Рішення № 90190772, 02.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 р. Справа№200/1992/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України у Донецькій області (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 18а) про скасування як протиправної постанови №2 від 05.02.2020 про накладення штрафних санкцій у розмірі 8500 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період 06.12.2019-09.12.2019 відповідачем проведено планову поєднану виїзну та невиїзну перевірку, предметом якої були автомобільні бензини, дизельне, суднове та котельне палива. За результатами вказаної перевірки складено акт №15-23 від 09.12.2019 та прийнято постанову №2 від 05.02.2020 про накладення штрафних санкцій за невиконання вимог щодо невиконання приписів рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №15-106 від 19.12.2019, а саме: не виправлено невідповідність нумерації резервуарів зазначених в паспортах якості палива позначенням в товарно-супровідній документації (ТТН). Вважаючи постанову №2 від 05.02.2020 безпідставною та протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.03.2020 судом було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалами суду від 06.05.2020 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 26.05.2020 о 12 год. 00 хв. Продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/1992/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України.

Протокольною ухвалою суду від 26.05.2020 відкладено розгляд справи на 04.06.2020 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 04.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2020 об 10 год. 00 хв.

02.07.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивач повинен користуватися вимогами Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого ПКМУ від 01.08.2013 №927. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача на адресу суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

З 06.12.2019 по 09.12.2019 завідувачем сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції у Донецькій області Бендюх Володимиром Павловичем на підставі наказу від 03.12.2019 №455 та направлення від 03.12.2019 №434 проведено поєднану виїзну та невиїзну планову перевірку характеристик продукції за адресою АЗС БАГАТОПАЛИВНА за адресою 84300, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Фрунзе (Торгова), буд.58, корп.7, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 09.12.2019 №15-23, яким встановлено порушення вимог законодавства, а саме:

- в порушення п.9 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 в документах на якість палива «Паливо дизельне ДП-3-Евро5-В0», відсутній товарний знак підприємства виробника;

- в порушення п.9 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 в документах на якість палива «Бензин автомобільний марки А-92-Евро5-Е5» відсутній товарний знак підприємства виробника;

- в порушення п.9 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 в документах на якість палива «Паливо моторне автомобільне А-95е ТУРБО, вид 1» відсутній товарний знак підприємства виробника;

- в порушення п.9 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 в документах на якість палива «Бензин автомобільний марки А-95-Евро5-Е5» відсутній товарний знак підприємства виробника;

- в порушення ст.23 п.7 Закону України «Про Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» невідповідність нумерації резервуарів, зазначених в паспортах якості палива, позначенням в товарно-супровідній документації (ТТН);

- в порушення п.7 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 додаток №1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива відсутнє позначення палива «А-92-Евро5-Е5» в місцях доступних для споживача (на паливно-розподільчому обладнанні), та не відображено в розрахункових документах;

- в порушення п.7 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 додаток №1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива відсутнє позначення палива «Паливо моторне автомобільне А-95еТурбо, вид 1» в місцях доступних для споживача (на паливно-розподільчому обладнанні), та не відображено в розрахункових документах;

- в порушення п.7 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, судових та котельних палив» затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 додаток №1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива відсутнє позначення палива «А-95-Евро5 Е5» в місцях доступних для споживача (на паливно-розподільчому обладнанні), та не відображено в розрахункових документах.

- в порушення п.7 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 додаток №1 вимог щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива відсутнє позначення палива «Паливо дизельне ДП-3-Евро5-ВО» в місцях доступних для споживача (на паливно-розподільчому обладнанні), та не відображено в розрахункових документах.

19.12.2019 Державною екологічною інспекцією України у Донецькій області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-106, яким застосовано до позивача обмежувальний (коригувальний) захід у відповідності до статей 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме обмеження надання продукції на ринку (тимчасова) до приведення продукції у відповідність до встановлених вимог Технічного регламенту шляхом взаємодії з суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в іншій спосіб, що не суперечить законодавству. Вищевказаними рішеннями зобов`язано позивача відповідно до Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1017, письмово повідомити за формою згідно із додатком до зазначеного Порядку (може давати документи або їх копії, які підтверджують факт виконання рішення) орган державного ринкового нагляду про виконання цього рішення до 27.12.2019.

24.01.2020 відповідачем складено акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-6, яким встановлено, що позивачем не виправлено невідповідність нумерації резервуарів в паспортах якості відповідним товарно-транспортним накладним. Позивачем в зазначеному акті вказано, що він не згоден з рішенням від 19.12.2019, яке не виконане та надано заперечення на акт перевірки №15-6 від 24.01.2020.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією України у Донецькій області складено протокол №2 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 24.01.2020. Вказаним протоколом встановлено порушення ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», оскільки товариством не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-106 від 19.12.2019, а саме: не виправлено невідповідність нумерації резервуарів зазначених в паспортах якості палива позначенням в товарно-супровідній документації (ТТН) за адресою АЗС: 84300, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Фрунзе (Торгова), 58, корп.7, АЗС БАГАТОПАЛИВНА.

Також відповідачем прийнято постанову №2 від 05.02.2020 про накладення штрафних санкцій, якою за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-106 від 19.12.2019, а саме: не виправлення невідповідності нумерації резервуарів зазначених в паспортах якості палива позначенням в товарно-супровідній документації (ТТН) за адресою АЗС: 84300, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Фрунзе (Торгова), 58, корп.7, АЗС БАГАТОПАЛИВНА, накладено на позивача штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн. за вказане правопорушення.

Позивач не погоджується з вказаною постановою про накладення штрафних санкцій, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V (тут і надалі положення Закону наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Статтею 2 Закону №877-V визначено сферу дії цього Закону, а саме:

- дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина перша);

- дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення (частина друга).

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі Закон №2735-VI).

Згідно з абз.8 ч.1 ст.1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч.1 ст.4 Закону №2735-VI).

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України (ч.5 ст.10 Закону №2735-VI).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений ст.23 Закону №2735-VI, відповідно до положень якої:

- органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції (частина третя);

- під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (частина четверта);

- перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно (частина 5);

- перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (частина шоста);

- за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (частина сімнадцята).

Згідно з ч.5 ст.44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Відповідно до переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069, Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палива відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі - Постанова №927) (п.21 Переліку).

Відповідно до п.7 Розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Постанови №927 під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на наливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.

Згідно з п.20 Розділу «Оцінка відповідності» Постанови №927 перед введенням в обіг налив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.

З системного аналізу вищевикладеного судом встановлено, що Держекоінспекція у Донецькій області є органом ринкового нагляду, до компетенції якого віднесено проведення планових та позапланових перевірок характеристик продукції, що розповсюджують суб`єкти господарювання.

Частина 6 ст.7 Закону №2735-VI передбачає, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування штрафних санкцій до позивача слугувало те, що останнім не виправлено невідповідність нумерації резервуарів в паспортах якості відповідним товарно-транспортним накладним, що є порушенням п.7 ст.23 Закону України «Про Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», як відповідачем зазначено в акті перевірки характеристик продукції №15-23 від 09.12.2019, рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-106 від 19.12.2019, акті перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-6 від 24.01.2020, протоколі про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №2 від 24.01.2020 та спірній постанові про накладення штрафних санкцій №2 від 05.02.2020.

Згідно ч.7 ст.23 Закону №2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Суд зазначає, що акт перевірки характеристик продукції №15-23 від 09.12.2019 не містить конкретного посилання на те, який саме п.7 ст.23 вказаного Закону порушено позивачем. Чіткого посилання на зазначене не містять також і рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-106 від 19.12.2019, акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №15-6 від 24.01.2020, протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №2 від 24.01.2020 та постанова про накладення штрафних санкцій №2 від 05.02.2020.

При цьому жодних фактичних обставин, на підставі яких відповідач при проведення перевірки позивача, дійшов таких висновків в акті перевірки характеристик продукції №15-23 від 09.12.2019 та спірній постанові не наведено.

Суд не приймає посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов на п.п.3, 9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, оскільки у акті перевірки характеристик продукції №15-23 від 09.12.2019, на підставі якого була прийнята спірна постанова, зазначено, що невідповідність нумерації резервуарів, зазначених в паспортах якості палива, позначенням в товарно-супроводній документації є порушенням вимог п.7 ст.23 Закону України «Про Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Суд вказує, що зазначивши у вказаних вище актах індивідуальної дії про порушення п.7 ст.23 Закону України «Про Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час перевірки порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 в справі №160/9513/18, від 05.03.2020 у справі №640/467/19.

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що спірна постанова не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Стосовно викладеного представником позивача в позовній заяві клопотання про стягнення з відповідача витрат на юридичну допомогу у розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно положень ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч.5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно п.п.6,7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Відповідачем не надано суду клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування.

ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1888, яке видано на підставі рішення Ради Донецької обласної кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури від 27.04.2005 №48.

Матеріали справи містять договір про надання юридичних послуг від 17.02.2020, укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Дейниченко В.І., за умовами якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати клієнтові юридичну допомогу по аналізу та підготовці необхідних документів та спрямуванню до Донецького окружного суду позовної заяви в інтересах ФОП ОСОБА_1 про скасування постанови про зобов`язання сплатити Клієнтом штрафні санкції у розмірі 8500 грн. та участі у судових засідання по даної справі.

Відповідно до п.3 зазначеного договору про надання юридичних послуг від 17.02.2020 вартість послуг з договору визначається в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень). Оплата здійснюється в наступному порядку: вище вказану суму клієнт вносить готівкою виконавцю після підписання даного договору.

Згідно квитанції про сплату юридичних послуг №29 від «17» лютого 2020р. відповідно до умов договору про надання юридичної допомоги від 07.09.2020 ФОП ОСОБА_1 сплачено кошти за надані юридичні послуги, у загальному розмірі 3000 грн., з яких: 1500 грн. - аналіз і вивчення наданих ФОП ОСОБА_1 документів по справі, обґрунтування правової позиції, вивчення нормативної бази, підготовка та написання позовної заяви в інтересах ФОП ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду; 1500 грн. - представництво інтересів ФОП ОСОБА_1 у Донецькому окружному адміністративному суді відповідно умов договору від 07.02.2020.

Враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. є обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає розміру ціни позову, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції у Донецькій області від 05.02.2020 №2 про накладення штрафних санкцій на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 8500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Донецькій області (місцезнаходження: 85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Театральна, буд.18а, код ЄДРПОУ 38034476) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Донецькій області (місцезнаходження: 85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Театральна, буд.18а, код ЄДРПОУ 38034476) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Повний текст рішення виготовлено 02.07.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В перебіг вказаних строків не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог п.п.2 п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька