Рішення № 90191165, 03.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/218/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо:

- визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом № Р-5941 від 19.12.2019, у нарахуванні та виплаті йому пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та підвищення до пенсії, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.05.2014 по 02.08.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 01.05.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за період з 01.05.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому (вул. Рибинських, 21, с. Малий Кобилин, Овруцький район, Житомирська область, АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», за період з 01.05.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що доплата до пенсії, передбачена статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткова пенсія, передбачена статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та надбавка до пенсії, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачуються йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області у розмірах менших, ніж це передбачено законом. З огляду на зазначене Позивач звернувся з даним позовом до суду. На своє звернення щодо доплати та підвищення до пенсії Позивач отримав протиправну відмову, викладену в листі-роз`ясненні від 19.12.2019року.

Ухвалою від 03.02.2020року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року провадження по справі № 240/218/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/4937/18 (провадження №Пз/9901/55/18).

Встановлено, що у зразковій справі №240/4937/18 Великою Палатою Верховного Суду прийнято 18.03.2020 постанову, яка оприлюднена 28.04.2020. В зв`язку з цим ухвалою суду від 27.05.2020року поновлено провадження по справі.

У відзиві на позов Відповідач проти позову заперечує і зазначає, що не порушував законних прав Позивача, адже діяв та діє в межах визначених чинним законодавство, а саме у період 01.05.2014 року по 02.08.2014 року щомісячно проводив виплату Позивачеві у відповідності до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 56,94 грн. та відповідно до вимог ст. 39 цього ж Закону в розмірі 10,50 грн., а надбавку до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381, який становить 66,43 грн.

Одночасно Відповідач у відзиві зазначив про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо соціального та правового захисту осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються правовими нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII (далі - Закон N 796-XII), та Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакціях, що були чинні на день виникнення спору.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи ІV категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.09.2012 року та отримує пенсію за віком. Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про нарахування та виплату йому пенсії за період з 01.05.2014 по 02.08.2014 в розмірі, встановленому ст. ст.39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідач за результатами розгляду заяви листом від 19.12.2019 повідомив Позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії за період з 01.05.2014 по 02.08.2014, з огляду на те, що підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до 01.01.2015, встановлювалось відповідно до ст.39 Закону N 796-XII. З 01.01.2015 Законом України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VII, ст.39 Закону вилучена. На думку Відповідача, щомісячна додаткова пенсія Позивачу виплачувалася у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (надалі - постанова №1210 та постанови від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення".

Суть спору між сторонами зведена виключно до розміру основної пенсії Позивача та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорій 4, що підлягали нарахуванню та виплаті за період з 01.05.2014 по 02.08.2014року.

Позивач вважає, що протягом спірного періоду розмір його пенсійних виплат повинен бути підвищений до однієї мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю - в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком та щомісячної надбавки до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Такі доводи Позивача узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, відповідно до статті 49 Закону Закон N 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення Позивачу пенсії, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата у розмірі однієї мінімальних заробітних плат. Така редакція статті 39 Закону №796-ХІІ була зумовлена положеннями Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" від 6 червня 1996 року N 230/96-ВР.

В подальшому законодавець Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI вносить зміни до положень статті 39 Закону №796-ХІІ, відповідно до яких такі доплати провадяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, вказані зміни положень статті 39 Закону №796-ХІІ, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Тобто, з набуття чинності Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 поновлюється редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, відповідно до якої непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата у розмірі однієї мінімальних заробітних плат.

Суд вважає помилковими доводи Відповідача, наведені у відзиві, що спірні відносини щодо розміру доплат до пенсії Позивача за спірний період (з 01.05.2014 по 02.08.2014року) були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.

Відповідач не врахував, що лише з 02.08.2014року норми і положення статті 39 застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік, згідно із Законом України від 16.01.2014 р. N 719-VII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII).

Аналогічно, відповідно до вимог статті 51 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній на час призначення Позивачу пенсії, особам, віднесеним до категорії ІV, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.

Суд зазначає, що така редакція статті 51 Закону №796-ХІІ була зумовлена положеннями Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 1 липня 1992 року N 2532-XII.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI були внесені зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до яких розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІV, призначається у розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, вказані зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, внесені підпунктом 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Тобто, з набуття чинності Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 поновлюється редакція статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до якої розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІV, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Суд також вважає помилковими доводи Відповідача, наведені у відзиві, що спірні відносини щодо розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІV за спірний період (з 01.05.2014 по 02.08.2014року) були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.

Відповідач не врахував, що лише з 02.08.2014року Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII було встановлено, що норми і положення статті 51 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у с праві № 522/6810/17.

Аналогічно, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004р. N 2195-IV (надалі - Закон N 2195-IV) у редакції, чинній на час призначення Позивачу пенсії, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI були внесені зміни до положень статті 6 Закону N 2195-IV, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, вказані зміни до положень статті 6 Закону N 2195-IV, внесені Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Тобто, з набуття чинності Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 поновлюється редакція статті 6 Закону N 2195-IV, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд також вважає помилковими доводи Відповідача, наведені у відзиві, що спірні відносини щодо розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІV за спірний період (з 01.05.2014 по 02.08.2014року) були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.

Відповідач не врахував, що лише з 02.08.2014року Законом України від 31.07.2014 р. N 1622-VII було встановлено, що норми і положення статті 6 Закону N 2195-IV застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, в період з 01.05.2014 по 02.08.2014року, Головне управління ПФУ у Житомирській області повинно було нараховувати та виплачувати Позивачу як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю - в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, і як дитині - підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, проте не здійснювало таких виплат, чим проявило протиправну бездіяльність.

За приписами ст.9 КАС України суд розглядає спір в межах позовних вимог.

В зв`язку з цим порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", та у відповідності до ст. 51 цього ж Закону додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, з урахуванням раніше сплачених сум та у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Одночасно суд враховує, що приписами ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено в позові, про порушення своїх прав Позивачу стало відомо з листа Відповідача від 19.12.2019року, а даний позов подано 08.01.2020року, тобто в межах строку, передбаченого ст.122 КАС України. В зв`язку з цим суд вважає безпідставними доводи Відповідача щодо порушення Позивачем строків подання даного позову.

Більш того, відповідно до вимог статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020року у справі N 815/1226/18 (провадження N 11-1206апп19) та відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню судом при вирішенні даної справи.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлену листом від 19.12.2019, у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплат до пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.05.2014 по 02.08.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.05.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбачену ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі однієї мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 01.05.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01.05.2014 по 02.08.2014, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк