Ухвала суду № 90192228, 30.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/6087/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

30 червня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Карп`як О.О., секретар судового засідання Лубоцька Н.І., за участю: представника позивача Зошій Ю.Й., представника відповідача Нестеровича Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу, -

в с т а н о в и в:

17.12.2018 до суду надійшла позовна Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Стрийська, 35), в якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-76-25/УГУ від 15.03.2018 року Головного управління ДФС у Львівській області;

- судові витрати стягнути на користь позивача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24 січня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 липня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 813/3040/18 (провадження суду апеляційної інстанції №857/1600/19).

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі задоволено - поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 16.06.2020 замінено відповідача на ГУ ДПС у Львівській області.

02.03.2020 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Вказує, що оскільки позивач отримав оскаржувану вимогу 12.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7900053511097, відтак, ним пропущено десятиденний строк звернення до суду.

16.03.2020 на адресу суду надійшли заперечення позивача на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вважає, що позов подано в межах строку, визначеного КАС України. Вважає, що корінець повідомлення про вручення поштового відправлення, що подано відповідачем як доказ отримання спірної вимоги не може підтверджувати факт отримання такої, оскільки повідомлення про вручення – доказ вручення листа, а про зміст листа свідчить лише опис – вкладення. Стверджує, що про існування спірної вимоги йому стало відомо під час розгляду справи №813/3040/18.

18.05.2020 представник позивача подав клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначає наступне. Ухвалою Господарського суду Львівської області у справі № 914/4160/14 від 10.12.2014 року відкрито провадження у справі про банкрутство позивача, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів - ПАТ „ЖЦПК”. Ухвалою суду від 05.04.2016 року затверджено реєстр вимог кредиторів «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат". Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 року на підставі даних інтегрованої картки платника податків за 2014-2017 роки встановлено, що станом на 10.12.2014 року, тобто дату введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, у ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий існувала заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1 525 777, 6 грн. В подальшому ця заборгованість лише збільшувалась і станом на 31.12.2014 року становила 2 170 939, 55 грн., станом на 31.12.2015 року становила 8 521 471,19 грн. станом на 31.12.2016 року становила 11 193 243 грн., станом на 31.12.2017 року становила 9 150 249,62 грн. Отже, апеляційний суд констатує той факт, що до складу кредиторської заборгованості минулих періодів зі сплати єдиного соціального внеску увійшла кредиторська заборгованість на яку поширюється мораторій та поточна кредиторська заборгованість. Апеляційний суд встановив, що: відповідач зарахував суму поточних платежів зі сплати єдиного соціального внеску в рахунок погашення кредиторської заборгованості минулих періодів, яка утворилась станом на дату введення мораторію і в подальшому збільшилась. Період, за який відбувалося самостійне погашення кредиторських вимог зі сплати ЄСВ - з червня 2016 року по січень 2018 року. Підставами позову оскарження вимоги про сплату боргу по ЄСВ на 3 087 339,82 грн. від 15.03.2018 року, є те, що така вимога винесена за борговими зобов`язаннями позивача, що виникли у зв`язку із самостійним погашенням кредиторської заборгованості під час дії мораторію на її погашення в період провадження справи банкрутство позивача за рахунок сплачених позивачем поточних боргових зобов`язань зі сплати ЄСВ з червня 2016 року по січень 2018 року. Сама по собі вимога про сплати боргу з ЄСВ на день її винесення не свідчила про порушення прав позивача, оскільки на день її винесення позивач дійсно мав борг по сплаті ЄСВ перед податковим органом. Юридичним фактом, який чітко вказує на те, що вимога про сплату ЄСВ є такою, що порушує права та законні інтереси позивача є визнання дій відповідача незаконними щодо зарахування сум поточних платежів зі сплати єдиного соціального внеску в рахунок погашення кредиторської заборгованості минулих періодів, яка утворилась станом на дату введення мораторію. До моменту встановлення такого факту, позивач може лише припускати, що вимогою про сплату боргу по ЄСВ порушено його права та інтереси. Як зазначалося вище, початок перебігу строку звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У справі № 813/3040/18 позивач звернувся із позовом 12.07.2018 року. І саме під час розгляду справи № 813/3040/18, податковий орган надав інформацію про наявність вимоги від 15.03.2018 року №Ю-76-25 . У першій інстанції у справі № 813/3040/18 рішення прийнято 11.12.2018 року. 12.12.2018 року позивач звернувся до суду про оскарження вимоги від 15.03.2018 року №Ю-76-25, тобто в межах строку, визначеного КАС України законодавством. Позивач зазначає, що не отримував вимоги від 15.03.2018 року №Ю-76-25 про сплату ЄСВ на суму 3 087 339,82 грн.

При вирішенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини першої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, положення процесуального закону передбачають виняток щодо обрахування загального строку звернення до суду у разі якщо такий встановлений іншими спеціальними законодавчими актами.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону).

В частині ж другій статті 2 Закону закріплено, що принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску визначаються виключно цим Законом.

Відтак, спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску, є саме Закон.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, однак положення Основного закону не визначають спеціальних строків звернення до суду у справі про оскарження вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску.

Оцінюючи обставини щодо дотримання позивачем визначеного спеціальним законодавчим актом строку звернення до суду, необхідно звернути увагу на таке.

Пунктом 4 частини першої статті 6 цього Закону визначено наявність у платника єдиного внеску права оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до положень абзацу 4 частини четвертої статті 25 Закону платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку (абзац 5 частини четвертої статті 25 Закону).

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абзац 6 частини четвертої статті 25 Закону ).

Абзацом 8 частини четвертої статті 25 Закону визначено порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, зміст наведених норм дає підстави для висновку, що встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону строк для платника податків, протягом якого останній може оскаржити вимогу в судовому порядку у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України, становить десять днів з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19.

З даним позовом позивач звернувся до суду 17.12.2018.

Даючи оцінку доводам сторін щодо вручення/надсилання спірної вимоги та отримання такої позивачем суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Згідно п.42.2. ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.42.5. ст.42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Відповідно до розділу УІ Наказу МФ України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Матеріалами справи підтверджується та обставина, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки податкову вимогу від 15 березня 2018 року № № Ю-76-25/УГУ від 15.03.2018 року позивач отримав 12.04.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7900053511097, а з позовом звернувся до суду 17.12.2018.

Щодо доводів представника позивача про те, що саме під час розгляду справи №813/3040/18, податковий орган надав інформацію про наявність вимоги від 15.03.2018 року №Ю-76-25, слід зазначити, що при цьому представником позивача не вказується дата, коли дана обставина мала місце та чим це підтверджується. Окрім того, жодними належними та допустимими доказами позивачем не спростовано факту отримання спірної вимоги 12.04.2018 року.

Щодо доводів представника позивача про те, що позивачу стало відомо про його порушене право згідно оспорюваної вимоги за результатами розгляду Восьмими апеляційним адміністративним судом 03.12.2019 справи, у рішенні зазначено про те, що відповідач зарахував суму поточних платежів зі сплати єдиного соціального внеску в рахунок погашення кредиторської заборгованості минулих періодів, яка утворилась станом на дату введення мораторію і в подальшому збільшилась. Вказані доводи судом відхиляються, оскільки, як стверджує позивач, такі обставини встановлені постановою від 03.12.2019, тоді як з позовом позивач звернувся 17.12.2018.

Відтак, підстави для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду, наведені у заяві позивача не є поважними. Тому, у задоволенні заяви позивача про визнання пропущення строків звернення до адміністративного суду поважними та поновлення пропущених строків звернення до суду слід відмовити.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено позовну вимогу про скасування вимоги про сплату єдиного внеску № Ю-76-25/УГУ від 15.03.2018 року, поза межами визначеного абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» десятиденного строку, підстави для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду, наведені у заяві позивача не є поважними, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду. Відтак, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 122, 240, 248, 256, 292, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача про визнання пропущення строків звернення до адміністративного суду поважними та поновлення пропущених строків звернення до суду – відмовити.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду – задоволити.

Позов Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Повне судове рішення складно 02.07.2020 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна