвинувальний вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили. На момент проведення перевірки контролюючим органом такого вироку виявлено не було, в основу оскаржених рішень факту існування такого вироку не покладено. Процесуальні документи на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні, суд вважає не є належним доказом у даній справі, оскільки такі документи за своєю правовою суттю та юридичною природою містять не остаточну кваліфікацію (юридичну оцінку) певних обставин фактичної дійсності органами судової влади, а лише визнання судом достатності рівня обґрунтованості припущень органів досудового розслідування про можливість (ймовірність) вчинення протиправних діянь.

Доказів існування вироку стосовно контрагентів позивача, який набрав законної сили, станом на час розгляду данної справи відповідачем також не надано.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб`єктивною думкою та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

В матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішень.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

Оскільки позивачем було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості придбання матеріальних цінностей у контрагентів, наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов`язань між сторонами господарських операцій, відповідність господарських операцій видам діяльності позивача, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00000350511 від 21.02.2020р. про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6 943 350 грн., підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000350511 від 21.02.2020р. (форма “Р”), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 6 943 350 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 4 628 900 грн., штрафні санкції у сумі - 2 314 450 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" (вул. Благовіщенська, буд. 24,м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ36623607) судові витрати в розмірі 21 020 грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43143704).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 липня 2020 року.