Рішення № 90192509, 03.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1874/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойко О.Я.

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.

представника позивача Яловенко К.Б. за ордером,

представника відповідача Тарановського Р.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Восток” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 10.02.2020 р. №0000250402 та зобов`язання внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ, вирішив адміністративний позов задовольнити частково .

І. Суть спору

04.03.2020 р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Восток”, звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

(1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10 лютого 2020 року №0000250402, прийняте на підставі Акта про результати камеральної перевірки ТОВ “Торгівельна компанія “Восток” (ЄДРПОУ 41301451) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року №46/15-32-04-02/141301451, складений Головним управлінням ДПС в Одеській області 16 січня 2020 року;

(2) зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 2 053 445,00 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

20.12.2019 р. ТОВ «ТК «Восток» було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2019 року, у якій у рядку 20.2.1 сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, було заявлено до відшкодування 2053445,00 грн.

16.01.2020 р. відповідач провів камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2020 р. № 46/15-32-04-02/141301451 з питань достовірності нарахування ТОВ «ТК «Восток» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року .

Відповідно до Акту перевірки, перевіркою показників даних податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТК «Восток» за листопад 2019 року встановлені розбіжності у рядку 20.2.1, а саме за даними платника 2 053 445,00 грн, за даними перевірки 0 грн. відхилення складає - 2 053 445,00 грн.

Відповідач зазначив, що документальною камеральною перевіркою (п. 3.1 Акту перевірки) встановлено порушення позивачем вимог ПКУ в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року, а саме, що станом на момент реєстрації акту перевірки рахуються залишки імпортованого ТМЦ (добриво мінеральне азотне) на загальну суму ПДВ у розмірі 2 053 445,00 грн., які в подальшому будуть реалізовані на митній території України. Дану суму ПДВ включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування (згідно із додатком № 3 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 року) у розмірі 2 053 445,00 грн.

Відповідач дійшов висновку про відсутність використання ТМЦ в господарській діяльності, що унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок та про порушення Позивачем абзацу «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ та відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за листопад 2019 року) в розмірі 2 053 445,00 грн.

Не погодившись з висновками щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку по декларації за листопад 2019 в розмірі 2 053 445,00 грн., керуючись положеннями п. 86.7 ст. 86 ПКУ, позивач 04 лютого 2020 року цінним листом з описом вкладення надіслав на адресу відповідача заперечення на Акт перевірки, які були отримані ним 10 лютого 2020 року що підтверджується квитанцією, описом вкладення у цінний лист та роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

13лютого 2020 року позивач отримав лист відповідача № 1949/10/15-32-04- 02-09 від 11 лютого 2020 року про залишення без розгляду заперечень на Акт перевірки в зв`язку з порушенням позивачем строку на подання заперечень, встановленого п. 86,7 ст. 86 ПКУ.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення №0000250402 від 10.02.2020 р., яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника у сумі, заявленій у податковій декларації за листопад 2019 р.

Позивач не погоджується з висновками, наведеними в Акті перевірки щодо відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ заявленого на рахунок платника в банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за листопад 2019 року) в розмірі 2 053 445,00 грн., вважає їх протиправними, а податкове повідомлення- рішення протиправним та таким, що належить до скасування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (т.І а.с.1-17).

(б) Позиція Відповідача

13.04.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому він у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві (т. ІІ а.с.147-149). В обґрунтування відзиву відповідач зазначив наступне.

Впродовж проведення перевірки встановлено, що станом на момент реєстрації акту перевірки рахуються залишки імпортованих ТМЦ – добриво мінеральне азотне: сечовина (карбамід) на загальну суму ПДВ у розмірі 2053445 грн., які в подальшому будуть реалізовані на митній території України, а саме:

-добриво мінеральне азотне: сечовина (карбамід) гранульований, масова частка азоту в перерахунку на сухий безводний продукт складає 46,22% -1247281,365 кг, в біг-бегах 700-1000 кг; загальний азот – 46,22 %; волога – 0,3%; гранулометричний аналіз: 1-4, постачальник - «MARYCARBAMIDE» PLANT (Туркменістан). Дану суму ПДВ включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (згідно із додатком №3 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 року) ПДВ у розмірі 2053445

Таким чином, встановлено, що станом на момент проведення камеральної перевірки за позивачем рахується залишки імпортованих ТМЦ (мінеральних добрив), які не приймали участі у господарській діяльності – проведенні експортних операцій (фактичний перетин кордону України відсутній), проведенні реалізації на митні території та внесені до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (згідно із додатком №3) до податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 року на загальну суму ПДВ у розмірі 2 053 445 грн.

Отже, позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за листопад 2019 року) у розмірі 2053445 грн.

(в) Відповідь на відзив

Представник позивача надав відповідь на відзив (т. ІІ а.с.156- ), в якій зазначив, що позивач не заперечує про наявність в нього залишків імпортованих добрив на момент перевірки, проте, враховуючи реалізацію, такий залишок станом на 30.11.2019 р. складав 1047,055 тон, а сума імпортного ПДВ, що припадає на залишок добрив складає 1866270,83 грн. проте наявність залишків придбаного товару не є підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ.

ІІІ. Процедура та рух справи

23.03.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

23.03.2020р. провадження у справі через установлення постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 карантину з метою попередження розповсюджування захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, суд зупинив.

25.05.2020 р. ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання поновлено провадження по справі, закрито підготовче судове засідання та призначено судове засідання для розгляду спрваи по суті на 25.06.2020 р. о 11 год. 30 хв.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Позивач є суб`єктом господарювання, зареєструвався платником податку на додану вартість 01.06.2017р. №200465288. Код основного виду діяльності:– 46.21 – ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ЗЕРНОМ, НЕОБРОБЛЕНИМ ТЮТЮНОМ, НАСІННЯМ І КОРМАМИ ДЛЯ ТВАРИН.

20.03. 2019 року позивач уклав Договір № 190320-SТС-ТНV- URЕА-01 з компанією Softcomodities Trading Company Sa щодо поставки товару» «гранульований карбамід» (т.І а.с.21-27).

В квітні 2019 року позивач отримав зазначений товар - добриво мінеральне азотне: сечовина (карбамід) гранульований в загальній кількості 2 698,575 т на загальну вартість 22 581 854,89 грн., що підтверджується митною декларацією від 04.04.2019 року (т. І а.с.23-30).

Позивач сплатив до державного бюджету ПДВ в розмірі 4 809 935,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 03.04. 2019 року про сплату 6 300 000,00 грн., де 4 809 935,09 грн. є сумою зобов`язань з ПДВ, а 1 467 820,57 грн. є сумою мита на товари, що ввозяться на територію України (т. І а.с.28).

У квітні 2019 року позивач суму ПДВ в розмірі 4 809 935,00 грн. відніс до податкового кредиту.

20.12.2019 р. позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2019 року, у якій у рядку 20.2.1 сума від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, було заявлено до відшкодування 2053445,00 грн.

16.01.2020 р. відповідач провів камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2020 р. № 46/15-32-04-02/141301451 з питань достовірності нарахування ТОВ «ТК «Восток» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року (т. І а.с.31-43).

В акті перевірки зазначено, що перевіркою показників даних податкової звітності з податку на додану вартість позивач за листопад 2019 року встановлені розбіжності у рядку 20.2.1, а саме за даними платника 2 053 445,00 грн, за даними перевірки 0 грн. відхилення складає - 2 053 445,00 грн.

Відповідач зазначив, що документальною камеральною перевіркою (п. 3.1 Акту перевірки) встановлено порушення позивачем вимог ПКУ в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року, а саме, що станом на момент реєстрації акту перевірки рахуються залишки імпортованого ТМЦ (добриво мінеральне азотне) на загальну суму ПДВ у розмірі 2 053 445,00 грн., які в подальшому будуть реалізовані на митній території України. Дану суму ПДВ включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування (згідно із додатком № 3 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 року) у розмірі 2 053 445,00 грн.

Відповідач дійшов висновку про відсутність використання ТМЦ в господарській діяльності, що унеможливлює право на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок та про порушення Позивачем абзацу «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ та відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за листопад 2019 року) в розмірі 2 053 445,00 грн.

Не погодившись з висновками щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку по декларації за листопад 2019 в розмірі 2 053 445,00 грн., керуючись положеннями п. 86.7 ст. 86 ПКУ, позивач 04 лютого 2020 року цінним листом з описом вкладення надіслав на адресу відповідача заперечення на Акт перевірки, які були отримані ним 10 лютого 2020 року що підтверджується квитанцією, описом вкладення у цінний лист та роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта».

Листом відповідач № 1949/10/15-32-04- 02-09 від 11 лютого 2020 року залишив без розгляду заперечення позивача на Акт перевірки, в зв`язку з порушенням позивачем строку на подання заперечень, встановленого п. 86,7 ст. 86 ПКУ.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення №0000250402 від 10.02.2020 р., яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника у сумі, заявленій у податковій декларації за листопад 2019 р. (т. І а.с.19).

V. Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з 14.1.18. п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до пункту «ґ» п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій в тому числі з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Відповідно до п.201. 12 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Суд зазначає, що інших умов для віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого під час імпорту товару, чинне законодавство не містить.

Таким чином, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової і декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Повертаючись до спірних правовідносин, відповідач у якості підстав для висновків про відсутність права на бюджетне відшкодування заявленого ПДВ у розмірі 2 053 445, 00 грн. в акті перевірки посилається на відсутність повної реалізації товарів, наявність залишків, що свідчить про непов`язаність господарської операції з придбання мінеральних добрив з господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК У, наявність (відсутність) розумної економічної причини (ділової мети) відповідно до п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Проте суд зазначає, що зазначені підстави не є правомірними для встановлення порушення позивачем вимог ПКУ в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року, та висновків відповідача про порушення абзацу «б» п. 200.4 ст.200 ПКУ та встановлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ заявленого за рахунок платника в банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за листопад 2019 року) у розмірі 2 053 445, 00 грн.

Торгівля добривами на митній території України є одним із видів діяльності позивача.

Оскільки, одним із видів діяльності позивача є торгівля добривами, а імпортовані мінеральні добрива в більшій частині були реалізовані позивачем, що підтверджується первинними документами, а саме видатковими та податковими накладними (т. І а.с.116-250, т. ІІ а.с.1-88), то суд зазначає що придбані добрива використовувались в господарській діяльності (діяльність пов`язана з реалізацією товару та спрямована на отримання доходу), а операція по придбанню добрив має розумну ділову мету (наявність наміру та факт одержання економічного ефекту).

Крім того, норми ПКУ не містять жодних положень, про те, що відсутність використання товару в господарській діяльності може свідчити неповна реалізація придбаного товару в окремому періоді (квітень-листопад 2019 року) або наявність залишків товару на момент перевірки.

Як було зазначено вище позивач імпортував добрива у 2698,575 т. на загальну суму 22581854,89 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 4809935,00 грн.

Суд встановив, що добрива імпортувалися для подальшої реалізації на митній території України, в наступних періодах вони були частково реалізовані позивачем, що підтверджуються видатковими та податковими накладними за 2019 р. (т. І а.с.116-250, т. ІІ а.с.1-88).

Загальна кількість реалізованих добрив станом на 30.11.2019 р. (закінчення періоду за який подана декларація з ПДВ за листопад 2019 р. та який охоплений камеральною перевіркою складає 1651,52 т на суму 18913123,60 грн., в тому числі 3 152 187,27 грн. ПДВ).

Позивач зазначив, що часткова реалізація добрив пов`язана із сезонним характером сільськогосподарських робіт із внесення добрив (що здійснюються споживачами добрив), період яких закінчився у листопаді 2019 р. Водночас, з початком нового сезону сільськогосподарських робіт із внесення добрив, реалізація залишків добрив буде продовжено.

Таким чином, суд зазначає товар - мінеральні добрива азотні, придбані позивачем з метою використання у господарській діяльності, використовуються шляхом реалізації (продажу) на митній території України, метою операції з їх придбання є досягнення певного позитивного економічного ефекту, що реалізовується починаючи з квітня 2019 року по цей час.

Отже податковий кредит у квітні 2019 року у розмірі 4 809 935 грн. сформований позивачем з дотриманням вимог ПК України.

Крім того, відповідач в Акті перевірки зазначив, що станом на дату його складання у позивача рахуються залишки імпортованих добрив на загальну суму ПДВ 2 053 445,00 грн. Проте, враховуючи реалізацію, залишок імпортованих добрив станом на 30.11.2019 р.складав 1 047,055 тон, а сума імпортного ПДВ що припадає на залишок добрив складає 1 866 270,83 грн., виходячи з наступного розрахунку:

-позивач імпортував 2 698,575 тон, вартістю 28 859 610,55 грн., в тому числі І ПДВ 4 809 935,09 грн.

Отже, вартість 1 т добрив складає 10 694, 39 грн., в тому числі ПДВ 1 782, 4 грн. Тобто у позивача обліковується залишок імпортованих добрив на загальну суму ПДВ у розмірі 1 866 270, 83 грн. виходячи з розрахунку: 1 047,055 тон (залишок мінеральних добрив) х 1 782,4 грн.(ПДВ у складі вартості 1 тону мінеральних добрив) = 1 866 270, 83 грн.

Таким чином, сума ПДВ у розмірі 2 053 445,00 грн., що вказана в Акті перевірки, - взагалі не є «сумою ПДВ, на яку рахуються залишки імпортованих добрив», - це частина податкового кредиту сформованого при імпорті (4 809 935,09 грн.), яка була включена до від`ємного значення у податковій декларації за квітень 2019 року.

Сплачений до бюджету податок на додану вартість у сумі 4 809 935,09 грн. було включено в розділ II Податковий кредит Податкової Декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року. З врахуванням суми податкових зобов`язань по ПДВ за квітень 2019 року, сума від`ємного значення за квітень дорівнює - 2 488 224,00 грн. В червні 2019 року податкові зобов`язання по ПДВ за квітень були уточнені, і сума від`ємного значення ПДВ за квітень склала 2 508 320,00 грн. Відповідно до податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року сума від`ємного значення ПДВ за квітень 2019 року становила 2 073 541,00 грн. В липні 2019 року податкові зобов`язання по ПДВ за травень 2019 року були уточнені, і сума від`ємного значення ПДВ за квітень 2019 року склала 2 053 445,00 грн. В податкових деклараціях з червня по жовтень 2019 року від`ємне значення квітня 2019 року не змінюється (2 053 445,00 грн.), розшифровується в додатку № 2, а в листопаді з додатка № 2, у зв`язку з прийнятим Позивачем рішенням про відшкодування, було перенесено до додатку № 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (т.І а.с.47-107).

Таким чином, висновки відповідача про наявність у відповідача залишків мінеральних добрив на суму ПДВ в розмірі 2 053 445,00 грн. є помилковими та не відповідають дійсним обставинам, нічим не підтверджені та належно не обґрунтовані.

Щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту всієї суми ПДВ сплаченого у зв`язку з імпортом товару, суд зазначає наступне.

Оскільки, реалізація добрив є одним із видів господарської діяльності позивача, а повна або часткова їх реалізація, враховуючі наведені положення чинного законодавства, жодним чином не впливає на розмір сформованого податкового кредиту, позивач правомірно відніс суму ПДВ в повному розмірі - 4 809 935,00 грн. до складу податкового кредиту у квітні 2019 року та відобразив його у податковій декларації з податку на додану вартість у квітні 2019 року.

Враховуючи вищезазначене, у відповідності з положеннями пп. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ, суд робить висновок, що позивач в декларації за листопад 2019 року правомірно заявив до бюджетного відшкодування на власний поточний рахунок суму ПДВ в розмірі 2 053 445,00 грн. (від`ємне значення за квітень 2019 року), що була фактично сплачена до Державного бюджету України у попередньому податковому періоді (4 809 935,00 грн. у квітні і 2019 року), та не перевищує реєстраційний ліміт на момент подання декларації до контролюючого органу.

Отже, оцінюючи дотримання відповідачем загальних критеріїв-принципів правомірності рішення, суд вважає, що відповідач не дотримався принципу прийняття рішення «у спосіб, що передбачений законом».

Таким чином, суд робить висновок, що податкове повідомлення – рішення віл 10.02.2020 р. №0000250402, прийняте на підставі Акта про результати камеральної перевірки ТОВ “Торгівельна компанія “Восток” (ЄДРПОУ 41301451) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року №46/15-32-04-02/141301451, складений Головним управлінням ДПС в Одеській області 16 січня 2020 року є протиправним та належить до скасування.

Відтак, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкового -рішення від 10.02.2020 року №0000250402 належать до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 2 053 445,00 грн., суд вважає її передчасною, а тому такою, що не належить до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10 лютого 2020 року №0000250402, прийняте на підставі Акта про результати камеральної перевірки ТОВ “Торгівельна компанія “Восток” (ЄДРПОУ 41301451) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року №46/15-32-04-02/141301451, складений Головним управлінням ДПС в Одеській області 16 січня 2020 року;

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Восток” (ЄДРПОУ 41301451) судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ТОВ “Торгівельна компанія “Восток” (код ЄДРПОУ 41301451); адреса: вул. Маразліївська 1/20, офіс 505.

Відповідач – Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370); адреса: вул. Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044.

Повний текст рішення складений 03 липня 2020 року.

Головуючий суддя Бойко О.Я.

.