Рішення № 90190615, 03.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

03 липня 2020 року Справа № 160/6027/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд.16, м.Дніпро, 49000) про визнання рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. протиправним; зобов`язання повторно розглянути документи ОСОБА_1 , подані з метою отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р.; оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд.16, м.Дніпро, 49000) про визнання рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. протиправним; зобов`язання повторно розглянути документи ОСОБА_1 , подані з метою отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р.; оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду у порядку підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 , на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська у справі №199/5598/19 від 24.09.2019 р., встановила факт проживання останньої з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 01.08.2016 р. по 09.06.2019 р., а також факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що останньою з метою реалізації права, визначеного п.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було подано документи до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, якиц загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України від 28.05.1993 р. №379.

Однак, як вбачається з листа за №7/10102/8 від 14.01.2020 р. дані документи були повернуті без виконання позивачу.

Так, у своєму рішенні, що оформлене листом №7/10102/8 від 14.01.2020 р., відповідач зазначає про те, що молодший сержант ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи на вихідному, помер від гострої серцевої недостатності у стані алкогольною сп`яніння, з огляду на що, на думку відповідача, п.2 ст. 3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не розповсюджується на позивача.

Водночас, позивач зазначає, що з витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №283 від 07.08.2019 р. вбачається, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане із проходженням військової служби.

Окрім того, як вбачається з рішення відповідача, яке оформлене листом №7/10102/8 від 14.01.2020 року, підставою для відмови у розгляді звернення позивача з питання оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті, під час проходження військової служби, є хибне тлумачення змісту рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №199/5598/19 від 22.08.2019 р.

На підставі викладеного вище, та з посиланням на відповідні норми чинного законодавства, позивач вважає рішення відповідача, що оформлене листом за №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів позивача, поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 ро. протиправним, таким, що ґрунтується на хибному тлумаченні норм чинного законодавства України.

01.07.2020 року повноваженим представником відповідача подано до суду відзив, в якому останній проти пред`явлених позовних вимог заперечував, та зазначив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про видачу їй посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби у порядку встановленому Кабінетів Міністрів України від 28.05.1993 р. №379.

Листом від 14.01.2020 р. за вих. № 7/10102/8 ОСОБА_1 було повернуто без реалізації документи, подані для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України від 28.05.1993 р. за № 379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».

Представник відповідача зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

З даних відповіді КЗ «Дніпропетровське бюро судово-медичної експертизи» ДОР від 09.07.2019 р. № 1151 встановлено, що при судово-токсикологічному досліджені крові трупа громадянина ОСОБА_2 , 1987 р.н., виявлено етиловий спирт у концентрації 1,82 проміле, (копія відповіді КЗ «Дніпропетровське бюро судово-медичної експертизи» ДОР від 09.07.2019 р. № 1151 додається).

Тобто, як зазначає відповідач,відповідно до п. 2 ст. 3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», дія цього закону на ОСОБА_1 не поширюється, оскільки ОСОБА_2 , на момент смерті, перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 16-1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», члени сімї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Представник відповідача посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» також визначено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками № 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 21 СК України, подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 36 СК України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 СК України, проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не г підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки.

Такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттям «чоловік» та «дружина», тобто - «подружжя», позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб`єкта правовідносин між собою.

Отже, встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Не зареєстроване офіційними органами держави проживання жінки та чоловіка однією родиною не створює шлюб і не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Отже, як зазначає представник відповідача, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровськ від 22.08.2019 р. по справі № 199/5598/19, яким встановлено факти проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також встановлення факту знаходження ОСОБА_1 на утримані ОСОБА_2 , не може бути підставою для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України від 28 травня 1993 року № 379«Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», так як встановлення такого факту не є безумовною умовою для набуття статусу члена сім`ї загиблого.

На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, на підставі зазначеного вище, та враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», розглянувши у відповідності до вимог ст. 263 КАС України, справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянинкою України, що підтверджується паспортом Серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться відомості, що ОСОБА_1 були подані для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому КМУ від 28.05.1993 р. №379 документи до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Так, в листі Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.01.2020 р. за №7/10102/8, адресованого Військовому комісару Амур-Нижньодніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо поданих ОСОБА_1 документів для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому КМУ від 28.05.1993 р. №379, зазначено, що повертаються без виконання документи ОСОБА_1 , подані для оформлення посвідчення- члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України від 28 травня 1993р. № 379.

При цьому зазначено, що молодший сержант ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи на вихідному помер від гострої серцевої недостатності у стані алкогольного сп`яніння 1,82%о.

В ч. 2 ст.3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину"; чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного ти резервіста сталася внаслідок вчинення ними ДІЙ у стані; алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи с: наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

При прийнятті рішення про відсутність законних підстав для оформлення та видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України від 28 травня 1993р. № 379 було взято до уваги вимоги та норми чинного Законодавства України та усі матеріали по справі смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 .

Додатково повідомляється, наступне. Сім`я створюється на підставі шлюбу: кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, шо не суперечать моральним засадам суспільства. Відповідно до розділу II глави 4 статті 13 Кодексу про шлюб та сім`ю України права і обов`язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Водночас, зазначено, що ст. 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

В зазначеному вище листі також міститься посилання на коментар ст.21 СК України щодо ознак шлюбу, та зазначено, що не зареєстроване офіційними органами держави проживання жінки і чоловіка однією родиною не створює шлюб і не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду в м.Дніпропетровську по заяві громадянки ОСОБА_1 (справа №190/5598/19) встановлено виключно факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу без взаємних прав та обов`язків подружжя, а також факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення такого змісту не може бути ппідставою для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому КМУ від 28.05.1993 р. №379.

В матеріалах справи також міститься рішення копія Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2019 р. у справі №199/5598/19 (2-о/199/186/19), яким ухвалено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_4 , та Васильківський районний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, у період з 01.08.2016 р. по 09.06.2019 р.

Встановлено факт знаходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з тексту свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьками останнього є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .

Зі свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судом встановлено, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 32 років, про що 12.06.2019 р. складено відповідний запис №163.

З довідки про причину смерті (до форми №106/0№298/Н, видається для похованння) від 10.06.2019 р., виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 судом встановлено, що причиною смерті є: інші форми гострої ішемічної хвороби серця.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №298/71 від 10.06.2019 р. виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено, що смерть останнього настала внаслідок захворювання, хвороба (паталогічні стани), що призвела до смерті зазначена - гостра серцева недостатність; 124.8 інші форми гострої ішемічної хвороби серця.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 11.09.2015 р. №3456 судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно в період: з 16.09.2014 р. по 30.10.2014 р., з 27.12.2014 р. по 07.03.2015 р., безпосередньо брав (брала) участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції території Донецької області в секторі («Б», в населених пунктах: м. Красногорівка, м. Мар`інка Донецької області.

Підстава: наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України №304/2/01045 від 30.05.2014 р. викладений в розпорядженні №304/2583 від 31.05.2014 р., накази командира військової частини польова пошта В2231 №137 від 16.09.2014 р., №181 від 30.10.2014 р., №235 від 26.12.2014 р., №57 від 10.03.2015 р.

Відповідно до витягу з наказу начальника Східного територіального управління Військової служби правопорядку №13-РС від 11.06.2019 р. на підставі п.230 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України молодшого сержанта ОСОБА_2 , помічника начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв`язку зі смертю. При цьому зазначено, що ОСОБА_2 помер від гострої серцевої недостатності. Смерть не пов`язана з виконанням службових обов`язків.

В матеріалах справи також міститься акт службового розслідування від 08.07.2019 р., у висновках якого зазначено, що прииною смерті помічника начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової сужби правопорядку військової частини А2256 молодшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 10.06.2019 р. №298/71 виданого Комунальним заводом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» стала «Гостра серцева недостатність».

Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №283 від 07.08.2019 р.) судом встановлено, що захворювання молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 . 1987 р.н., "Гостра серцева недостатність. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця", яке призвело до смерті що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 видане відттілом державної реєстрації актів цивільного стану по Васильківському, Покровському, Межівському районах Головного територіального управління кхлиції у Дніпропетровській області 12.06.2019 р. лікарським свідоцтвом про смерть №298/71 від 10.06.19 р., медичними та військовсно-бліковими документами - захворювання яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу Дніпровської міської ради Лівобережного управління соціального захисту населення від 05.12.2019 р. №3 вирішено встановити ОСОБА_1 статус особи на яку поширюється чинність пункту 1 статті 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 та видати посвідчення «Члена сім`ї загиблого».

Правовідносини сторін, що виникають у сфері основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі регулюються нормами ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 р. №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, наказом Міністерства оборони України №937 від 31.12.2014 р. Про затвердження Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України тощо.

Відповідно до ч. 5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ч.2 ст.16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч.6 ст.18 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Відповідно до Постанови №379 від 28.05.1993 р., Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками N 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.

Відповідно до п.4.16 наказу Міністерства оборони України №937 від 31.12.2014 р. Про затвердження Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, під час оформлення документів для призначення пенсії особам, звільненим з військової служби у Збройних Силах України, які мають право на встановлення їм статусу ветерана військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", цим особам видається посвідчення ветерана військової служби.

Членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (у тому числі членам сімей військовослужбовців строкової служби), видається посвідчення члена сім`ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".

Облік, видача та списання бланків посвідчень і листів талонів покладаються на посадових осіб обласного військового комісаріату (ТЦКСП).

Відповідно до ч.2 ст.21 СК України, проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477 - IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві, так і у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Доводи позивача - ОСОБА_1 щодо протиправності рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. підтверджуються наступним.

Суд зазначає, що в основу оскаржуваного рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. покладено те, що нібито рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду в м.Дніпропетровську по заяві громадянки ОСОБА_1 (справа №190/5598/19) встановлено виключно факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу без взаємних прав та обов`язків подружжя, а також факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зазначено, що рішення такого змісту не може бути підставою для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому КМУ від 28.05.1993 р. №379.

Будь-яких інших обгрунтувань, окрім трактування зазначеного вище рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду в м.Дніпропетровську від 22.08.2019 р. у справі №199/5598/19 (2-о/199/186/19) на власний розсуд, представником відповідача зазначено не було.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2019 р. у справі №199/5598/19 (2-о/199/186/19), ухвалено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_4 , та Васильківський районний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, у період з 01.08.2016 р. по 09.06.2019 р.

Встановлено факт знаходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зважаючи на той факт, що предметом розгляду у даній адміністративній справі № 160/6027/20 є визнання рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , подані для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. протиправним, а предметом спору у справі №199/5598/19 (2-о/199/186/19) було встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, та рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2019 р. у справі №199/5598/19 (2-о/199/186/19) встановлено як факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, у період з 01.08.2016 р. по 09.06.2019 р., так і факт знаходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , то рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2019 р. у справі №199/5598/19 (2-о/199/186/19) є таким, що має преюдиційне значення для розгляду і вирішення справи № 160/6027/20.

Суд також зазначає, що наданий представником відповідача лист від 09.07.2019 р. №1151, начебто у якості надлежного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 73-77 КАС України, яким визначено, що 10.06.2019 р. було проведено судово-медичне дослідження трупу гр. ОСОБА_2 , 1987 р.н. Акт судово-медичного дослідження трупу 298/Н. При судово-токсилогічному дослідження крові з трупа гр. ОСОБА_2 , 1987 р.н., виявлений етиловий спирт у концентрації 1,82 %. Не виявлені: метиловий та ізоаміловий спирти, не підтверджує факту законних підстав для прийняття рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , подані для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р.

Будь-який інших доказів, у відповідності до норм ст.ст. 73-77 КАС України, повноважним представником відповідача надано не було, а зазначення в тексті відзиву на позовну заяву від 01.07.2020 р., що встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сімє`ю без шлюбу і визнання за їх учасниками статусу члена сім`ї не лігітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становще неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану, відображає лише суб`єктивну думку представника відповідача, однак будь-якими належними та допустимими доказами не спростовує резолютивну частину рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2019 р. у справі №199/5598/19 (2-о/199/186/19), яким встановлено, факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу без взаємних прав та обов`язків подружжя, а також факт знаходження ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, з огляду на викладене вище та з урахуванням письмових доказів, наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідачем жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України не спростовано встановленого 18 регіональною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв виду захворювання молодшого сержанта військової служби за зантрактом ОСОБА_2 , 1987 р.н., а саме: «Гостра серцева недостатність. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця» та причинно-нслідкового зв`язку даного захворювання зі смертю ОСОБА_2 , 1987 р.н., про що прямо зазначено: «Захворювання, яке призвело до смерті. Так, пов`язане з проходженням військової служби» (копія витягу з протоколу засідання 18 регіональною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, незважаючи на зазначення у відповіді на запит відповідача від 24.06.2019 р. № 1048 інформації про наявність «у крові трупа ОСОБА_2 1,82 % проміля алкоголя.

Також, крім наведених вище по тексту даного рішення посилань відповідача на зміст рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.08.2019 р. у справі №199/5598/19 та інформації щодо 1,82 % проміля алкоголя, будь-яких зауважень щодо переліку документів, зазначених у витязі з протоколу від 05.12.2019 р. №3, поданих позивачем, відповідачем наведено не було, що виключає правомірність оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд.16, м.Дніпро, 49000) про визнання рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. протиправним; зобов`язання повторно розглянути документи ОСОБА_1 , подані з метою отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р.; оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд.16, м.Дніпро, 49000) про визнання рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. протиправним; зобов`язання повторно розглянути документи ОСОБА_1 , подані з метою отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р.; оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, та враховуючи той факт, що позивач - ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, у відповідності до норм ст.5 ЗУ «Про судовий збір», суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження судових витрат з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Шмідта, буд.16, м.Дніпро, 49000) про визнання рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. протиправним; зобов`язання повторно розглянути документи ОСОБА_1 , поданих з метою отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р.; оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, - задовольнити.

Визнати рішення, яке викладене в листі №7/10102/8 від 14.01.2020 р., щодо повернення без виконання документів ОСОБА_1 , поданих для оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р. протиправним.

Зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повторно розглянути документи ОСОБА_1 , що були подані з метою отримання посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України №379 від 28.05.1993 р.; оформлення посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, з урахуванням правової позиції, викладеної в даному рішенні.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова