Рішення № 90192292, 03.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2020 р. № 400/1508/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якій просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо обміну виданого позивачу посвідчення реабілітованого серії ІІ НОМЕР_1 144961 на посвідчення реабілітованого зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України; зобов`язати відповідача обміняти видане позивачу посвідчення реабілітованого серії НОМЕР_2 на посвідчення реабілітованого зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність посвідчення серії ІІ № 144961 зразку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, що порушує його право користуватися пільгами реабілітованого на всій території України. Зокрема, посвідчення реабілітованого повинно мати обкладинку вишневого кольору. Позивач зазначає, що листом від 31.03.2020 № І-2601-1/інг відповідач відмовив йому у видачі посвідчення реабілітованого установленого зразка.

У відзиві на позовну заяву (а. с. 26-28) відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на обставину ненадходження від Міністерства соціального забезпечення до комісії з питань поновлення прав реабілітованих жодного посвідчення вишневого кольору. Відповідач зазначив, що видане позивачу посвідчення є чинним, безстроковим та діє на всій території України, а інформація, яка міститься на лицьовому та внутрішньому боці посвідчення, відповідає зразку посвідчення реабілітованих осіб.

Позивач подав до суду заяву, в якій повідомив, що відповідь на відзив не подаватиме (а. с. 25).

Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Рішенням від 19.04.2007 № 12/2 Миколаївська міська рада створила комісію з питань поновлення прав реабілітованих, з метою вирішення питань, пов`язаних з установленням фактів розкуркулення, адміністративного виселення з відшкодуванням матеріальних збитків і виплатою грошової компенсації реабілітованим, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення до лікувальних закладів, поновлення житлових та інших прав реабілітованих громадян. Текст рішення розміщений на офіційному сайті Миколаївської міської ради і є загальнодоступним.

Комісія з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської міської ради прийняла за актом приймання-передачі (а. с. 36) від комісії з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської обласної ради 3 бланки посвідчення реабілітованого (№144960, № 144961, № 144962).

06.05.2014 відповідач видав позивачу посвідчення реабілітованого серії ІІ № 144961 (а. с. 6). У посвідченні зазначено: пред`явник цього посвідчення має право на пільги і компенсації, установлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»; посвідчення є безстроковим та діє на всій території України; без права передачі.

Посвідчення серії ІІ № 144961 містить фотографію позивача, відомості про його прізвище та ім`я (позивач не має по батькові), установу, яка видала посвідчення, підпис керівника установи, яка видала посвідчення, дату його видачі, серію та номер; два відбитки печатки установи, що видала посвідчення.

13.03.2020 позивач звернувся до Миколаївського міського голови із заявою (а. с. 3), в якій просив видати йому посвідчення реабілітованого зразка, який затверджений Кабінетом Міністрів України та повідомити, кому і де йому потрібно повернути посвідчення реабілітованого від 06.05.2014 та надати фото для нового посвідчення.

У відповідь на зазначену заяву листом від 30.03.2020 № І-2601-1/інг (а. с. 4) відповідач повідомив позивачу, що за даними управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, на підставі виданого позивачу посвідчення від 06.05.2014 серії ІІ № 144961, позивача внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги.

Листом від 30.03.2020 (а. с. 2) відповідач повідомив позивачу, що до повноважень регіональних комісій з питань поновлення прав реабілітованих не належить виготовлення посвідчень затвердженого зразка; у своїй роботі для видачі посвідчень міська комісія з питань поновлення прав реабілітованих користувалася сіро-блакитними посвідченнями, які були отримані від комісії з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської обласної ради; жодного посвідчення вишневого кольору до міської комісії не надходило.

Листом від 12.06.2020 № І-4360-1/інг (а. с. 23-24) відповідач, з посиланням на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 № 48 «Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», повідомив позивачу, що виготовлення посвідчень не належить до компетенції регіональних комісій з питань поновлення прав реабілітованих.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення його права користуватися пільгами, наданими реабілітованим, у зв`язку з недопуском позивача до безоплатного проїзду у метро у м. Києві, оскільки видане йому 06.05.2014 посвідчення реабілітованого серії ІІ НОМЕР_1 144961 не відповідає установленому Кабінетом Міністрів України зразку в частині вишневого кольору його обкладинки.

17.04.1991 прийнятий Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», відповідно до статті 6 якого реабілітованим, які мають право на передбачені цим Законом пільги, видається посвідчення єдиного зразка, що затверджується Радою Міністрів Української РСР.

Постановою від 24.06.1991 № 48 "Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" Кабінет Міністрів УРСР затвердив зразок посвідчення про право на пільги реабілітованих (пункт 1 цієї постанови), доручив Державному комітетові УРСР по пресі до 1 вересня 1991 р. виготовити за замовленням Міністерства соціального забезпечення УРСР бланки посвідчення про право на пільги реабілітованих, а Міністерству фінансів УРСР - вишукати кошти для покриття пов`язаних з цим витрат (пункт 3 цієї постанови).

Зразок посвідчення реабілітованого у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 № 48 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 № 564 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів УРСР "Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (далі – Постанова № 564) передбачав сірий колір обкладинки такого посвідчення.

У пункті 2 Постанови № 564 доручено Державному комітетові по пресі за замовленням Міністерства соціального забезпечення організувати виготовлення бланків посвідчень нового зразка для реабілітованих громадян і вкладиші до них із викладенням відомостей про надання відповідних пільг, а Міністерству державних ресурсів - виділити необхідні ресурси для виготовлення зазначених посвідчень. Заміну посвідчень, раніше виданих реабілітованим, на посвідчення нового зразка вирішено провести поетапно (в міру їх виготовлення).

Відповідно до статті 6 Закону України від 17.04.1991 № 962-XII «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (далі – Закон № 962-XII) у редакції, що діяла станом на дату видачі позивачу посвідчення реабілітованого, реабілітованим, які мають право на передбачені цим Законом пільги, видається посвідчення єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Видача цього посвідчення проводиться за місцем проживання виконавчими комітетами відповідних місцевих Рад народних депутатів.

Норм щодо втрати чинності посвідчень сірого кольору або обов`язку провести їх заміну у чітко визначений строк ані Закон № 962-XII, ані Постанова № 48 не містять.

Зразок посвідчення реабілітованого, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 № 48 (далі – Постанова № 48), у редакції, із змінами, внесеними Постановою № 564, передбачав такі обов`язкові реквізити: серія та номер посвідчення, дата видачі посвідчення, прізвище, ім`я, по батькові реабілітованого, фото, власний підпис реабілітованого, найменування установи, яка видала посвідчення, та підпис керівника цієї установи, зазначення про те, що пред`явник цього посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; посвідчення безстрокове і діє на всій території України; без права передачі. У примітці до зразка посвідчення зазначено: «Посвідчення являє собою книжечку розміром 90 на 60 мм у твердій обкладинці, обтягнуту вишневим лідерином або поліхлорвініловою плівкою, тиснення літер надпису - золотисте. До посвідчення додається вкладиш, в якому зазначаються пільги, що надаються реабілітованим громадянам відповідно до статті 6 Закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" ( 962-12 )».

Суд установив, що видане позивачу 06.05.2014 посвідчення реабілітованого відповідає наведеному у Постанові № 48 зразку, як до, так і після внесення до нього змін Постановою № 564, за винятком вишневого кольору обкладинки, запровадженого змінами, внесеними Постановою № 564.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До компетенції відповідача належить видача посвідчень реабілітованого, але не їх виготовлення.

Як зазначено вище, обов`язок виготовити бланки посвідчення реабілітованого з вишневою обкладинкою був покладений на Державний комітет по пресі за замовленням Міністерства соціального забезпечення.

Посвідчення серії ІІ № 144961, видане позивачу, було отримане комісією з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської міської ради від комісії з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської обласної ради.

Чинне законодавство не передбачає обов`язкового обміну у чітко визначений строк посвідчень реабілітованого з обкладинкою сірого кольору на посвідчення реабілітованого з обкладинкою вишневого кольору, так само як і втрати чинності посвідченнями сірого кольору.

Відповідач видав позивачу посвідчення на бланку такого зразка, які були наявні у нього станом на 06.05.2014.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо обміну позивачу посвідчення реабілітованого, у зв`язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження порушення його права на користування пільгами, установлених для реабілітованих, у зв`язку з невідповідним кольором обкладинки посвідчення.

За приписами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів жодними доказами порушення його прав з боку відповідача, натомість відповідач довів, що діяв у межах компетенції та чинного законодавства.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, паспорт НОМЕР_3 ) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04056612) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна