Ухвала суду № 90192214, 03.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5098/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2020 року м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. одержав позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати дії відповідача - суб`єкта владних повноважень (в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області) щодо відмови 18.06.2020 року у внесенні змін до пункту наказу ГУНП у Львівській області № 772 о\с від 12.12.2019 року щодо формулювань причин звільнення позивача зі служби в поліції з 16.12.2019 року (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) - протиправною;

- зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень, в особі Головного управління Національної поліції у Львівській області вчинити певні дії, зокрема змінити формулювання причин звільнення позивача ОСОБА_1 зі служби в поліції, шляхом видачі відповідачем наказу про внесення змін до пункту наказу ГУНП у Львівській області № 772 о/с від 12.12.2019 року в частині формулювань підстав для звільнення позивача зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України: «Про Національну поліцію України» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), та проведенням відповідачем відповідних розрахунків з позивачем при звільненні з поліції (з 16.12.2019 року) себто за зміненими підставами припинення публічної служби. Дату звільнення позивача зі служби вважати не змінною -16.12.2019 року.

Суддя після одержання позовної заяви відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) з`ясовує окрім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, у даному випадку, позивач звернувся до суду з позовом в якому міститься вимога немайнового характеру та похідна вимога немайнового характеру, однак позивач не надав суду докази сплати судового збору.

Розмір судового збору за подання даної позовної заяви, яка містить вимогу немайнового характеру, складає 840,80 грн.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Відсутність документа про сплату судового збору встановленого розміру свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.

Поряд з цим, в додатках до позовної заяви позивач надає копію довідки МСЕК від 11.06.2020 № 333981.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Разом з тим, до позовної заяви не додано доказів того, що позивач має пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина-інвалід" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Тобто, документом, на підставі якого можуть бути надані пільги, є відповідне посвідчення.

Також позивачем надано копію посвідчення учасника бойових дій серії УБД №143900 від 21.11.2019.

Пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.

При цьому, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

За змістом вказаної норми, наявність в особи статусу учасника бойових дій надає пільгу тільки у справах предметом позову яких є захист прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасник бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Спір у зазначеній справі не пов`язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2018 року у справі № 820/2891/17, від 26 березня 2018 року у справі №805/3967/17-а, від 03 квітня 2018 року у справі №814/2000/17, від 13 липня 2018 року у справі №461/618/17, від 23 серпня 2018 року у справі №800/416/17, від 07 серпня 2018 року у справі №826/14550/17.

Предметом даного спору є, зокрема, дії відповідача щодо внесення змін у наказ про звільнення позивача.

Отже, спір не пов`язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій або Героя України, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, суд зазначає, що у межах заявлених позовних вимог позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З урахуванням наведеного, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів для підтвердження тієї обставини, що позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень Закону України "Про судовий збір".

Отже, позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн, або подати інші докази звільнення від сплати судового збору.

Визначенні строки КАС України обчислюються з урахуванням пункту 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" КАС України.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.