Рішення № 90190624, 30.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Справа № 160/4750/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100120/2019/000064/2 від 31.10.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00319, №UA100120/2019/300195/2 від 01.11.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00321, №UA100120/2019/300196/2 від 01.11.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00322, №UA100000/2020/000040/2 від 27.01.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00030, №UA100000/2020/000064/2 від 11.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00039, №UA100070/2020/000010/2 від 19.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00049, №UA100000/2020/000087/2 від 20.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00052, №UA100000/2020/000095/2 від 24.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00060, №UA100000/2020/000137/2 від 10.03.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00091.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами Контракту №020919 від 02.09.2019, укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP &CO., LTD (CHINA), Позивач подав до Київської митниці Держмитслужби:

30.10.2019р. електронну митну декларацію №UA100120/2019/214011, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №9452, пакувальний лист PACKING LIST №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19092383 від 25.09.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007836 від 28.10.2019 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-2546 від 30.10.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 25.09.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151159145 від 25.09.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: рішення №15/09 від 15.09.2019 про зміну найменування Товариства, лист №3110/1 від 31.10.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100120/2019/000064/2 від 31.10.2019 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару та відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.09.2019 №020919 його сторонами виступають: продавець «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» та покупець ТОВ «ТРІОН ЕНЕРДЖИ». Згідно пункту 10 договору «Всі доповнення та зміни до Контракту дійсні якщо вони складені у письмовій формі та підписані обома сторонами». Рахунок-проформа від 05.09.2019 №МТ001 та рахунок-фактура (інвойс) від 25.09.2019 №МТ001 укладені між: продавець «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» та покупець ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». Декларантом надано доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.10.2019 №б/н щодо зміни назви ТОВ «ТРІОН ЕНЕРДЖИ» на ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». Отже надані документи містять розбіжності щодо покупця товару, оскільки рахунок-проформа та рахунок-фактура (інвойс) укладені 25.09.2019 з товариством з новою назвою ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ», а зміни до контракту від 02.09.2019 №020919 внесені лише 10.10.2019. Так, положеннями наданого контракту від 02.09.2019 №020919 та доповнення до нього від 10.10.2019 №б/н між «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» (Китай) – Продавець та ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» - Покупець, а саме згідно п.1 Контракту, кількість, асортимент, ціни, загальна вартість та умови поставки зазначаються в інвойсі. Згідно наданого інвойсу від 25.09.2019 №МТ001 товар поставляється в Україну на умовах CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Таким чином, всі додаткові витрати та ризики під час транспортування покладаються на покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що до ціни товару включено вартість тари, пакування та маркування, а також, інших витрат, зокрема транспортування та страхування. Разом із тим, відповідна графа коносаменту від 25.09.2019 №MRFB19092383 містить інформацію щодо фрахту «FREIGHT AS ARRANGED», що згідно словника морських термінів означає «фрахт за домовленістю…». Таким чином, відсутня інформація щодо передплати за фрахт відправником (продавцем) як це передбачено комерційним терміном CIF. Також страховий поліс не містить інформації щодо страхувальника, застрахованої особи, номера контракту, ваги та іншої інформації для ідентифікації даного документу з поставкою оцінюваного товару. Посилання в страховому полісі на документ №МТ001 (без дати) не можливо розглядати достатньою підставою для ідентифікації, оскільки за таким номером до митного оформлення надано проформу-інвойс, інвойс та пакувальний лист. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Отже, наданий до митного оформлення страховий поліс не підлягає ідентифікації та перевірці. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Наданий експертний висновок від 30.10.2019 №ГО-2546 прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для визначення митної вартості, оскільки у ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс). Тобто, експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару. Також висновок Дніпропетровської ТПП наданий без врахування доставки до порту України, оскільки він містить посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FOB-порти Китаю. Отже, наданий документ підтверджує наведені вище сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу встановлено розбіжності у даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування та страхування. Відповідно до вищезазначеного декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням, та страхуванням товарів до названого місця призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

31.10.2019р. електронну митну декларацію №UA100120/2019/214112, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №9431, пакувальний лист PACKING LIST №МТ002 від 15.09.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ002/1 від 15.09.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ002/1 від 10.10.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19091216 від 15.09.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007861 від 30.10.2019 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ002/1 від 10.10.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-2557 від 31.10.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 10.10.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151159007 від 15.09.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: рішення №15/09 від 15.09.2019 про зміну найменування Товариства, лист №1509/2 від 15.09.2019, лист №0111/1 від 01.11.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100120/2019/300195/2 від 01.11.2019 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару та відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.09.2019 №020919 його сторонами виступають: продавець «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» та покупець ТОВ «ТРІОН ЕНЕРДЖИ». Згідно пункту 10 договору «Всі доповнення та зміни до Контракту дійсні якщо вони складені у письмовій формі та підписані обома сторонами». Рахунок-проформа від 15.09.2019 №МТ002/1 та рахунок-фактура (інвойс) від 15.09.2019 №МТ002/1 укладені між: продавець «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» та покупець ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». Декларантом надано доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.10.2019 №б/н щодо зміни назви ТОВ «ТРІОН ЕНЕРДЖИ» на ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». Отже надані документи містять розбіжності щодо покупця товару, оскільки рахунок-проформа та рахунок-фактура (інвойс) укладені 25.09.2019 з товариством з новою назвою ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ», а зміни до контракту від 02.09.2019 №020919 внесені лише 10.10.2019. Так, положеннями наданого контракту від 02.09.2019 №020919 та доповнення до нього від 10.10.2019 №б/н між «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» (Китай) – Продавець та ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» - Покупець, а саме згідно п.1 Контракту, кількість, асортимент, ціни, загальна вартість та умови поставки зазначаються в інвойсі. Згідно наданого інвойсу від 10.10.2019 №МТ002/1 товар поставляється в Україну на умовах CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Таким чином, всі додаткові витрати та ризики під час транспортування покладаються на покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що до ціни товару включено вартість тари, пакування та маркування, а також, інших витрат, зокрема транспортування та страхування. Разом із тим, відповідна графа коносаменту від 15.09.2019 №MRFB19091216 містить інформацію щодо фрахту «FREIGHT AS ARRANGED», що згідно словника морських термінів означає «фрахт за домовленістю…». Таким чином, відсутня інформація щодо передплати за фрахт відправником (продавцем) як це передбачено комерційним терміном CIF. Також страховий поліс не містить інформації щодо страхувальника, застрахованої особи, номера контракту, ваги та іншої інформації для ідентифікації даного документу з поставкою оцінюваного товару. Посилання в страховому полісі на документ №МТ002/1 (без дати) не можливо розглядати достатньою підставою для ідентифікації, оскільки за таким номером до митного оформлення надано проформу-інвойс, інвойс та пакувальний лист. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Отже, наданий до митного оформлення страховий поліс не підлягає ідентифікації та перевірці. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Наданий експертний висновок від 31.10.2019 №ГО-2557 прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для визначення митної вартості, оскільки у ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс). Тобто, експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару. Також висновок Дніпропетровської ТПП наданий без врахування доставки до порту України, оскільки він містить посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FOB-порти Китаю. Отже, наданий документ підтверджує наведені вище сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу встановлено розбіжності у даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування та страхування. Відповідно до вищезазначеного декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням, та страхуванням товарів до названого місця призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

31.10.2019р. електронну митну декларацію №UA100120/2019/214124, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №9432, пакувальний лист PACKING LIST №МТ002 від 15.09.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ002/2 від 15.09.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ002/2 від 10.10.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19091216 від 15.09.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007861 від 30.10.2019 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ002/2 від 10.10.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-2557 від 31.10.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 10.10.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151159007 від 15.09.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: рішення №15/09 від 15.09.2019 про зміну найменування Товариства, лист №1509/2 від 15.09.2019, лист №0111/2 від 01.11.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у прийнятті митної декларації за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100120/2019/300196/2 від 01.11.2019 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару та відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.09.2019 №020919 його сторонами виступають: продавець «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» та покупець ТОВ «ТРІОН ЕНЕРДЖИ». Згідно пункту 10 договору «Всі доповнення та зміни до Контракту дійсні якщо вони складені у письмовій формі та підписані обома сторонами». Рахунок-проформа від 15.09.2019 №МТ002/2 укладено між: продавець «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» та покупець ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». Декларантом надано доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.10.2019 №б/н щодо зміни назви ТОВ «ТРІОН ЕНЕРДЖИ» на ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ». Отже надані документи містять розбіжності щодо покупця товару, оскільки рахунок-проформа від 15.09.2019 укладені з товариством з новою назвою ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ», а зміни до контракту від 02.09.2019 №020919 внесені лише 10.10.2019. Так, положеннями наданого контракту від 02.09.2019 №020919 та доповнення до нього від 10.10.2019 №б/н між «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» (Китай) – Продавець та ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» - Покупець, а саме згідно п.1 Контракту, кількість, асортимент, ціни, загальна вартість та умови поставки зазначаються в інвойсі. Згідно наданого інвойсу від 10.10.2019 №МТ002/2 товар поставляється Україну на умовах CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Таким чином, всі додаткові витрати та ризики під час транспортування покладаються на покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що до ціни товару включено вартість тари, пакування та маркування, а також, інших витрат, зокрема транспортування та страхування. Разом із тим, відповідна графа коносаменту від 15.09.2019 №MRFB19091216 містить інформацію щодо фрахту «FREIGHT AS ARRANGED», що згідно словника морських термінів означає «фрахт за домовленістю…». Таким чином, відсутня інформація щодо передплати за фрахт відправником (продавцем) як це передбачено комерційним терміном CIF. Також страховий поліс не містить інформації щодо страхувальника, застрахованої особи, номера контракту, ваги та іншої інформації для ідентифікації даного документу з поставкою оцінюваного товару. Посилання в страховому полісі на документ №МТ002/2 (без дати) не можливо розглядати достатньою підставою для ідентифікації, оскільки за таким номером до митного оформлення надано проформу-інвойс, інвойс та пакувальний лист. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Отже, наданий до митного оформлення страховий поліс не підлягає ідентифікації та перевірці. Надана комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Наданий експертний висновок від 31.10.2019 №ГО-2557 прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для визначення митної вартості, оскільки у ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс). Тобто, експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару. Також висновок Дніпропетровської ТПП наданий без врахування доставки до порту України, оскільки він містить посилання на зовнішні джерела інформації, в яких цінова інформація наведена на умовах FOB-порти Китаю. Отже, наданий документ підтверджує наведені вище сумніви митниці щодо включення складових до ціни товару. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу встановлено розбіжності у даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування та страхування. Відповідно до вищезазначеного декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням, та страхуванням товарів до названого місця призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

27.01.2020р. електронну митну декларацію №UA100070/2020/411554, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №1932, пакувальний лист PACKING LIST №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19122017 від 20.12.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№777669 від 24.01.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-207 від 27.01.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 20.12.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151187784 від 20.12.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), лист №2701/2 від 27.01.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000040/2 від 27.01.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Згідно наданого інвойсу від 20.12.2019 №МТ022 умовами поставки товару визначені CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому до митного оформлення коносаменті від 20.12.2019 №MRFB19122017 у графі «Фрахт» зазначено «AS ARRANGED» (за домовленістю), що не передбачає передплату за фрахт відправником, що також викликає сумніви щодо включення декларантом витрат на транспортування до ціни товару. Також у наданому інвойсі від 20.12.2019 №МТ022 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 20.12.2019 №100716224151187784 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження та страхування. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Від надання додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив митний орган листом від 27.01.2020 №2701/2. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються таким, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

10.02.2020р. електронну митну декларацію №UA100070/2020/412742, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №568, пакувальний лист PACKING LIST №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №COSU6224405880 від 03.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1576 від 08.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0862), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500040/2020/0730 від 09.02.2020 (код документу 1701); комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 03.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358451 від 03.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), лист №10-2 від 10.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000064/2 від 11.02.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Так, згідно наданого інвойсу від 03.01.2020 №NAS0301 умовами поставки товару є CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому інвойсі від 03.01.2020 №NAS0301 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 03.01.2020 №218365025067762 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження та страхування. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Від надання додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив митний орган листом від 10.02.2020 №10-2. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються таким, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

19.02.2020р. електронну митну декларацію №UA100070/2020/413630, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №571, пакувальний лист PACKING LIST №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0271), рахунок-проформа РROFORMA-ІNVOICE №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №CNCC195196 від 18.12.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007123 від 17.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0862), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 18.12.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358397 від 18.12.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: акт зважування №WGT159059 від 18.02.2020, лист №19-2 від 19.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100070/2020/000010/2 від 19.02.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей стосовно включення числових значень складових митної вартості до ціни товару та відсутні відомості щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Так, положеннями наданого контракту від 02.09.2019 №020919 між «ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD» (Китай) – Продавець та ТОВ «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» - Покупець. Пунктом 1 Контракту визначено, що кількість, асортимент, ціни, загальна вартість та умови поставки зазначаються в інвойсі. Згідно наданого інвойсу від 18.12.2019 №SV1812 товар поставляється в Україну на умовах CIF- Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Таким чином, всі додаткові витрати та ризики під час транспортування покладаються на покупця. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; -витрати на страхування цих товарів. Також відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу, документами, які підтверджують митну вартість товару є серед інших: - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). До митного оформлення декларантом надано одночасно інвойс та рахунок-проформа с однаковими реквізитами від 18.12.2019 №SV1812 та однакові за змістом. Тобто, враховуючи положення частини 2 статті 53 Кодексу, одночасне надання вищенаведених рахунків викликає сумніви чи є даний товар об`єктом купівлі-продажу. Надана декларантом комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті положень статті VІІ генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Митного кодексу встановлено розбіжності у даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування та страхування. Відповідно до вищезазначеного декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням, вивантаженням, та страхуванням товарів до названого місця призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

20.02.2020р. електронну митну декларацію №UA100070/2020/413757, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №583, пакувальний лист PACKING LIST №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №ZIMUNGB1062495 від 10.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№002684 від 19.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0862), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 10.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358443 від 10.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), лист №20 від 20.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000087/2 від 20.02.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Поставка товару здійснюється відповідно до контракту від 02.09.2019 №020919. Згідно із п.2.1 Контракту та, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 10.01.2020 №SV1001 умовами поставки товару є CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому інвойсі від 10.01.2020 №SV1001 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Положення п.3.5 Контракту містять відомості, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення). Відповідно до п.2.3 Контракту, якщо здійснюється страхування продавець надає разом і іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 10.01.2020 №218365025068177/3216200245000358443 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Відомості щодо вартості страхування в наданому полісі відсутні. Наявна тільки страхова сума, разом із тим, сама вартість страхування, яка є складовою митної вартості відсутня. Також, відсутня особа, на користь якої здійснено страхування. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Від надання додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив митний орган листом від 20.02.2020 №20. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються таким, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

24.02.2020р. електронну митну декларацію №UA100070/2020/413989, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №587, пакувальний лист PACKING LIST №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №COSU6224405760 від 06.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№002701 від 22.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0862), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 06.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358783 від 06.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: акт зважування РК-23810645 від 20.02.2020, лист №24 від 24.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000095/2 від 24.02.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Поставка товару здійснюється відповідно до контракту від 02.09.2019 №020919. Згідно із п.2.1 Контракту та, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 06.01.2020 №SV0601 умовами поставки товару є CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому інвойсі від 06.01.2020 №SV0601 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Положення п.3.5 Контракту містять відомості, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення). Відповідно до п.2.3 Контракту, якщо здійснюється страхування продавець надає разом і іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 10.01.2020 №218365025066694/3216200245000358783 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Відомості щодо вартості страхування в наданому полісі відсутні. Наявна тільки страхова сума, разом із тим, сама вартість страхування, яка є складовою митної вартості відсутня. Також, відсутня особа, на користь якої здійснено страхування. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Від надання додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив митний орган листом від 24.02.2020 №24. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються таким, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

10.03.2020р. електронну митну декларацію №UA100070/2020/415474, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, в тому числі: декларацію митної вартості за №2123, пакувальний лист PACKING LIST №МТ21442 від 30.01.2020 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ21442 від 30.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №ZIMUSNH9121378 від 30.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№000508 від 06.03.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ21442 від 30.01.2020 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-701 від 10.03.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 30.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №PYIE10000000000407495 від 30.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), лист №1003/1 від 10.03.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним Кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100000/2020/000137/2 від 10.03.2020 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив про те, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару. Поставка товару здійснюється відповідно до контракту від 02.09.2019 №020919. Згідно із п.2.1 Контракту та, згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 30.01.2020 №МТ21442 умовами поставки товару є CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні. У наданому інвойсі від 30.01.2020 №МТ21442 не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Положення п.3.5 Контракту містять відомості, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення). Відповідно до п.2.3 Контракту, якщо здійснюється страхування продавець надає разом і іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Наданий до митного оформлення страховий поліс від 30.01.2020 №PYIE10000000000407495 без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. Відомості щодо вартості страхування в наданому полісі відсутні. Наявна тільки страхова сума, разом із тим, сама вартість страхування, яка є складовою митної вартості відсутня. Також, відсутня особа, на користь якої здійснено страхування. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Від надання додаткових документів декларант відмовився, про що повідомив митний орган листом від 10.03.2020 №1003/1. Враховуючи, що декларантом не надано інших документів, які спростовують наведені у запиті розбіжності щодо складових митної вартості, надані декларантом документи вважаються таким, які не містять інформації щодо складових митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого порту призначення.

У зв`язку із зазначеним рішенням, та задля випуску придбаного товару у вільний обіг, відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України позивач звернувся до Київської митниці Держмитслужби з письмовою заявою та надав митному органу гарантію у вигляді грошової застави відповідно до розділу Х цього Кодексу з визначеним строком її дії, який не перевищує 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Також позивач додатково зазначив про те, що оскаржувані рішення Київської митниці Держмитслужби є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. А тому такі рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

04.06.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню. Частиною 1 ст. 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Відповідно до ч. 2 ст. 361 МК України органи доходів і зборів застосовуються систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При проведенні митного оформлення за МД від 30.10.2019 №UA100120/2019/214011, від 31.10.2019 №UA100120/2019/214112, №UA100120/2019/214124, від 27.01.2020 №UA100070/2020/411554, від 10.02.2020 №UA100070/2020/412742, від 19.02.2020 №UA100070/2020/413630, від 20.02.2020 №UA100070/2020/413757, від 24.02.2020 №UA100070/2020/413989, від 10.03.2020 №UA100070/2020/415474 АСАУР (Автоматизована система аналізу управління ризиками) сформовано декілька критеріїв ризику по даним МД за кодами, зокрема: «105-2» - контроль правильності визначення митної вартості товарів; «106-2» - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; «117-2» - здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості. Це стало підставою для більш ретельного поглиблення вивчення поданих декларантом документів. Відповідно до положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України, та за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: Так, згідно наданих до митного оформлення документів, товари постачаються в Україну на умовах CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) «вартість, страхування і фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості у ціну товарів чи ні. У наданих інвойсах також не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Згідно положень контрактів, на підставі яких здійснювались поставки товарів: -зазначено, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення); -також наведено, якщо здійснюється страхування продавець надає разом із іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Надані до митного оформлення страхові поліси без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. У наданих до митного оформлення коносаментах у відповідних графах, в яких міститься інформація щодо сплати фрахту наводять дані, що не передбачає передплату за фрахт відправником, що також викликає сумніви щодо включення декларантом витрат на транспортування до ціни товару. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження та страхування. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Представником відповідача зазначено про те, що оскільки декларантом не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, не усунуто виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). І митна вартість імпортованого товару була визначена ним за резервним методом відповідно до положень ст. 64 МК України.

11.06.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач не заперечує і не спростовує, що документи позивач подав з дотриманням термінів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для подання як основних, так і додаткових документів, засвідчивши це оскаржуваними картками відмови в прийнятті кожної з митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, а також змістом графи 33 кожного з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає, що зміст відзиву свідчить про відсутність у відповідача достатніх та достовірних доказів викладених ним обставин, у зв`язку з чим винесені відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідають вимогам статті 55 Митного кодексу України, зокрема, не містять обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

11.06.2020 року від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить справу №160/4750/20 розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.

26.06.2020 року відповідачем подано заперечення, у якому зазначає, що позивачем документально не підтверджено митну вартість товару – ціну товару та складові митної вартості. Також вказує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

У судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

23.06.2020 року судом ухвалено закрити підготовче засідання та продовжувати розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 205, 243 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

02.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (далі - Позивач або Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP &CO., LTD (далі - Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №020919.

За умовами Контракту (з урахуванням додаткової угоди): Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно. Умови поставки: CIF – Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін та вказані в рахунках-фактурах. Вантажовідправником за цим Контрактом може виступати третя особа. Загальна сума Контракту становить 1 000 000,00 (один мільйон) доларів США. Оплата товару за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця протягом 90 (дев`яносто) днів з дня поставки товару. Датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок Продавця відповідно до чинних норм законодавства України. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД. Вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в тому числі навантаження, вивантаження), страхування, включені в ціну товару. Тара є безповоротною. Валютою платежу за цим Контрактом є долар США.

Укладаючи вказаний Контракт, Сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою Сторін в інвойсах на кожну партію товару відповідно.

Відповідно до інвойсів, які знаходяться в матеріалах справи встановлено, що у січні 2020 року за наведеним Контрактом на адресу позивача, на умовах поставки CIF-Одеса, надійшли Товари: на суму 13 606,48 USD відповідно до ІNVOICE №МТ001 від 25.09.2019, на суму 27 281,80 USD відповідно до ІNVOICE №МТ002/1 від 10.10.2019, на суму 2 696,88 USD відповідно до ІNVOICE №МТ002/2 від 10.10.2019, на суму 32 979,87 USD відповідно до ІNVOICE №МТ022 від 20.12.2019, на суму 30 106,71 USD відповідно до ІNVOICE №NAS0301 від 03.01.2020, на суму 14 284,20 USD відповідно до ІNVOICE №SV1812 від 18.12.2019, на суму 28 775,48 USD відповідно до ІNVOICE №SV1001 від 10.01.2020, на суму 29 922,84 USD відповідно до ІNVOICE №NS0601 від 06.01.2020, на суму 10 242,72 USD відповідно до ІNVOICE №МТ21442 від 30.01.2020, назва якого, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаро супроводжуючих документах до зазначеного Контракту.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці Держмитслужби електронні митні декларації (ЕМД) №UA100120/2019/214011 від 30.10.2019, №UA100120/2019/214112 від 31.10.2019, №UA100120/2019/214124 від 31.10.2019, №UA100070/2020/411554 від 27.01.2020, №UA100070/2020/412742 від 10.02.2020, №UA100070/2020/413630 від 19.02.2020, №UA100070/2020/413757 від 20.02.2020, №UA100070/2020/413989 від 24.02.2020, №UA100070/2020/415474 від 10.03.2020, у яких митна вартість товару визначена ним за основним методом - за ціною договору (метод №1) у відповідності до ст.ст.57, 58 МК України.

Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митних деклараціях:

№UA100120/2019/214011 від 30.10.2019р.: декларацію митної вартості за №9452, пакувальний лист PACKING LIST №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19092383 від 25.09.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007836 від 28.10.2019 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ001 від 25.09.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-2546 від 30.10.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 25.09.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151159145 від 25.09.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: рішення №15/09 від 15.09.2019 про зміну найменування Товариства, лист №3110/1 від 31.10.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

№UA100120/2019/214112 від 31.10.2019р.: декларацію митної вартості за №9431, пакувальний лист PACKING LIST №МТ002 від 15.09.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ002/1 від 15.09.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ002/1 від 10.10.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19091216 від 15.09.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007861 від 30.10.2019 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ002/1 від 10.10.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-2557 від 31.10.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 10.10.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151159007 від 15.09.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: рішення №15/09 від 15.09.2019 про зміну найменування Товариства, лист №1509/2 від 15.09.2019, лист №0111/1 від 01.11.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

№UA100120/2019/214124 від 31.10.2019р.: декларацію митної вартості за №9432, пакувальний лист PACKING LIST №МТ002 від 15.09.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ002/2 від 15.09.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ002/2 від 10.10.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19091216 від 15.09.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007861 від 30.10.2019 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ002/2 від 10.10.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-2557 від 31.10.2019р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 10.10.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151159007 від 15.09.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: рішення №15/09 від 15.09.2019 про зміну найменування Товариства, лист №1509/2 від 15.09.2019, лист №0111/2 від 01.11.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

№UA100070/2020/411554 від 27.01.2020р.: декларацію митної вартості за №1932, пакувальний лист PACKING LIST №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №MRFB19122017 від 20.12.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№777669 від 24.01.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ022 від 20.12.2019 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-207 від 27.01.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 20.12.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №100716224151187784 від 20.12.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), лист №2701/2 від 27.01.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

№UA100070/2020/412742 від 10.02.2020р.: декларацію митної вартості за №568, пакувальний лист PACKING LIST №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №COSU6224405880 від 03.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1576 від 08.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NAS0301 від 03.01.2020 (код документу 0862), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500040/2020/0730 від 09.02.2020 (код документу 1701); комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 03.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358451 від 03.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), лист №10-2 від 10.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

№UA100070/2020/413630 від 19.02.2020р.: декларацію митної вартості за №571, пакувальний лист PACKING LIST №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0271), рахунок-проформа РROFORMA-ІNVOICE №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №CNCC195196 від 18.12.2019 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№007123 від 17.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №SV1812 від 18.12.2019 (код документу 0862), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 18.12.2019 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358397 від 18.12.2019 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: акт зважування №WGT159059 від 18.02.2020, лист №19-2 від 19.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

№UA100070/2020/413757 від 20.02.2020р.: декларацію митної вартості за №583, пакувальний лист PACKING LIST №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №ZIMUNGB1062495 від 10.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№002684 від 19.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №SV1001 від 10.01.2020 (код документу 0862), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 10.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358443 від 10.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), лист №20 від 20.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

№UA100070/2020/413989 від 24.02.2020р.: декларацію митної вартості за №587, пакувальний лист PACKING LIST №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0271), рахунок-проформу РROFORMA-ІNVOICE №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №COSU6224405760 від 06.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№002701 від 22.02.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №NS0601 від 06.01.2020 (код документу 0862), комерційну пропозицію COMMERCIAL OFFER б/н від 06.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №3216200245000358783 від 06.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), інші некласифіковані документи (код документу 9000), зокрема: акт зважування РК-23810645 від 20.02.2020, лист №24 від 24.02.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

№UA100070/2020/415474 від 10.03.2020р.: декларацію митної вартості за №2123, пакувальний лист PACKING LIST №МТ21442 від 30.01.2020 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №МТ21442 від 30.01.2020 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №ZIMUSNH9121378 від 30.01.2020 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№000508 від 06.03.2020 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №МТ21442 від 30.01.2020 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-701 від 10.03.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 30.01.2020 (код документу 3022), страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY №PYIE10000000000407495 від 30.01.2020 (код документу 3530), контракт №020919 від 02.09.2019 (код документу 4100), додаткову угоду від 10.10.2019 до контракту №020919 (код документу 4103), лист №1003/1 від 10.03.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Факт подання декларантом перелічених документів підтверджується відповідними скріншотами, які позивачем долучено до позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти факту надання вказаних документів до митного оформлення не заперечує, а також долучив до відзиву документи подані позивачем митному органу, відповідно до зазначеного переліку.

Дані, наведені у перелічених документах, не суперечать і висновкам Дніпропетровської Торгово-промислової палати України №ГО-2546 від 30.10.2019, №ГО-2557 від 31.10.2019, №ГО-207 від 27.01.2020, №ГО-988 від 17.04.2020, №ГО-991 від 17.04.2020, №ГО-989 від 17.04.2020, №ГО-990 від 17.04.2020, №ГО-701 від 10.03.2020 відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки CIF-Oдеса.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" саме Торгово-Промислові Палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару, при перевірці повноти включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, усіх витрат, передбачених ч.10 ст. 58 МК України, було вивчено Контракт та інші документи, подані декларантом для здійснення митного оформлення. Відповідно до п.1.1. Контракту від 02.09.2019 №020919 ціна за одиницю товару мала зазначатись у товаро супроводжуючих документах. Змістом цього ж пункту 1.1. передбачено, що ціну товару за цим контрактом сформовано згідно з умовами поставки, які зазначено в рахунках на відповідну партію товару. Крім того, відповідно до п. 3.5. в ціну товару включена вартість таких складових, як тара, упаковка та маркування. Під час проведення митного контролю відповідачем було звернуто увагу на те, що зазначеним пунктом не вказано про включення до ціни товару витрат на страхування та транспортування товару до митного кордону України, а тому було зроблено висновок щодо не включення витрат на страхування та транспортування до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар, та не була заявлена декларантом як складова митної вартості.

У зв`язку з тим, що документи, які були надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складової митної вартості, відповідач запропонував декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

На вимогу відповідача декларантом надані повідомлення про відсутність можливості подання інших додаткових документів.

Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність наступних розбіжностей: згідно з наданими до митного оформлення документів, товари постачаються в Україну на умовах CIF-Одеса. Міжнародний торговий термін (умова) CIF «Cost, Insurance and Freight (… named port of destination) «вартість, страхування і фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту, також продавець заключає договір страхування й виплачує страхувальнику страхову премію. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості у ціну товарів чи ні. У наданих інвойсах також не зазначено, які складові включено до ціни товарів. Згідно положень контрактів, на підставі яких здійснювались поставки товарів: -зазначено, що у вартість товару включено вартість тари, упаковки, маркування, страхування та переміщення, разом із тим, не зазначено переміщення до якого пункту включено до ціни товару (можливо внутрішньозаводське переміщення); -також наведено, якщо здійснюється страхування продавець надає разом із іншими документами (інвойсом та транспортними документами) страхові документи, які містять вартість страхування. Надані до митного оформлення страхові поліси без перекладу на українську мову. Відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 Кодексу не дозволяє митниці здійснити перевірку достовірності наведених у документі відомостей. У наданих до митного оформлення коносаментах у відповідних графах, в яких міститься інформація щодо сплати фрахту наводять дані, що не передбачає передплату за фрахт відправником, що також викликає сумніви щодо включення декларантом витрат на транспортування до ціни товару. Таким чином, за результатами контролю митної вартості відповідно до частини 2 статті 54 Кодексу встановлено розбіжності та недостовірність даних щодо складових митної вартості, зокрема таких як транспортування, витрати на навантаження, вивантаження та страхування. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Надані комерційні пропозиції уявляють собою копії інвойсів, не містять інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображають дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Експертні висновки прийняті до уваги митницею, але вони не можуть бути підставою для визначення митної вартості. Таким чином, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CIF витрат, пов`язаних з транспортуванням та страхуванням товарів до названого місця призначення.

За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у їх митному оформленні за митною вартістю, заявленою декларантом. І відповідач виніс рішення №UA100120/2019/000064/2 від 31.10.2019р., №UA100120/2019/300195/2 від 01.11.2019р., №UA100120/2019/300196/2 від 01.11.2019р., №UA100000/2020/000040/2 від 27.01.2020р., №UA100000/2020/000064/2 від 11.02.2020р., №UA100070/2020/000010/2 від 19.02.2020р., №UA100000/2020/000087/2 від 20.02.2020р., №UA100000/2020/000095/2 від 24.02.2020р., №UA100000/2020/000137/2 від 10.03.2020р. про коригування митної вартості товарів відповідно до статті 64 МК України. У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару відповідач обрав декларації від 25.09.2019 №UА100210/2019/763057, від 17.10.2019 №UА500010/2019/029321, від 22.10.2019 №UА500010/2019/029854, від 16.09.2019 №UА500010/2019/025442, від 20.09.2019 №UА500020/2019/010484, від 02.10.2019 №А500010/2019/027686, від 27.09.2019 №А500020/2019/010754, від 23.09.2019 №А500010/2019/026487, від 11.10.2019 №А500010/2019/028729, від 22.10.2019 №UА500010/2019/029854, від 30.09.2019 №А125200/2019/627939, від 08.11.2019 №UА500010/2019/031854, від 13.05.2019 №UА100120/2019/199382, від 05.08.2019 №UА500060/2019/024036, від 12.12.2019 №UА500130/2019/200676, від 04.04.2019 №UА500310/2019/002120, від 25.12.2019 №UА500030/2019/201050, від 17.10.2019 №UА500170/2019/025349, від 21.12.2019 №UА500030/2019/200864, від 21.12.2019 №UА100070/2019/814184, від 10.01.2020 №UА100070/2019/410339, від 23.12.2019 №UА100020/2019/419069, від 23.12.2019 №UА8071700/2019/8037639, від 08.01.2019 №UА500020/2020/200304, від 03.12.2019 №UА508010/2019/005355, від 25.02.2020 №UА500070/2020/206998, від 02.03.2020 №UА500070/2020/208024.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 №201 затверджено положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яким передбачено, що права та обов`язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

За загальним правилом, передбаченим нормами ст. 692 Цивільного кодексу України, оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч. 2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року».

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З наданих до митного оформлення документів не відомо чи включені вищезазначені складові митної вартості товару чи ні.

Зауваження, що викладені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

За умовами Контракту: п.1.1. Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно.

Згідно з інвойсами, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки CIF-Одесса.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF ("вартість, страхування, фрахт") означає, що Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, проте ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від Продавця на Покупця. Додатково до цього, саме умовами терміну CIF передбачено, що на Продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь Покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки CIF, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" не понесло.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а гр.22 підлягають відображенню витрати на страхування оцінюваних товарів - тільки якщо всі ці витрати (і транспортування, і страхування) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№», як і дані гр.22 «витрати на страхування №№», дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.22 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів спростування умов постави CIF, та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування або страхування.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки CIF (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.3.5. контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактом від 02.09.2019 року №020919 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

Зауваження, що викладені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів щодо зміни назви позивача є помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Відповідно до статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.

Загальновідомо, що назва юридичної особи складається з літерального компонування елементів українського алфавіту. Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведене свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її «життєдіяльності» може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не впливає на визначення митної вартості.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Крім того, як вже зазначалося, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за МД від 25.09.2019 №UА100210/2019/763057, від 17.10.2019 №UА500010/2019/029321, від 22.10.2019 №UА500010/2019/029854, від 16.09.2019 №UА500010/2019/025442, від 20.09.2019 №UА500020/2019/010484, від 02.10.2019 №А500010/2019/027686, від 27.09.2019 №А500020/2019/010754, від 23.09.2019 №А500010/2019/026487, від 11.10.2019 №А500010/2019/028729, від 22.10.2019 №UА500010/2019/029854, від 30.09.2019 №А125200/2019/627939, від 08.11.2019 №UА500010/2019/031854, від 13.05.2019 №UА100120/2019/199382, від 05.08.2019 №UА500060/2019/024036, від 12.12.2019 №UА500130/2019/200676, від 04.04.2019 №UА500310/2019/002120, від 25.12.2019 №UА500030/2019/201050, від 17.10.2019 №UА500170/2019/025349, від 21.12.2019 №UА500030/2019/200864, від 21.12.2019 №UА100070/2019/814184, від 10.01.2020 №UА100070/2019/410339, від 23.12.2019 №UА100020/2019/419069, від 23.12.2019 №UА8071700/2019/8037639, від 08.01.2019 №UА500020/2020/200304, від 03.12.2019 №UА508010/2019/005355, від 25.02.2020 №UА500070/2020/206998, від 02.03.2020 №UА500070/2020/208024. При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справі №160/1329/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100120/2019/000064/2 від 31.10.2019р., №UA100120/2019/300195/2 від 01.11.2019р., №UA100120/2019/300196/2 від 01.11.2019р., №UA100000/2020/000040/2 від 27.01.2020р., №UA100000/2020/000064/2 від 11.02.2020р., №UA100070/2020/000010/2 від 19.02.2020р., №UA100000/2020/000087/2 від 20.02.2020р., №UA100000/2020/000095/2 від 24.02.2020р., №UA100000/2020/000137/2 від 10.03.2020р. з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100120/2019/00319, №UA100120/2019/00321, №UA100120/2019/00322, №UA100070/2020/00030, №UA100070/2020/00039, №UA100070/2020/00049, №UA100070/2020/00052, №UA100070/2020/00060, №UA100070/2020/00091, є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У ході розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Також, суд відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42942657) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14833,25 грн. відповідно до платіжного доручення №212 від 18.02.2020 року.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (код за ЄДРПОУ 42942657, адреса: вул. Сімферопольська, буд.21, кім.522-1, м. Дніпро, 49005) до Київської митниці Держмитслужби (б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

- №UA100120/2019/000064/2 від 31.10.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00319,

- №UA100120/2019/300195/2 від 01.11.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00321,

- №UA100120/2019/300196/2 від 01.11.2019р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100120/2019/00322,

- №UA100000/2020/000040/2 від 27.01.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00030,

- №UA100000/2020/000064/2 від 11.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00039,

- №UA100070/2020/000010/2 від 19.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00049,

- №UA100000/2020/000087/2 від 20.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00052,

- №UA100000/2020/000095/2 від 24.02.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00060,

- №UA100000/2020/000137/2 від 10.03.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2020/00091.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ» (код ЄДРПОУ 42942657) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14833 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 25 коп. відповідно до платіжного доручення №212 від 18.02.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський