Рішення № 90190999, 02.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 р. Справа№200/4100/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заїченко Я.В.,

Представник позивача Тернинко С.М.

Представник відповідача Балдинюк М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство "Торецьквугілля" про скасування постанови відповідача , -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство "Торецьквугілля" про визнання протиправною та скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 03 квітня 2020 року № 61649619.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із підставами зупинення вчинення виконавчих дій та вважає, що державним виконавцем не вірно була застосована норма Закону України Про відновлення платоспроможності державних вугільних підприємств. Зазначив, що вимога це рішення про стягнення боргу недоїмки з єдиного внеску, тому не підлягає зупиненню виконавче провадження та заходи примусового виконання рішення щодо Державного підприємства "Торецьквугілля", які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року залучено до участі по справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство "Торецьквугілля".

Представником відповідача надано відзив на позову заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову обґрунтовуючи тим, що у вимогу позивача входить, крім недоїмки, штраф та пеня, а отже сума за виконавчим документом пред`явленим до виконання є відповідальністю за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. На підставі зазначеного, виключення передбачені ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності вугледобувних підприємств» до виконавчого провадження № 61649619 не застосовуються.

Третя особа, надала пояснення, у яких зазначила, що доводи позивача не відповідають дійсності, оскільки заборгованість у сумі 41525027, 78 грн. складається з штрафних санкцій за період з 29 жовтня 2015 року по 30 липня 2017 року у сумі 14072048, 70 грн., пені у сумі 22 255 457,08 грн. разом 36327505,78 відповідно до рішення від 30 серпня 2018 року №0010971303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та штрафних санкцій за листопад 2019 року у сумі 5197522 грн. Тобто ДП « Торецьквугілля» не має заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тому відповідач мав всі підстави для зупинення виконавчого провадження до закінчення обставин для зупинення виконавчого провадження.

Позивачем були надані додаткові пояснення, у яких він зазначив, що станом на 31 грудня 2019 року згідно інтегрованої картки платника за ДП « Торецьквугілля» обліковується заборгованість у сумі 162255774, 42 грн., у зв`язку з чим позивачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 січня 2020 року №Ю11836-17.

Після процедури узгодження, передбаченої п.5 розділу 6 Інструкції №449, на вимозі про сплату боргу (недоїмки) проставлена літера «У» та визначена сума заборгованості, яка підлягає стягненню у розмірі 41525027, 78 грн. складається з штрафних санкцій за період з 29 жовтня 2015 року по 30 липня 2017 року у сумі 14072048, 70 грн., пені у сумі 22 255 457,08 грн. разом 36327505,78 відповідно до рішення від 30 серпня 2018 року №0010971303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та самостійного нарахування єдиного внеску (декларація термін сплати поточний рік) № 930266471 від 16 грудня 2019 року термін сплати 28 грудня 2019 року у сумі 5197522 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник Відповідача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем заявою від 19 березня 2020 року №23825/10/05-99-51-11 передано до примусового виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 січня 2020 року №Ю-11836-17 по ДП «Торецьквугілля» (код ЄДРПОУ 33839013) на суму боргу у розмірі 41525 027,78 гривень. (а.с. 9)

Відповідачем 26 березня 2020 р. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61649619 та постановлено відкрити виконавче провадження з виконання вимоги про сплату недоїмки від 14 січня 2020 року № Ю-11836-17 про стягнення на користь держави боргу з ДП «Торецьквугілля» (код ЄДРПОУ 33839013) у розмірі 41 525 027,78 гривень.(а.с 10)

Постановою від 03 квітня 2020 року ВП № 61649619 щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14 січня 2020 року № Ю-11836-17 по ДП «Торецьквугілля» було зупинення вчинення виконавчих дій. (а.с. 3 зворотній бік)

Листом від 03 квітня 2020 року № 9352 (вх. ГУ ДПС від 08 квітня 2020 року № 48902) відповідачем було надіслано позивачу Постанову від 03 квітня 2020 року ВП № 61649619 (а.с. 3).

Підставою для зупинення виконавчого провадження зазначено, стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", згідно з якою, тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зазначеною постановою виконавче провадження було зупинене до закінчення обставин для зупинення.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" від 13 квітня 2017 року № 2021-VIII (в редакції від 19 січня 2019 року), тимчасово, до 1 січня 2022 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Справи про банкрутство державних вугледобувних підприємств до 1 січня 2022 року не порушуються. Провадження у справах про банкрутство державних вугледобувних підприємств, порушені до дня набрання чинності цим Законом, підлягають припиненню, крім випадків, якщо ліквідація відбувається за рішенням власника.

Як вбачається з вимоги позивача про сплату боргу (недоїмки) від 14 січня 2020 року загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 17 березня 2020 року становить 162255774, 42 грн. у тому числі недоїмка 125928268,64 грн., штраф 14072048, 70 грн., пеня 22255457, 08 грн. Для примусового виконання позивачем було вказано борг у сумі 41525027, 78 грн., який складається з суми штрафу у сумі 14072048, 70 грн., пені у сумі 22 255 457,08 грн. за рішенням від 30 серпня 2018 року №0010971303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та самостійного нарахування єдиного внеску (декларація термін сплати поточний рік) № 930266471 від 16 грудня 2019 року термін сплати 28 грудня 2019 року у сумі 5197522 грн. Дані підтверджуються обліковою карткою третьої особи, та спростовують твердження ДП «Торецьквугілля», що вказана у вимозі сума 5197522 грн. це сума штрафних санкцій за листопад 2019 року та відсутня заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. (а.с.8, 150, 252)

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом Закон № 2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 8статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першоїстатті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний деньпрострочення платежу.

Частиною 14статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно допп. 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09 вересня 2013 року № 455, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Судом встановлено, що позивачем не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до самостійно визначених грошових зобов`язань, про що свідчить коринець вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 січня 2020 рок, яка не була оскаржена до суду.

Відповідно до приписів норми п. 1 ч. 10 ст. 9зазначеного Законуу разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборівднем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 11 ст.9, ч. 10 і 11 ст.25 Закону №2464-VІу разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 12 ст. 9Закону № 2464єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 4 ст. 25Закону № 2464орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Враховуючи вищевикладене, суд виходить з того, що вказані у вимозі позивача про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску від 14 січня 2020 року, суми недоїмки штрафу та пені є складовими заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а отже, норми статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" стосовно зупинення заходів примусового виконання щодо їх стягнення не підлягають застосуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на наведене, оскаржувана постанова підлягає визнанню незаконною та скасуванню.

Згідно з частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246,250,295 КАС України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство "Торецьквугілля" про скасування постанови відповідача задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зупинення вчинення виконавчих дій від 03 квітня 2020 року № 61649619.

Повний текст рішення буде складено та підписано, та проголошено у судовому засіданні 02 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень внесених до КАС України згідно з Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя І.В. Шинкарьова