Ухвала суду № 90191277, 03.07.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4069/20

Провадження № 2/639/1369/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна,

встановив:

Позивач 02.07.2020 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без укладення шлюбу з жовтня 2005 року до моменту укладення шлюбу; визнати спірне майно спільною сумісною власністю, а саме: будинок у АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 долі в праві на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 69:42:007071:167; земельну ділянку площею 436 +/- 7 кв. м, на якому розташований будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_5 АДРЕСА_4 , кадастровий номер 69:42:0070716:290, кадастровий квартал 69:42:0070716; поділити спільне майно подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності; виділити ОСОБА_1 у приватну власність: цілий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , вартістю 408000 грн; 57/177 долі в праві на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 69:42:007071:167, вартістю 544000 грн; 1/2 долю земельної ділянки площею 436 +/- 7 кв. м, на якому розташований будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 69:42:0070716:290, кадастровий квартал 69:42:0070716, вартість земельної ділянки закладена в суму долі будинку; виділити відповідачці ОСОБА_2 у приватну власність: 57/177 долі в праві на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 69:42:007071:167, вартістю 544000 грн; 1/2 долю земельної ділянки площею 436 +/- 7 кв. м, на якому розташований будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 69:42:0070716:290, кадастровий квартал 69:42:0070716, вартість земельної ділянки закладена в суму долі будинку.

Разом з позовом ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З вказаних підстав суд у порядку, передбаченому законом, також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначають вичерпний перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно з положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити оплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, якщо позивачами є батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

ОСОБА_1 до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що наявна будь-яка з умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», в результаті встановлення якої суд мав би правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Суд зазначає, що позивачем надано лише копію посвідчення № НОМЕР_1 батьків багатодітної сім`ї, виданого 24.02.2012, термін дії якого сплив ще 23 травня 2020 року, в той час як ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до суду 02 липня 2020 року.

Доказів, на підтвердження свідчень позивача, що він є одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років, або батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років та інший з батьків (в даному випадку відповідач ОСОБА_2 ) ухиляється від сплати аліментів, позивачем суду не надано.

До того ж сам позивач у клопотанні про звільнення його від сплати судового збору зазначає, що мати дітей, тобто відповідач по справі, не сплачує аліментів, оскільки ОСОБА_1 не подавав до неї позову про стягнення аліментів.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні необгрунтованого клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Положеннями ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позову майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2020 рік складає 840,80 грн, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2020 рік складає 10510,00 грн.

А за подання фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2020 рік складає 840,80 грн.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн за дві вимоги немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання спірного майна спільною сумісною власністю), а також у розмірі 1 відсоток ціни позову за вимоги майнового характеру за наступними реквізитами: Отримувач коштів – УК у Новобаварськомй р-ні м. Харкова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37999612, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача – UA908999980313131206000020008, Код класифікації доходів бюджету – 22030101; та надати суду документ, який підтверджує його сплату.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна, а з згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

За Постановою Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 № 20 під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

А згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Всупереч вказаним вимогам закону позивачем не обґрунтовано дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Однак, позивач в позовній заяві посилається лише на власні висновки, зроблені на підставі оголошень в мережі Інтернет з вебсайтів продажу майна, роздруківки з яких додано до матеріалів позову.

В порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву, подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки, надавши уточнену позовну заяву разом з її копією для подальшого направлення відповідачеві, у разі відкриття провадження, в якій буде зазначено ціну позову з обгрунтуванням дійсної вартості спірного майна з посиланням на належні докази та додано відповідні документи, що підтверджують цей факт, а саме висновок про вартість майна; зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; а також додано документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені необґрунтованого клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк