Рішення № 90191313, 28.05.2020, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2622/19

Провадження № 2/589/192/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О.В.,

з участю секретаря судового засідання Антошко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1

- про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 21.01.2017 було укладено договір № 1049251 про надання кредиту, на підставі якого відповідачу було надано грошові кошти в кредит в сумі 50 000 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку товариства (позивача) на рахунок відповідача. Згідно умов договору відповідач зобов`язаний своєчасно, з 01 до 15 числа місяця наступного за звітним, погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом - 28% річних від суми заборгованості, щомісячно сплачувати комісійну винагороду - 4,0% від суми кредиту. Загальна сума щомісячного платежу становить 4068,00 грн.

Одержавши кредит, відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання за договором, тому станом на 22.05.2019 року сума заборгованості за кредитом загалом складає 137 647,78 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача та понесені ним судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав розглянути справу без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про день, час і місце розгляду справи була неодноразово повідомлена належним чином, але в судове засідання жодного разу не з`явилась, про причину своєї неявки суд не повідомила, клопотань, про розгляд справи у її відсутності не надавала.

Зважаючи на вказане, суд, згідно положень ст. 280 ЦПК України, ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 21.01.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1049251 про надання кредиту, відповідно до якого кредитодавець (ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет») зобов`язується надати позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти в кредит у сумі 50 000,00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредотодавця на рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 28 % річних від суми заборгованості (п.1.1 договору). Дата остаточного повернення кредиту до 15.01.2020 (п.1.3). Платежі з повернення кредиту здійснюються згідно Додатку №1, який є невід`ємною частиною договору (п.1.4)./а.с.11-15/.

Відповідно до п.4.9 Договору позичальник зобов`язується за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або інших платежів за договором сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 200,00 грн. за перший прострочений платіж та 500,00 грн. за кожний наступний прострочений поспіль платіж.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що сплата процентів, суми кредиту та інших платежів здійснюється позичальником щомісячно ануїтетними платежами у розмірі та в період встановленими у Додатку №1, з 01 по 15 число місяця наступного за звітним, починаючи з 01.02.2017. Пунктом 2.5 встановлено, що за обслуговування кредитної заборгованості позичальник щомісячно сплачує комісійну винагороду у розмірі 4% від суми кредиту.

Пунктом 2.7 Договору встановлено, що за надання кредиту позичальник сплачує комісію 3% від суми кредиту, зазначена комісія сплачується одноразово у день видачі кредиту шляхом перерахування за вказаними позичальником реквізитами суми кредиту за мінусом утриманої кредитодавцем комісії.

21.01.2017 року позичальником ОСОБА_1 було оформлено, підписано заяву, яка є Додатком 2 до Договору № 1049251, в якій ОСОБА_1 попросила перерахувати належну їй суму кредиту після утримання комісії згідно п.2.7 Договору у розмірі 48 500 грн. за зазначеними ним реквізитами./а.с.9/

Частиною 1ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст.525,526,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст.610,611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановленим є той факт, що ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» свій обов`язок по наданню кредиту виконав, а ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню кредиту, процентів не виконувала.

Позивач просить суд стягнути з відповідача борг, який станом на 22.05.2019 року становить 137 647,78 грн та складається з заборгованостей: за тілом кредиту – 50 000,00 грн.; по відсотках – 27 908,25 грн.; по комісії – 43 263,29 грн.; за штрафними санкціями – 7 500 грн.; заборгованість по інфляції – 10 352,69 грн. та 3% річних – 3 002,19 грн., що підтверджується розрахунком. /а.с 5,6,7/.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що він здійснений станом на 24.05.2019 і сума заборгованості за тілом кредиту становить 45 908,25 грн, за відсотками -27 621,36 грн, тобто розрахунок, наведений в позовній заяві, є помилковим.

Також з розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_1 за спірний період - з 27.01.2017 по 24.05.2019 сплатила 25 800 грн. в зарахування тіла кредиту, відсотків, комісій та штрафів, як передбачено п.2.8 Договору.

Окрім зазначених сум, ОСОБА_1 інших сплат у зазначений строк не здійснювалося.

Викладене вище свідчить про те, що відповідач порушила умови Договору, вимоги законодавства, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для стягнення боргу в частині тіла кредиту та відсотків. Будь-яких розрахунків чи інших доказів невідповідності вказаних сум наявній заборгованості стороною відповідача не було надано.

Вимоги про стягнення штрафу, що передбачено п.4.9 Договору, та про стягнення інфляційних збитків та 3% річних, передбаченихст.625 ЦК України та умовами Договору, є обґрунтованими.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості по комісії, суд приходить до наступного.

Як було встановлено судом, умовами кредитного договору (пункти 2.5, 2.7) встановлена сплата комісії 3% від суми кредиту одноразово в день видачі кредиту за надання кредиту, та комісійна винагорода у розмірі 4% від суми кредиту щомісячно за обслуговування кредитної заборгованості. Умови кредитного договору не містять жодних даних про те, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) ОСОБА_1 .

Статтею 1 п.17 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Враховуючи викладене, встановлено, що ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет», як кредитодавець, нарахувало та просить стягнути з ОСОБА_1 , комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг товариства за рахунок позичальника, що є незаконним, оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено номативно-правовими актами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 09 грудня 2019 року № 524/5152/15.

Вказані обставини дають підстави суду для відмови в стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» заборгованості по комісії, яка в загальному по позовним вимогам становить 43 263,29 грн.

З зазначеного вище слідує, що комісія утримана з ОСОБА_1 при отриманні кредиту в сумі 1500 грн., та сплачені

відповідачкою суми нарахованих комісій в розмірі 4% від суми кредиту щомісячно за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 14 220,59 грн (в лютому 2017 – 2232,00 грн, в березні 2017 – 1800,00 грн, в квітні 2017 – 1988,59 грн, в липні 2017 – 3100,00 грн, в вересні 2017 – 3600,00 грн, в листопаді 2017 – 500,00 грн, в лютому 2018 – 500,00 грн, в березні 2018 – 500,00 грн),

були утримані позивачем безпідставно і тому дана сума має бути зарахована в погашення наявної заборгованості, в черговості, визначеній в п.2.8 Договору - на погашення неустойки, штрафних санкцій.

При врахуванні суми 15 720,59 грн (14 220,59 + 1500) на погашення заборгованості за штрафними санкціями 7 500 грн., та заборгованості по інфляції (10 352,69 грн.), залишок боргу по інфляції становить 2 132,10 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет», яка належить до стягнення, становить 78 663,90 грн та складається з заборгованості за кредитом - 45 908,25 грн; по відсотках – 27 621,36 грн.; за інфляційними втратами – 2 132,10 грн.; заборгованість по 3% річних – 3 002,19 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог 1 179,99 грн ( 57,15%).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» (код ЄДРПОУ 38604217, адреса: 01015, м. Київ, вулиця Лейпцизька,16) суму заборгованості за договором № 1049251 від 21.01.2017 року в розмірі 78 663 гривні 90 копійок та суму сплаченого при подачі позову судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1 179 гривень 99 копійок, загалом визначивши до стягнення 79 843 гривні 89 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шосткинський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцевих положень" ЦПК України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук