Рішення № 90192615, 03.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2020 року м. Рівне №460/3826/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді С.А. Борискін, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Стариченко Іванни Сергіївни;

-зобов`язати Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області закінчити виконавче провадження № 60167938 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Рівненській області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9435,36 грн. на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-7175-50 У, виданої Головним управлінням ДФС у Рівненській області 14 травня 2019 року.

Мотивуючи вимоги позову, ОСОБА_1 зазначав, що 27.09.2019 відповідачем було відкрито виконавче провадження №60167938 про стягнення з нього заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9435,36 грн. на підставі вимоги про сплату боргу від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У. Також повідомив, що 30.04.2020 органом виконавчої служби винесено постанову про арешт коштів в межах даного виконавчого провадження. Вказував на те, що 18.11.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято вимогу №Ф-7175-50 про сплату ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 14943,72 грн. Позивач вважав, що оскільки орган доходів і зборів змінив раніше зазначену суму боргу, вимога від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У про стягнення із ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Рівненській області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9 435,36 грн. вважається відкликаною. Наголошував, що 18.11.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області винесено рішення, яким скасовано виконавчий документ - вимогу від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У, а тому виконавче провадження №60167938 підлягає закінченню. При цьому зазначав, що відповіді на заяву від 04.05.2020 про закінчення виконавчого провадження від відповідача він не отримував. За таких обставин вважав, що відсутність постанови про закінчення виконавчого провадження та не винесення постанови про зняття арешту в строк, передбачений ч.5 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" є протиправною бездіяльністю відповідача. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 23.06.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 01.07.2020 о 14:30 год. Залучено до розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217).

Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву від 01.07.2020, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції, що на його виконанні перебуває виконавче провадження №60167938 з примусового виконання вимоги від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Рівненській області заборгованості в сумі 9435,36 грн. Повідомив, що 07.05.2010 до відділу надійшла заява позивача, в якій останній вказував про наявність, на його думку, підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження – з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або заміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки). Відповідь на заяву позивача йому було надіслано поштою 01.06.2020. Відповідач наголошував, що серед визначених у ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для закінчення виконавчого провадження обставини, зазначені у заяві ОСОБА_1 , відсутні. Тому просив у задоволенні позову відмовити (а.с.99-100).

Ухвалою суду від 01.07.2020 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 03.07.2020 допущено процесуальне правонаступництво відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у справі №460/3826/20.

Замінено відповідача у справі №460/3826/20 - Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, 22а, код ЄДРПОУ 35007146) (далі – відповідач).

Також вказаною ухвалою замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у справі №460/3826/20 - Головне управління ДФС у Рівненській області на Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449).

03.07.2020 від третьої особи на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області, надійшли письмові пояснення, відповідно до змісту яких третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначала, що підстави вважати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У відкликаною, наведені у пункті 6 розділу VI Інструкції №449, відсутні. Відповідно, немає підстав вважати, що узгоджена вимога № Ф-7172-50-У від 14.05.2019 як виконавчий документ, має бути повернута стягувачу без виконання. Дії органу Державної виконавчої служби є правомірними, жодної бездіяльності з його боку допущено не було (а.с.126-127).

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.05.2020 Головним управлінням ДФС у Рівненській області сформовано позивачеві вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7175-50 У на суму 9435,36 грн., яка була надіслана для примусового виконання до органу виконавчої служби (а.с.72).

27.09.2019 Головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Стариченко Іванною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60167938 щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у Рівненській області заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 9435,36грн. на підставі вимоги про сплату боргу Головного управління ДФС у Рівненській області від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У (а.с.10-12, 74).

18.11.2019 Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформовано позивачеві вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7175-50 на суму 14943,72 грн. (а.с.8).

30.04.2020 Головним держаним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стариченко Іванною Сергіївною, при примусовому виконанні вимоги про сплату боргу від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У у виконавчому провадженні №60167938, було винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 13-14, 83).

07.05.2020 на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження від 04.05.2020. У вказаній заяві позивач просив закінчити виконавче провадження №60167938, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У вважається відкликаною, в силу того, що орган доходів змінив, зазначену в ній суму боргу (недоїмки), внаслідок винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 №Ф-7175-50 в сумі 14943,72 грн. (а.с.15-17, 90-91).

Листом від 01.06.2020 за №101370 Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), надісланим у відповідь на заяву позивача від 04.05.2020, ОСОБА_1 повідомлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувають виконавчі провадження №60167938, №60398378 з примусового виконання вимог про сплату боргу у сумі 9435,36 грн. у кожному з таких виконавчих проваджень. Роз`яснено, що ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. Серед таких підстав зазначені у заяві позивача обставини не є підставами для закінчення виконавчого провадження (а.с.92-94).

Вважаючи, що відсутність постанови про закінчення виконавчого провадження та не винесення постанови про зняття арешту є протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIIIдалі – Закон №1404-VIII) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Як встановлено судом, позивачем як підставу для закінчення виконавчого провадження зазначено те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У, яка перебуває на примусовому виконанні відповідача, вважається відкликаною, оскільки орган доходів і зборів скасовував/змінив раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або заміну раніше зазначеної суми.

Проте, серед наведених у ст.39 Закону №1404-VIII підстав закінчення виконавчого провадження відсутня така, як скасування або зміна раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження.

Скасування або зміна раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження є підставою для органу, що видав виконавчий документ, прийняти рішення про відкликання виконавчого документа, однак жодним чином не є підставою для самостійного закінчення виконавчого провадження державним виконавцем.

Правомірність виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не є предметом розгляду справи в межах даних спірних правовідносин.

Так само і державний виконавець не наділений повноваженнями аналізувати зміст виконавчого документа та надавати оцінку його законності.

З огляду на те, що повноваження державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження, визначені ст.39 Закону №1404-VIII, не містять такої підстави для закінчення виконавчого провадження як скасування або зміна раніше зазначеної суми боргу (недоїмки) внаслідок узгодження або оскарження, державний виконавець не вправі винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тому, суд дійшов висновку, що бездіяльності щодо закінчення виконавчого провадження №60167938 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У відповідачем допущено не було.

Разом з тим, при прийнятті рішення суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

Статтею 2 Закону №2464-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з ч.4 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Статтею 25 Закону 2464-VI визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Приписами пунктів 3 та 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Інструкцією №449 визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):

вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

Пунктом 7 розділу VI Інструкції №449 визначено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у

пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Тобто, вимога про сплату від 14.05.2019 №Ф-7175-50 У, сформована податковим органом як узгоджена для передачі до Державної виконавчої служби та вимога від 18.11.2019 №Ф-7175-50 є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що в силу вимог чинного законодавства формуються на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів під одним порядковим номером, проте визначають суму заборгованості ОСОБА_1 за різні періоди.

Правомірність формування вимог про сплату боргу (недоїмки) не є предметом розгляду даної справи.

Разом з тим, у даних спірних правовідносинах позивач вважає, що узгоджена вимога Ф-7175-50-У від 14.05.2019 є відкликаною з підстав отримання ним вимоги Ф-7175-50 від 18.11.2019, в силу положень пп.2 п.6 розділу IV Інструкції № 449.

Суд звертає увагу, що у пункті 6 розділу VI Інструкції №449 визначені підстави вважати вимогу про сплату боргу (недоїмки) відкликаною, зокрема:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Тобто покликання позивача на пп.2 п.6 розділу IV Інструкції № 449 є помилковим, оскільки такий стосується випадків скасування або зміни раніше зазначеної суми боргу внаслідок її узгодження чи скасування.

Жодних доказів оскарження відповідної вимоги в адміністративному чи в судовому порядку позивачем до матеріалів справи долучено не було.

Вимогу від 18.11.2019 органом ДПС було направлено в порядку пункту 3 розділу VI Інструкції №449 з підстав наявності боргу: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

За наведеного, підстави вважати, що узгоджена вимога від 14.05.2019 № Ф-7172-50-У як виконавчий документ має бути повернута стягувачу без виконання, відсутні.

Більше того, згідно з долученого третьою особою на стороні відповідача до матеріалів справи витягу з інтегрованої картки платника податків слідує, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 31.01.2020 становить 17 697,90 грн. (а.с.128-129).

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих учасниками справи доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, 22а, код ЄДРПОУ 35007146), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 липня 2020 року.

Суддя С.А. Борискін