Рішення № 90191745, 01.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2020 року Справа № 280/677/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0162885005 від 17.01.2020 про застосування штрафної (фінансової) санкції до позивача, у розмірі 12 726,66 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на приписи ст. 266 Податкового кодексу України та зазначає, що визначення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 та 2017 роки відбулось у жовтні 2018 року, при цьому, пп. 266.10.2 п. 266.10 вказаної статті Кодексу визначено наслідки порушення строків скерування податкового повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно і до таких наслідків відноситься звільнення фізичної особи від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Вважає, що оскільки вказане податкове зобов`язання визначається контролюючим органом, саме контролюючий орган несе відповідальність за своєчасність направлення податкових повідомлень-рішень, і ця відповідальність виражена у формі звільнення фізичних осіб від нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків скерування таких податкових повідомлень-рішень. На думку позивача, в даному випадку контролюючим органом був порушений принцип соціальної справедливості, що призвело до того, що фізична особа, громадянин України - ОСОБА_1 , повинна була не поступово, щорічно, як встановлює податкове законодавство, сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а одразу у 2018 році повинна була відшукати кошти для сплати податку за три роки (2015, 2016, 2017 роки), при цьому, маючи на утриманні неповнолітню дитину та з доходами у 43 000,00 грн. за період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року, що підтверджується довідкою про доходи. На підставі викладеного, просить суд скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0162885005 від 17.01.2020 як протиправне.

Ухвалою суду від 04 лютого 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 27 лютого 2020 року.

Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та 24 лютого 2020 року подав відзив на позов (вх.№8541), у якому зазначив, що згідно даних Реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних в ІТС «Податковий блок», ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 598,90 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, вказує, що квартира площею 53,64 кв.м була відчужена позивачем 15.07.2013. Пояснює, що згідно з актом від 03.12.2019 №000243/08-01-50-05/2632211108 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єкту нежитлової нерухомості, визначеного ст. 126 Податкового кодексу України, за затримку на 45 календарних днів сплати/ за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов`язання в сумі 63 633,28 грн. нараховано штраф у розмірі 20% 12 726,66 грн. У зв`язку з викладеним, вважає винесення рішення щодо нарахування штрафної санкції за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі ОСОБА_1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає сплаті, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Крім того, 27 лютого 2020 року на адресу суду від відповідача надійшли пояснення (вх.№9146) до відзиву на позовну заяву, у яких додатково із посиланням на приписи абз. 4 п. 56.18 ст. 56, абз. 2 п. 57.3 ст. 57, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України зауважує, що відповідно до судового рішення по справі №280/1224/19 від 22.05.2019, яке набрало законної сили 29 липня 2019 року, ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити узгоджені грошові зобов`язання у сумі 63 633,28 грн. до 09 серпня 2019 року, проте відповідно до даних АІС «Податковий блок» до інтегрованої картки платника зараховано 15 листопада 2019 року сплата суми податків і зборів у сумі 63 633,28 грн. згідно з платіжним дорученням, у зв`язку із чим за результатами камеральної перевірки було складено акт від 03.12.2019 №000243/08-01-50-05/2632211108 про порушення позивачем вимог пп. 266.10.1 «а» п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, а у подальшому на підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення №0162885005 від 17.01.2020 про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 20% у розмірі 12 726,66 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки. Враховуючи викладене, просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 27 лютого 2020 року підготовче засідання відкладено на 26 березня 2020 року.

В період з 05 березня 2020 року по 26 березня 2020 року суддя Семененко М.О. була відсутня на роботі на підставі наказу від 17.02.2020 №47 «Про надання відпустки» та листка непрацездатності, що підтверджується довідкою №02-35/20/21 від 27.03.2020, у зв`язку із чим підготовче засідання призначене на 06 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 14 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року відкладено підготовче засідання на 10 червня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 10 червня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24 червня 2020 року.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про дату час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, 27 лютого 2020 року представник позивача звертався до суду із письмовим клопотанням (вх.№9205), у якому просив розглянути дану справу в письмовому провадженні, 10 червня 2020 року представник відповідача також подав письмове клопотання (вх.№26821) про розгляд справи у письмовому провадження, проти позовної заяви заперечує у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про можливість судового розгляду справи в порядку письмового провадження.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

Згідно з даними Реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних в ІТС «Податковий блок», ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 598,80 кв. метри, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Наявність зазначено нерухомого майна підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів.

08 жовтня 2018 року Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області визначені податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовані податкові повідомлення-рішення: №0000346-5007-0828 на суму 8 499,20 грн. за 2015 рік; №0000345-5007-0828 на суму 38 195,73 грн. за 2016 рік; №0029628-5007-0828 на суму 40 324,80грн. за 2017 рік.

Податкові повідомлення-рішення направлено засобами поштового зв`язку листом з рекомендованим повідомленням про вручення 10 жовтня 2018 року та повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 10 листопада 2018 року.

За заявою ОСОБА_1 б/н від 06.12.2018 (вх. №20421/ФОП від 06.12.2018) Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області надано позивачу завірені копії податкових повідомлень-рішень (лист ГУ ДФС у Запорізькій області №11834/14/08- 01-50-07 від 11.12.2018).

20 грудня 2018 року позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою в порядку статті 56 Податкового кодексу України.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 20.02.2019 за №1399-99-11-25-01-25 про результати розгляду скарги, зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись з прийнятими 08 жовтня 2018 року податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №280/1224/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області в особі Вознсенівського управління м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №280/1224/19 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000346-5007-0828 від 08.10.2018, винесене ГУ ДФС у Запорізькій області;

визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 08.10.2018 №0000345-5007-0828 в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єкту, у розмірі 6 887,25 грн.

визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 08.10.2018 №0029628-5007-0828 в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізособами, які є власниками об`єкту, у розмірі 8 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Враховуючи той факт, що позивач, згідно з витягом, володіє різними типами об`єктів житлової нерухомості (квартира та будинок), то суд під час розгляду справи №280/1224/19 дійшов висновку, що контролюючим органом невірно проведено розрахунок податку, належна сума до сплати має становити:

за 2016 рік: (598,90 кв. м. - 370 кв. м. (пільга)) х 27.56 грн. (ставка податку на 2016 рік) + 25000 грн. ( п.266.7.1 Податкового кодексу України)= 31 308,48 грн.

за 2017 рік: (590,90 кв. м. - 370 кв. м. (пільга)) х 32,00 грн. (ставка податку на 2017 рік) + 25000 грн. (п. 266.7.1. Податкового кодексу України) = 32 324,80 грн.

Таким чином, загальна сума донарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке підлягало сплаті, склала 63 643,28 грн., що саме визнано позивачем у позовній заяві.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №280/1224/19 набрало законної сили 29 липня 2019 року відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 про повернення апеляційної скарги ГУ ДФС у Запорізькій області (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/83323024).

За приписами частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту інтегрованої картки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки платника ОСОБА_1 встановлено, що сплата суми податків і зборів у сумі 63 633,28 грн. зарахована 15 листопада 2019 року згідно з платіжним дорученням №@2HL979872 від 15.11.2019.

В подальшому, ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за результатами якої складено акт від 03.12.2019 №000243/08-01-50-05/2632211108, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 266.10.1 «а» пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України. Такі висновки мотивовані тим, що платником податків порушено строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2016, 2017 роки у сумі 63 633,28 грн. на 45 календарних днів. Вказаний акт 04 грудня 2019 року направлено на адресу позивача, однак, як вбачається з копії поштового конверту, наданого відповідачем до матеріалів справи, кореспонденція повернулась без вручення адресату із відповідною відміткою відділення поштового зв`язку.

На підставі висновків акта камеральної перевірки та встановленого порушення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0162885005 від 17.01.2020, яким за затримку на 45 календарних днів сплати позивачем грошового зобов`язання податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 63 633,28 грн нараховано штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 12 726,66 грн. Вказане рішення 17 січня 2020 року направлено на адресу позивача та вручено поштою йому особисто 23 січня 2020 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, ПК України).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Якщо сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПК України (пункт 54.5 статті 54 ПК України).

Судом встановлено, що позивач, як власник нерухомого майна, є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а належний йому на праві власності житловий будинок є об`єктом оподаткування цим податком. Вказані обставини позивачем та його представником не оспорюються.

Таким чином, наявні правові підстави у контролюючого органу для визначення позивачу, як платнику податку, грошового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами».

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

Таким чином, 60-ти денний строк сплати земельного податку обліковується з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

При цьому, згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо посилання позивача на норми пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України суд зазначає, що порушення відповідачем строків направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення впливає лише на початок перебігу строку сплати відповідного податкового зобов`язання. У спірному випадку обов`язок сплати податкового зобов`язання у позивача виник з часу набрання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 по справі №280/1224/19 законної сили.

Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його надсилання (вручення), передбачені Податковим кодексом України, до тих пір, поки компетентним органом (органом вищого рівня або судом) не буде встановлено протилежного.

Сам факт затримки контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов`язку щодо своєчасної сплати суми податку. У будь-якому випадку порушення строку направлення податкового повідомлення-рішення, жодним чином не впливає на його законність.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 13 лютого 2018 року по справі №820/1975/17.

Більш того, правомірність та обґрунтованість нарахування позивачу суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке підлягало сплаті у 2016 та 2017 роках у розмірі 63 643,28 грн. була предметом дослідження в адміністративній справі №280/1224/19 та частково встановлена рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2019, яке набрало законної сили 29 липня 2019 року.

Суд вважає за необхідне наголосити, що пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, відлік часу (10 днів) для сплати податкового зобов`язання розпочався 30 липня 2019 року та останній 10-денний день (що припав на 08 серпня 2019 року) є граничним днем строку сплати податкового зобов`язання.

Тобто, ОСОБА_1 зобов`язана була сплатити узгоджені грошові зобов`язання у сумі 63 633,28 грн. до 09 серпня 2019 року, проте відповідно до даних інтегрованої картки платника сплата вказаної суми узгодженого грошового зобов`язання зарахована лише 15 листопада 2019 року згідно з платіжним дорученням.

Отже, податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 63 633,28 грн. не сплачено позивачем у встановлені ПК України строк, що саме позивачем не заперечується. При цьому, затримка сплати склала 98 календарних днів, а не 45 календарних днів, як зазначено у оскарженому рішенні.

Слід зазначити, що за правилами пункту 126.1 статті 126 ПК України платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому, санкція норми статті 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків стаття 126 не містить.

За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Під час ухвалення рішення судом враховано, що специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання. У даному випадку помилка у визначенні відповідачем кількості днів затримки сплати (перерахування) грошового зобов`язання не вплинула на визначений оскарженим рішенням розмір штрафу. Крім того, розрахунок сум штрафних санкцій позивачем у судовому процесі не оспорюється.

Необхідно зазначити, що за правилами частин 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Предметом доказування відповідно до частини 2 статті 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи конкретні обставини даної справи, в межах заявлених позивачем аргументів, з урахуванням наданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 90, 139, 243-246, 255, 295, п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення - відмовити.

У зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема, строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.

Повне судове рішення складено 01.07.2020.

Суддя М.О. Семененко