Ухвала суду № 90191289, 03.07.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4069/20

Провадження № 2-з/639/43/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо вжиття заходів по забезпеченню позову у цивільній справі № 639/4069/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна,

встановив:

02.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.07.2020 вказаний позов залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.

Окрім того, 02 липня 2020 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, яке є предметом доказування по цивільній справі, а саме: будинок у АДРЕСА_1 за АДРЕСА_2 ; часткову власність будинку, 1147/177 долі в праві, у Росії за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 69:42:0070716:167; землю площею 436 +/- 7 кв. м, на якій розташований будинок, за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 69:42:0070716:290, кадастровий квартал 69:42:0070716; до набрання чинності рішення у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного спірного майна.

Суд, перевіривши матеріали справи та заяву щодо вжиття заходів по забезпеченню позову, прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Однак, всупереч зазначеному, подана заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Так, відповідно до ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач немає зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин немає можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд немає сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Крім того, слід звернути увагу заявника, що згідно вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Застосування заходів забезпечення позову судом можливе у разі його необхідності та не може бути безпідставно застосовано, щоб не призвести до допущення порушення прав та законних інтересів інших осіб.

Також згідно ч. 5 ст. 154 ЦПК України заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогами ст. 151 ЦПК України в частині її змісту, оскільки не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Вжиття заходів зустрічного забезпечення у розумінні ч. 3 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 753/2380/18-ц у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-38399св18).

Виходячи з положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 Кодексу, повертає її заявникові, про що постановляє ухвалу.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ч. 9 ст. 153 ЦПК України, щодо повернення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів по забезпеченню позову.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 щодо вжиття заходів по забезпеченню позову у цивільній справі № 639/4069/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк