Рішення № 9019152, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/57102.12.09

За позовом закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Мобіл"

про стягнення 14 313 476,70 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивача Петиченко І.В.(дов. від 24.07.2009)

від відповідача Тагієва Т.В. (дов. від 03.08.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон Мобіл" про стягнення заборгованості в розмірі 14 313 476,70 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу № 50 від 01.02.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.07.2009 порушено провадження у справі № 50/571 та призначено її до розгляду на 05.08.2009.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 23.09.2009.

В зв’язку з тим, що суддя який розглядає дану справу перебував на лікарняному, судове засідання призначене на 23.09.2009 не відбулося та було перенесено на 09.10.2009.

09.10.2009 в судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, розгляд справи було відкладено на 28.10.2009.

28.10.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву та клопотання, в яких просив відкласти розгляд справи для проведення сторонами звірки розрахунків. Суд задовольнив дані клопотання.Розгляд справи було відкладено на 18.11.2009.

Представник відповідача в судове засідання 18.11.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання. В судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі, а також позивач надав заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 13916237,29 грн.

В зв’язку із задоволенням клопотання відповідача розгляд справи було відкладено на 02.12.2009.

02.12.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 між закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" (далі –позивач, продавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юкон Мобіл" (далі –відповідач, покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу № 50 (далі –договір).

Відповідно до умов п.1.1. зазначеного договору продавець взяв зобов”язання поставити, а покупець зобов’язався прийняти, оплатити та реалізувати кінцевому споживачеві та території Ар Крим, Київської, Миколаївської, Рівненської, Херсонської та Черкаської областей стартові пакети МТС, стартові пакети ДЖИНС, стартові пакети та ваучери ЕКОТЕЛ, а також єдині ваучери (далі- продукція або товари МТС).

Порядок розрахунків сторони погодили в розділі 4 договору, відповідно до якого, виключно продавець має право використовувати одну із форм оплати продукції, а саме: одноразова 100% передплата, відстрочка оплати на строк до 15-ти календарних днів або відстрочка оплати на строк до 30-ти календарних днів. Продавець самостійно, з урахуванням бажань покупця встановлює, яку форму оплати запропонувати покупцеві для кожної партії товару, замовленої у продавця.

Згідно п. 4.2. договору, підставою для сплати товарів МТС являється рахунок, який виставляється на основі заявки покупця, прийнятої и затвердженої по електронній пошті продавцем.

Відповідно до умов п. 4.3., у разі, якщо продавець поставляє покупцеві партію товарів на умовах відстрочки платежу, покупець зобов’язаний оплатити рахунок продавця не пізніше 15-го (для відстрочки платежу на 15 календарних днів) календарного дня і не пізніше 30-го (для відстрочки платежу на 30 календарних днів) календарного дня з моменту виставлення продавцем рахунку на таку партію товарів МТС, якщо продавцем не була встановлена інша, більш рання дата оплати.

Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 12000000,00 грн. відповідно до видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач отриману продукцію не оплатив, заборгувавши позивачу 13916237,29 грн.

Вказана заборгованість підтверджується самим відповідачем, про що свідчить досліджений в судовому засіданні акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.11.2009.

Видаткові накладні, довіреності та акт звірки заборгованості між сторонами (належним чином завірені копії яких залучені до матеріалів справи) приймається судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 12 000 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором купівлі-продажу № 50 від 01.02.2008 в сумі 12 000 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 1214354,70 грн. за період прострочення , вказаний в розрахунку.

Відповідно до п. 13.1 договору у разі, порушення термінів оплати за товар або оплати не в повному обсязі, то продавець має право стягнути заборгованість, завдані простроченням платежу, збитки та пеню відповідно до чинного законодавства України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п. 13.1.) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорами позивач просить суд стягнути з останнього витрати пов’язані з інфляційними процесами в сумі 547375,93 грн. та 3 % річних в розмірі 154506,66 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат, 3% річних є законними та обґрунтованими, у зв’язку з тим, що має місце прострочення виконання грошового зобов’язання та підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 50 від 01.02.2008 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон Мобіл»(04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 17, оф. 86; код ЄДРПОУ 32830533) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15; код ЄДРПОУ 14333937) основний борг в розмірі 12000000 (дванадцять мільйонів) грн. 00 коп., пеню в розмірі 1214 354 (один мільйон двісті чотирнадцять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 70коп., 3% річних в розмірі 154 506 (сто п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот шість) грн. 66 коп., індекс інфляції в сумі 547 375 (п’ятсот сорок сім тисяч триста сімдесят п’ять) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315(триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 18.12.2009