Рішення № 90192154, 03.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1107/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі – відповідач, ГУ ДСНС у Луганській області), у якому позивач просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2015 року по лютий 2019 року у розмірі 23 446,77 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач 15.02.2019 був звільнений зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановою на військовий облік) за пунктами 173, 176 підпунктом 3 (за станом здоров`я). В період проходження служби цивільного захисту в підрозділах Головного управління Запорожець Д.В. залучався та брав безпосередню участь у антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з метою виконання службових задач у відповідні періоди 2015 -2018 років, що підтверджується листом Головного управління від 06.02.2020 № 01-700/231.

Відповідно до чинного законодавства, відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу винагороду за безпосередню участь в Антитерористичній операції, але цього в повному розмірі зроблено не було навіть при звільненні, що підтверджується довідками 1-го Державного пожежно-рятувального загону з охорони об`єкта Головного управління про грошове забезпечення від 29.01.2020 № 5 за період з 01 липня 2015 року по 31 липня 2015 року, довідкою Головного управління від 05.02.2020 № 2 за період з липня 2015 року по квітень 2018 року, довідкою Головного управління від 05.02.2020 № 16 за період з серпня 2015 року по 15 лютого 2019 року по час звільнення (лютий 2019 року).

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що суперечить вимогам законодавства України.

Ухвалою суду від 18.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 28-29).

30.06.2020 за вх. № 25568/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Позивач дійсно перебував на службі в ДСНС України по 15.02.2019. На момент звільнення проходив службу на посаді старшого контролера контрольно- пропускного пункту відділення охорони центру забезпечення діяльності Головного управління.

Позивач просить стягнути з Головного управління за період з липня 2015 року по квітень 2018 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у сумі 23446,77 грн. Головне управління вважає, що позивачу у спірний період не було правових підстав для призначення винагороди за безпосередню участь в АТО.

Наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 08 серпня 2015 року № 220 з 22 липня 2015 року позивач прибув до складу сил та засобів, що залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань. Спірний період між сторонами визначений позивачем з липня 2015 року по квітень 2018 року. Позивач звільнений зі служби цивільного захисту у відставку за станом здоров`я згідно наказу Головного управління від 15.0.2019 № 55 «Про кадрові питання» та виключений з кадрів ДСНС.

Відповідно матеріалів справи позивач не довів фактів виконання завдань керівництва штабу АТО, що повинні підтверджуватися відповідними наказами.

Винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів служби цивільного захисту, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

Довідкою від 06.02.2020 № 01-700/231 Головне управління підтвердило, що позивач дійсно залучався до сил та засобів, що беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.

Однак керівництвом Головного управління ДСНС України у Луганській області не видавались накази про залучення позивача до виконання заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою тощо.

Отже, враховуючи відсутність доказів на підтвердження доводів позивача щодо виконання ним завдань, пов`язаних з участю в антитерористичній операції, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов`язків в містах, які відносяться до зони проведення антитерористичній операції, в даному випадку у м. Сєвєродонецьк Луганської області, де позивач проходив службу, не свідчить про виконання ним конкретних завдань, пов`язаних з його безпосередньою участю в проведенні антитерористичній операції, Головне управління приходить до висновку про необхідність відсутність підстав для виплати винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту) у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду в районі проведення АТО є наказ керівництва штабу АТО, який видається у тому числі на військовослужбовців інших підрозділів (осіб рядового і начальницького складу цивільного захисту).

Зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Потім, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

За таких обставин Головне управління вважає, що позивачем невірно тлумачаться норми матеріального права у спірних правовідносинах, оскільки відсутні правові підстави для виплати йому грошової винагороди за безпосередню участь у проведенні АТО у період з липня 2015 року по квітень 2018 року.

З системного аналізу Постанови КМУ № 24, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення.

Позивач не надав доказу безпосередньої участі його в АТО, а лише про його прибуття до сил та засобів, що беруть безпосередню участь в АТО. Головне управління також такими доказами не володіє.

Незалежно від місця участі в АТО, чи то на лінії зіткнення чи то в інших районах проведення АТО грошова винагорода виплачується саме за безпосередню участь в АТО, що повинно підтверджуватись певними доказами.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що відповідачем відзив надано 29.05.2020, і у відповідності до приписів пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

У зв`язку з тим, що відповідач скористався правом надання відзиву до закінчення карантину, передбаченим пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, строки розгляду справи продовжені на строк дії карантину в силу вимог наведеної норми.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 11-12), має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого ДСНС України 31.03.2016 (арк. спр. 13).

Відповідно до витягу з наказу від 15.02.2019 № 55 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (арк. спр. 14).

Згідно із довідкою ГУ ДСНС у Луганській області вих. № 01-699/231 від 06.02.2020 ОСОБА_1 в період з 22.07.2015 по 08.09.2015, з 16.09.2015 по 06.12.2015, з 06.01.2016 по 09.06.2016, з 23.06.2016 по 15.09.2016, 30.10.2016 по 23.12.2016, з 06.01.2017 по 01.08.2017, з 01.09.2017 по 15.12.2017, з 15.01.2018 по 20.02.2018, з 07.04.2018 по 28.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в Луганській області. Залучався до безпосередньої участі в АТО наказами першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 08.08.2015 № 220, від 30.09.2015 № 273, від 03.01.2016 № 3, від 03.02.2016 № 34, від 08.07.2016 № 190дск, від 07.10.2016 № 281 дск, від 04.11.2016 № 309дск, від 05.01.2017 № 5 дск, від 07.02.2017 № 387дск, від 07.09.2017 № 254дск, від 22.09.2017 № 269дск, від 28.04.2018 № 118дск, Наказами начальника Головного управління ДСНС України в Луганській області від 18.12.2017 № 364-НО, від 22.01.2018 № 20-НО, від 01.03.2018 № 65-НО, від 16.04.2018 № 125-НО «Про залучення та вилучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області» (арк. спр. 26).

З довідки ГУ ДСНС у Луганській області від 05.02.2020 № 2 про винагороду за участь в АТО з липня 2015 року по квітень 2018 року вбачається:

з січня 2016 року по грудень 2016 року позивачу нараховано винагороду за участь в АТО всього у сумі 6329,91 грн;

з січня 2017 року по грудень 2017 року позивачу нараховано винагороду за участь в АТО всього у сумі 8666,16 грн;

з січня 2018 року по квітень 2018 року позивачу нараховано винагороду за участь в АТО всього у сумі 1620,37 грн (арк. спр. 47).

Також з вказаної довідки вбачається, що позивачу було виплачено винагороду за участь в АТО у сумі 16616,44 грн.

Позивачем здійснено власний розрахунок невиплаченої винагороди, згідно із яким за період з липня 2015 року по лютий 2019 року відповідач повинен був виплатити винагороду за безпосередню участь в АТО в розмірі 23 446,77 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції зазначив наступне.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (далі - Постанова № 24), яка була чинною до 21 січня 2016 року, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

На виконання Постанови № 24 наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 49), який діяв до 18.03.2016.

Вказаний Порядок визначав механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 49 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучені до проведення АТО;

перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України);

перебувають у районі проведення АТО.

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у пункті 2 Постанови № 24, пункті 1 додатку № 1 до Постанови № 24, пункті 1 розділу ІІ Порядку № 49 можна дійти висновку, що у період до 21 січня 2016 року за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів виплачувалася винагорода, яка обчислювалася у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу правоохоронних органів брали безпосередню участь у антитерористичній операції менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" (далі - Постанова № 18) в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 травня 2016 року № 385 (далі - Наказ № 385) затверджено Інструкцію про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 Наказу № 385 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських".

Згідно з пунктом 1 Розділу І Інструкції, вона визначає механізм та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) ДСНС, її територіальних органів, установ та організацій, що належать до сфери управління ДСНС, за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Пунктами 1 та 2 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що виплата винагороди особам рядового і начальницького складу здійснюється за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у таких розмірах із розрахунку на місяць:

у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 гривень;

в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 гривень.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов:

залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО;

перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО);

перебування у районі проведення АТО.

При цьому, відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Інструкції підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є:

витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО;

витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО;

оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання;

витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО;

витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО;

інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу VI Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 жовтня 2014 року № 1032 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2014 року за № 1563/26340, служба в чергових караулах підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ здійснюється з урахуванням кількості відпрацьованого особовим складом часу згідно з чинним законодавством України. Організація служби в чергових караулах здійснюється в чотири чергові зміни. Тривалість чергової зміни - 24 години.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року № 475 затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція про виплату грошового забезпечення).

Відповідно до пункту 3 Інструкції про виплату грошового забезпечення до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом IV "Надбавки і доплати" Інструкції про виплату грошового забезпечення передбачено такі види надбавок і доплат: надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка за знання та використання іноземної мови, доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання, надбавка за спортивні звання, надбавка за почесне звання, надбавка фахівцям, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за кваліфікацію, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, надбавка за операторське обслуговування і збереження засобів засекреченого автоматичного зв`язку, доплата за службу в нічний час, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах, курсантська посадова надбавка, надбавка за службу у високогірних місцевостях, надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (постанов Кабінету Міністрів України № 24, № 18, наказу Міністерства внутрішніх справ України № 385), можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір до 20 січня 2016 року не повинен бути меншим ніж 3000,00 грн, а з 21 січня 2016 року (з дня набрання чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України № 385) повинен становити у розмірі із розрахунку на місяць: у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 гривень; в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 гривень.

При цьому, особи вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО, підтвердженням чого, зокрема, є: витяги з наказів штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО.

Судом встановлено, що відповідно до довідок Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 06.02.2020 №01-699/231 позивача дійсно було залучено до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей наказами першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 08.08.2015 № 220, від 30.09.2015 № 273, від 03.01.2016 № 3, від 03.02.2016 № 34, від 08.07.2016 № 190дск, від 07.10.2016 № 281 дск, від 04.11.2016 № 309дск, від 05.01.2017 № 5 дск, від 07.02.2017 № 387дск, від 07.09.2017 № 254дск, від 22.09.2017 № 269дск, від 28.04.2018 № 118дск, Наказами начальника Головного управління ДСНС України в Луганській області від 18.12.2017 № 364-НО, від 22.01.2018 № 20-НО, від 01.03.2018 № 65-НО, від 16.04.2018 № 125-НО «Про залучення та вилучення співробітників структурних та підпорядкованих підрозділів Головного управління до виконання завдань за призначенням у зоні проведення АТО на території Луганської області».

На виконання вимог ухвали суду від 18.03.2020 відповідачем документи, зазначені, як підстава видачі довідки від 06.02.2020 № 01-699/231, не надано.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу у період з липня 2015 року по квітень 2018 року відповідно до Постанови № 24, Порядку № 49, Постанови № 18 та Наказу № 385 мала бути нарахована та виплачена винагорода за весь час безпосередньої участі в антитерористичній операції згідно з наказами Першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та наказами начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області.

Оскільки матеріали справи не містять доказів безпосередньої участі позивача в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення), і сам позивач зазначає про це в позові, тому з 20 січня 2016 року обчислення винагороди позивачу за участь в АТО повинно здійснюватися з розрахунку 1200,00 грн на місяць.

З урахуванням зазначеного, враховуючи положення Постанови № 18, Наказу № 385, Інструкції, суд приходить до висновку, що обчислення винагороди повинно здійснюватися з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.

Обраховуючи розмір винагороди позивача за безпосередню участь в АТО, суд враховує, що згідно з Інструкцією про виплату грошового забезпечення, доплата за службу в нічний час є складовою грошового забезпечення та носить постійний характер, відповідно, має враховуватися під час обчислення суми винагороди, а разові премії до свят та індексація носять разовий характер, відповідно, не враховуються при обчисленні суми винагороди за безпосередню участь в АТО.

Таким чином, за обрахунком суду розмір винагороди за безпосередню участь в АТО за період роботи у ГУ ДСНС у Луганській області мав складати відповідно до Постанови КМУ №24 від 31.01.2015:

-за липень 2015 року – 967,74 грн (3000 грн / 31 день х 10 днів участі в АТО);

-за серпень 2015 року – 3 000 грн (31 день участі в АТО);

-за вересень 2015 року – 2300 грн (3000 грн / 30 день х 23 днів участі в АТО);

-за жовтень 2015 року – 3 822,41 грн (31 день участі в АТО);

-за листопад 2015 року – 3 000 грн (30 днів участі в АТО);

-за грудень 2015 року – 674,16 грн (3483,18/31 день х 6 днів участі в АТО);

-за період з 06.01.2016 по 20.01.2016 – 1606,94 грн (15 днів участі в АТО).

За обрахунком суду розмір винагороди за безпосередню участь в АТО за період роботи у ДПРЧ-25 мав складати відповідно до Наказу МВС України №385 від 17.05.2016:

-21.01.2016 по 31.01.2016 – 425,80 грн (за 11 днів участі в АТО);

-за лютий 2016 року – 1200,00 грн (29 днів участі в АТО),

-за березень 2016 року – 1200,00 грн (31 день участі в АТО),

-за квітень 2016 року – 1200,00 грн (30 днів участі в АТО),

-за травень 2016 року – 1200,00 грн (31 день участі в АТО),

-з 01.06.2016 о 09.06.2016 – 360,00 грн (1200/30 днів х 9 днів участі в АТО), з 23.06.2016 по 30.06.2016 – 320,00 грн (1200/30 днів х 8 днів участі в АТО),

-за липень 2016 року – 1200,00 грн (31 день участі в АТО),

-за серпень 2016 року – 1200,00 грн (31 день участі в АТО),

-за вересень 2016 року – 600 грн (1200/30 днів х 15 днів участі в АТО),

-за жовтень 2016 року – 80 грн (1200/31 днів х 2 дні участі в АТО);

-за листопад 2016 року – 1200,00 грн (30 днів участі в АТО);

-за грудень 2016 року – 890,32 грн (1200/31 день х 23дні участі в АТО);

-за січень 2017 року – 1006,45 грн (1200/31 день х 26 днів участі в АТО),

-за лютий 2017 року – 1200,00 грн (28 днів участі в АТО),

-за березень 2017 року – 1200,00 грн (31 день участі в АТО),

-за квітень 2017 року – 1200,00 грн (30 днів участі в АТО),

-з травень 2017 року – 1200,00 грн (31 день участі в АТО);

-за червень 2017 року – 1200,00 грн (30 днів участі в АТО),

-за липень 2017 року – 1200 грн (31 день участі в АТО),

-за серпень 2017 року – 38,70 (1200/31 день х 1 день участі в АТО);

-за вересень 2017 року – 1200,00 грн (30 днів участі в АТО),

-за жовтень 2017 року – 1200,00 грн (31 день участі в АТО);

-за листопад 2017 року – 1200 грн (30 днів участі в АТО);

-за грудень 2017 року – 580,64 грн (1200/31 день х 15 днів участі в АТО);

-за січень 2018 року – 658,06 грн (1200/31 день х 17 днів участі в АТО),

-за лютий 2018 року – 857,00 грн (1200/28 днів х 20 днів участі в АТО),

-за квітень 2018 року – 880,00 грн (1200/30 днів х 22 днів участі в АТО).

Загальна сума складає 41 268,22 грн.

Відповідачем сплачено позивачу винагороду за безпосередню участь в АТО за вказаний період у загальному розмірі 16 616,44 грн (арк. спр. 42). Отже, відповідачем позивачу не доплачено винагороду за безпосередню участь в АТО у загальному розмірі 24 651,78 грн.

Розрахунок суми винагороди за безпосередню участь в АТО у спірному періоді, наведений позивачем у позовній заяві, є відмінним від розрахунку суми такої винагороди, здійсненого судом, оскільки позивачем під час розрахунку зроблено неправильний арифметичний розрахунок суми винагороди за безпосередню участь в АТО за травень 2016 року та листопад 2017 року.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача винагороду за безпосередню участь в АТО за період з липня 2015 року по квітень 2018 року у сумі 24 651,78 грн.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов`язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 139 КАС України не проводиться.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код за ЄДРПОУ 38617137, 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1 б) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2015 року по квітень 2018 року у розмірі 24 651, 78 грн (двадцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят одна грн 78 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя А.Г. Секірська