
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
03 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2486/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
30 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач) про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити певні дії.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 грн.
В прохальній частині позовної позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру при цьому одна вимога має похідний характер. Відтак, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". В обгрунтування також зазначено, що позивач не має коштів на сплату судового збору, оскільки була вимушена доглядати за хворим батьком, окрім того, позивач фактично проживає на непідконтрольній території та не працює.
Доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивачем не надано.
Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд враховує наступні норми права.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про звільнення (відстрочення, розстрочення) від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).
Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.
Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України «Про судовий збір», які набули чинності від 1 вересня 2015 року.
Зміни до Закону України «Про судовий збір», які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.
Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.
Таким чином, стаття 133 КАС України визначає можливість, а не обов`язок розстрочення, відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати.
Щодо посилань позивача, як на підставу відстрочення сплати судового збору, на п. 3 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд зазначає наступне.
Частина 2 статті 8 Закону України, на яку посилається позивач у клопотання, визначає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу позивача, що ним заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, а не зменьшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, яка визначена ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Шодо посилання позивача на п.3 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" як на підставу відстрочення сплати судового збору суд зазначає, що вказана норма визначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Соціальні права і свободи – це можливості людини і громадянина із забезпеченням належних соціальних умов життя. Цим і пояснюється їх призначення.
До системи соціальних прав Конституція України відносить:
право на соціальний захист (ст.46);
право на житло (ст.47);
право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї (ст.48);
право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49).
Соціальне забезпечення — це ті види і форми матеріального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, із спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини не мають достатніх засобів до існування. Право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об`єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім`ям у зв`язку із народженням та вихованням дитини.
Суд зазначає, що спірні правовідносини, на захист яких звернувся позивач до суду з даним позовом не відносяться до справ, предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо необгрунтованості клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за зазначеними доводами, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання доказів в обґрунтування клопотання щодо скрутного майнового стану позивача або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом семи днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 133, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання позивача у відстроченні сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву адвоката Осьмак Яніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій противоправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів в обґрунтування клопотання про вістрочення сплати судового збору щодо скрутного майнового стану позивача або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.В. Ірметова
Судове рішення № 90192165, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 03.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 360/2486/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: