Ухвала суду № 90191371, 30.06.2020, Зміївський районний суд Харківської області

621/1444/20

4-с/621/5/20

УХВАЛА

іменем України

30 червня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судових засідань - Запорожець М. Б.,

заявник (боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1 ,

представник заявника - Сергієнко ОСОБА_2 ,

стягувач у виконавчому провадженні - Акціонерне товариство "Харківгаз", в особі Зміївського відділення АТ "Харківгаз", представник стягувача Ляшко О. Ю.

посадова особа, бездіяльність якої оскаржується, - начальник Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пономарьова А. О.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби щодо зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

04.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, а 17.06.2020 та 19.06.2020 з уточненими скаргами, в останній редакції з наступними вимогами: визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Ребрик Тетяни Дюлівни відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції, правонаступником якого є Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків); зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження НОМЕР_1 , що накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції АА 578987 від 23.06.2003, а саме зняти арешт з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 16.12.2004 за № 1549656, який внесено Зміївською державною нотаріальною конторою про арешт майна, що належить ОСОБА_1 , внесеного на підставі постанови державного виконавця АА 578987 від 23.06.2003.

На обґрунтування скарги зазначив, що він є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На його майно накладено арешт. Обтяження зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 1549656, 16.12.2004 реєстратором - Зміївською державною нотаріальною конторою на підставі постанови АА 578987 Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції від 23.06.2003.

В ході внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що на все належне йому нерухоме майно накладено арешт Державною виконавчою службою.

За інформацією Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) № 7885 від 04.02.2020, згідно даних, які містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, відсутні дані щодо постанови Серії АА № 578987 від 23.06.2003 про накладання арешту.

Більш детальну інформації державною виконавчою службою не надано, з посиланням на те, що за вказаний період виконавчі провадження знищено, відповідно до п. 9.9. про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Отже, виходячи з інформації з державного реєстру заборон, арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 накладено згідно постанови про арешт майна боржника від 23.06.2003.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області по справі № 2-342/2001 від 15.02.2000 з нього стягнуто на користь Зміївської філії ВАТ "Харківгаз" 5 041 грн 46 коп.

Тобто, арешт на належне йому майно було накладено на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області про стягнення заборгованості за газопостачання.

Вказана заборгованість ним сплачена в повному обсязі. На даний час є лише поточні платежі.

У зв`язку із наявністю арешту зазначеного майна, він обмежений у реалізації свого права власності на належне йому майно.

Виходячи із змісту інформації № 7885 від 04.02.2020, яку надано Зміївським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), виконавче провадження, в ході якого було накладено арешт на належне йому майно, на виконі не перебуває. Тобто, воно завершене. І не зважаючи на це державною виконавчою службою в порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" не знято арешт з майна. А відповідно, діями державного виконавця створено перешкоди для власника у розпорядження своїм майном (а. с. 1-10, 50-59, 64-73).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.06.2020 прийнято до провадження скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби та призначено судовий розгляд на 12.06.2020.

12.06.2020, 17.06.2020 та 30.06.2020 від представника стягувача у виконавчому провадженні - АТ "Харківгаз", в особі Зміївського відділення АТ "Харківгаз", ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд справи за відсутністю представника АТ "Харківгаз", також повідомила, що заборгованість по особовому рахунку, який відкрито на ім`я ОСОБА_1 станом на 12.06.2020 та на 17.06.2020 - відсутня (а. с. 36, 48, 87).

12.06.2020 начальник Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пономарьова А. О. подала відзив на скаргу, в якому зазначила, що згідно даних які містяться в АСВП, інформація щодо винесення постанови серії А А НОМЕР_2 від 23.06.2003 про накладання арешту на майно ОСОБА_1 відсутня. Більш детальну інформацію надати не мають можливості, оскільки виконавчі провадження, які завершені до 2017 року було знищено відповідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби. Просила скаргу ОСОБА_4 в частині визнання протиправною бездіяльності Зміївського РВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відмовити в повному обсязі та розглянути без участі представника відділу (а. с. 39).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.06.2020 витребувано від Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про скасування арешту майна боржника у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа №2-342 за 2001 рік про стягнення суми з ОСОБА_1 на користь АТ "Харківгаз", та продовжено строк розгляду скарги до 25.06.2020.

24.06.2020 начальник Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пономарьова А. О. подала заяву, в якій вказала, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 24.06.2020 відкритих виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 , у відділі немає. Надати інформацію стосовно виконавчих проваджень, які завершені до 2016 року немає можливості у зв`язку з тим, що відповідно до п. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву складає 3 роки, після чого вони підлягають знищенню. Вирішення питання про зняття арешту з майна боржника можливе лише у випадках передбачених ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". В зв`язку з тим, що виконавче провадження з примусового виконання в/л № 2-342 за 2001 рік на виконанні у відділі не перебуває та у Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня інформація про перебування зазначеного вище виконавчого документа на виконанні, вирішення питання про зняття арешту з майна боржника може бути за рішенням суду (а. с. 76).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.06.2020 залучено до участі в справі посадову особу, чия бездіяльність оскаржується, - начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пономарьову А. О., продовжено строк розгляду та відкладено судовий розгляд до 30.06.2020.

30.06.2020 під час розгляду скарги представник заявника ОСОБА_5 підтримала скаргу у повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Начальник Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пономарьова А. О. підчас судового розгляду вимоги скарги визнала частково та пояснила, що вирішення питання про зняття арешту з майна боржника можливе лише у випадках передбачених ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". В зв`язку з тим, що виконавче провадження з примусового виконання в/л №2-342 за 2001 рік на виконанні у відділі не перебуває та у Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутня інформація про перебування зазначеного вище виконавчого документа на виконанні, вирішення питання про зняття арешту з майна боржника може бути здійснено лише за рішенням суду.

Оскільки відсутні будь-які документи виконавчого провадження, тому неможливо з`ясувати, з яких пістав воно закривалося, чи були при цьому підстави для зняття арешту з майна боржника, а також, чи вирішувалося це питання під час прийняття державним виконавцем постанови про закриття виконавчого провадження. У свою чергу, ці обставини виключають можливість вважати, що відділом допущена протиправна бездіяльність у цьому питанні.

Вислухавши представника заявника та посадову особу, бездіяльність якої оскаржується, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Заявник (боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується наступними документами, копії яких долучено до справи: Дублікатом договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою, посвідченого Готвальдівською державною нотаріальною конторою 02.11.1979 р-р № 4667 та зареєстрованого в БТІ 19.01.1989 р-р 33-3586, актом про закінчення будівництва та ввід в експлуатацію індивідуального домоволодіння, довідкою КП "Зміївське бюро технічної інвентаризації" (а. с. 15-18).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області у справі № 2-342 за позовною заявою ВАТ "Харківгаз" до ОСОБА_1 про стягнення суми від 15.02.2000 вирішено: позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Зміївської філії ВАТ "Харківгаз" 5 041 грн 46 коп., а також 51 грн держмита (а. с. 21).

Постановою Серія АА № 578987 від 23.06.2003 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Ребрик Т. Д., накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 195861643 від 10.01.2020 вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , власник якого ОСОБА_1 , тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1549656, зареєстровано: 16.12.2004 за № 1549656 реєстратором: Зміївська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова, АА 578987, 23.06.2003, ВДВС Зміївського РУЮ, додаткові дані: арешт № 78/2003 від 25.07.2003, заявник: Зміївська держнотконтора (а. с. 14).

З листа начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) МЮ України № 7885 від 04.02.2020 вбачається, що згідно даних, які містяться в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, відсутні дані щодо постанови Серії АА № 578987 від 23.06.2003 про накладання арешту. Більш детальну інформації надати не має змоги, оскільки виконавчі провадження знищено, відповідно до п. 9.9. про порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби (а. с. 19).

З листа начальника Зміївського відділення АТ "Харківгаз" Гнирі С. А. № 61001.3.1-лв-3881-0320 від 06.03.2020 та квитанції про сплату за спожитий природній газ за лютий 2020 року та за розподіл (доставку) природного газу за березень 2020 року вбачається, що у Зміївського відділення АТ "Харківгаз" відсутня можливість надати інформацію по особовому рахунку абонента за період до 2005 року, база даних за вказаний період не була відновлена з технічних причин, а первинна документація відсутня з причини закінчення строку її зберігання, встановленого "Переліком типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів", який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5. З 2005 року заборгованість по особовому рахунку абонента відсутня. Станом на сьогоднішній день по особовому рахунку ОСОБА_1 на показання приладу обліку газу 30521 м3 значиться заборгованість за спожитий природний газ у сумі 2 319 грн 09 коп., яка є поточною (а. с. 24, 25).

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

До передбачених законом обмежень у здійсненні права власності відносяться заходи примусового виконання судових рішень, які застосовуються в межах виконавчого провадження, в тому числі, арешт майна боржника, як складова звернення стягнення на майно боржника згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Арешт майна - тимчасове позбавлення власника права користування та розпорядження майном, тривалість якого встановлюється вповноваженою особою у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, крім іншого, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Таким чином, підставою для зняття арешту з майна боржника згідно з п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" є одночасне настання двох юридичних фактів: 1) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів 2) можливість забезпечення виконання рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Законодавець передбачив імперативний обов`язок державного виконавця зняти арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини за настання вищезазначеного складу юридичних фактів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Як видно з листа начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пономарьової А. О. згідно даних, які містяться в АСВП, інформація щодо винесення постанови серії А А НОМЕР_2 від 23.06.2003 про накладання арешту на майно ОСОБА_1 відсутня, оскільки виконавчі провадження, які завершені до 2017 року було знищено відповідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Крім того, з листівЗміївського відділення АТ "Харківгаз" від 06.03.2020, 12.06.2020, 17.06.2020 вбачається, що заборгованість по особовому рахунку, який відкрито на ім`я ОСОБА_1 станом на 12.06.2020 та на 17.06.2020 - відсутня.

Дані, щодо скасування даної постанови учасниками процесу суду не надані.

Отже, враховуючи те, що арешт на майно боржника накладався лише в межах суми боргу, прийняті державним виконавцем заходи у вигляді арешту майна боржника втратили свою актуальність та є такими, що порушують право власності скаржника на вільне розпорядження своїм майном.

Отже, в зв`язку із відсутністю заборгованості за спожитий природний газ, відсутні правові підстави для забезпечення виконання рішення, а тому державний виконавець мав усі законні підстави для скасування арешту майна боржника.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З зазначеного вище слідує, що арешт на житловий будинок, накладений відділом державної виконавчої служби, порушує права скаржника і позбавляє його можливості реалізувати своє право власності та розпорядження майном.

Водночас, суду надані лише докази самого факту існування в реєстрі запису про арешт майна. Будь-яких документів виконавчого провадження не надано, тому неможливо встановити чи було неправомірним збереження арешту майна під час та після закриття виконавчого провадження.

Також, відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність виконавчої служби щодо не вирішення питання про зняття арешту на цей час, оскільки такі рішення виконавцем можуть прийматися лише в межах відкритого виконавчого провадження.

За таких обставин, скарга підлягає частковому задоволенню шляхом постановлення ухвали про зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження НОМЕР_1 , що накладений постановою АА 578987 від 23.06.2003 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Ребрик Т. Д., а саме, з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису від 16.12.2004 за № 1549656, який внесено Зміївською державною нотаріальною конторою про арешт майна, що належить ОСОБА_1 , внесеного на підставі постанови державного виконавця АА 578987 від 23.06.2003.

Решту вимог скарги належить залишити без задоволення.

Пунктом 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити частково.

Зняти арешт з усього майна, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження НОМЕР_1 , що накладений постановою АА 578987 від 23.06.2003 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Ребрик Т. Д., а саме, з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 16.12.2004 за № 1549656, який внесено Зміївською державною нотаріальною конторою про арешт майна, що належить ОСОБА_1 , внесений на підставі постанови державного виконавця АА 578987 від 23.06.2003.

Решту вимог скарги залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали, з урахуванням положень п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що строки, вказані у рішенні, обчислюються з урахуванням положень пункту 3 Розділу 12 Прикінцеві положення ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 03.07.2020.

Головуючий: В. В. Овдієнко