Рішення № 90190528, 03.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року Справа № 160/5793/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Груп” про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 04.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61445858.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . У виконавчому документі та в постанові приватного виконавця зазначено також адреса. Позивач ніколи не проживала у м. Київ, зареєстрованої нерухомості або будь-якого іншого майна, місцезнаходження якого м. Київ остання також не має. Позивач стверджує, що місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових кошик га призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій. Тому, дії приватного виконавця Дорошкевич В.Л., яка відповідно до діючого законодавства має право вчиняти свою професійну діяльність лише в окрузі м. Київ, ними відкриття виконавчого провадження №61445858 стосовно особи яка проживає та зареєстрована в м. Дніпро, є безпідставними та такими що порушують норми діючого о законодавства та положення ст.24 ЗУ “Про виконавче провадження”.

01.07.2020 року засобами електронного зв`язку на електронну адресу суду приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що у виконавчому написі №2255 від 24.02.2020 виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вказано місце проживання Боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Тобто, виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Також приватним виконавцем було перевірено виконавчий документ на відповідність вимогам чинному законодавству України. До того ж, що при прийнятті до виконання виконавчого документу виконавцем не було виявлено жодної з передбачених законом підстав для його повернення стягувачу та відмови у відкритті виконавчого провадження. Більш того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначено інформація, що вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання боржника ОСОБА_1 , є АДРЕСА_2 . Таким чином, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис №2255 від 24.02.2020 виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувану, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. У зв`язку з цим, керуючись ст. 26, 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 04 березня 2020 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61445858. Тобто, в даному випадку приватним виконавцем жодним чином не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст. 24 цього Закону. Відтак, відповідач вважає, що спірна постанова винесена із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Груп” щодо позову або відзиву до суду не надходили.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 року зазначена вище справа розподілена та 28.05.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо звернення до суду уперше із позовом-20.03.2020 року, доказів щодо отримання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року – 15.05.2020 року (про що зазначено у позові), обґрунтованих підстав пропущеного строку звернення до суду із позовом повторно у період з 15.05.2020 року по 27.05.2020 року; засвідчених копій документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”; обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. подати до суду засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію виконавчого провадження №61445858. Зобов`язано Корж М. ОСОБА_2 подати до суду докази щодо отримання копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року (засвідчену належним чином відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України копію конверта або інший документ). Клопотання ОСОБА_1 про залучення товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Груп” у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Груп” (код ЄДРПОУ40911449, 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, корп. 4, буд. 6).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2020 року ТОВ “Фінансова компанія “Фактор Груп” на підставі ст. ст. 3, 4, 5, 19, 24, 28, 48, п. 1 ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. із заявою про відкриття за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем за № 2255 від 24.02.2020 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 48 521,03 гривень (сорок вісім тисяч п`ятсот двадцять одна гривня 03 копійки). Також, в означеній заяві стягувач просив приватного виконавця накласти арешт на все рухоме майно, грошові кошти на банківських рахунках боржника в межах суми заборгованості. У випадку встановлення доходу боржника, яким є: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 , - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

Як убачається із матеріалів справи, та відповідно до інформації, яка міститься на сайті Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства юстиції України (https://asvpweb.minjust.gov.ua) 04.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” розглянута заява стягувача про примусове виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 2255 виданого 24.02.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанія “Фактор Груп” заборгованості в розмірі 48 521,03 грн., де боржником виступає ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувачем виступає ТОВ “Фінансова компанія “Фактор Груп”, (адреса: 04210, м.Київ, пр. Героїв Сталінграду, корп. 4 буд. 6; код ЄДРПОУ: 40911449).

04.03.2020 року у відповідності до вимог ст. 3, ч.3 ст. 40, ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 4852,10 грн.

Слід зазначити, що 04.03.2020 року приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. ще винесено декілька постанов:

- на підставі ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Так, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: винесення постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця 42 грн.; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн.; винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 42 грн.; винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 47 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 200,00 грн.;

- на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постановою накладено арешт на майно боржника, що ОСОБА_1 НОКПП: НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 53773,13 грн.

- на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 дата народження: 30.08.1987 адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП: НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 53773,13 грн.

Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та безпідставною, позивач звернулась до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (надалі по тексту також- Закон № 1404, у редакції на момент винесення оспорюваних постанов).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Нормами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Так, нормами ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII, встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII), у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

При цьому, ч. 1 ст. 25 Закону № 1403-VIII, передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. А відповідно до частини другої цієї статті, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Місце виконання рішення, згідно з п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

За змістом наведених приписів, ними визначені вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною третьою статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, у силу положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до заяви ТОВ “Фінансова компанія “Фактор Груп” від 03.03.2020 року про примусове виконання рішення, кредитного договору №122031 від 26.11.2012 року, який укладено між ОСОБА_1 та ПАТ «Терра Банк», договору №122031 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з видачею спеціального платіжного засобу від 26.12.2012 року, виконавчого напису № 2255 виданого 24.02.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_4 .

При цьому, відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , виданого 11.03.2004 року Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

До того ж, як видно із матеріалів виконавчого провадження №61445858, постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 року направлялась також приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. на адресу реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 .

Тим паче, постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана ОСОБА_1 саме за місцем проживання та реєстрації: АДРЕСА_4 .

Отже, адреса місця реєстрації боржника була зазначена як у заяві стягувача, кредитному договорі так і у виконавчому написі, та при відкритті виконавчого провадження, дана інформація про місце реєстрації позивача була відома відповідачу.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За приписами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестись офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації. Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Слід врахувати, що ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Наведене є підставою для висновку, що на момент відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець не володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві, оскільки, стягувач до заяви не додав підтверджуючих документів, з яких би чітко вбачалось, що боржник проживає/перебуває за вказаною адресою в м. Києві.

Таким чином, суд вважає, що, оскільки зареєстроване місце проживання позивача знаходиться поза межами виконавчого округу відповідача, у нього не було повноважень щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2255 від 24.02.2020.

Вказана у виконавчому написі № 2255 від 20.04.2020 та заяві стягувача інформація про проживання боржника на час його вчинення у місті Києві, на переконання суду, не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження, адже, у протилежному б випадку, допускалося б можливість зазначення стягувачем будь-якої адреси боржника (не підтвердженої доказами) задля штучної зміни виконавчого округу.

Не залишається судом поза увагою і той факт, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи не надано доказів наявності у позивача майна на території міста Києва.

Відтак, враховуючи те, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 та за відсутності в неї майна в м. Києві, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято постанову від 04.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 гривень, які підлягають стягненню з відповідача, що підтверджується квитанцією №20 від 20.03.2020 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-242, 244-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа – товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Фактор Груп” про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 04.03.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61445858.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-а, оф. 71-а) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) згідно квитанції №20 від 20.03.2020 року.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядок встановлений ч. 6 ст. 287 КАС України.

Суддя С. В. Прудник