Рішення № 90190311, 03.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року Справа № 160/2907/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Управління державної казначейської служби України у м.Кам`янському Дніпропетровської області про визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Управління Державної казначейської служби України у м.Кам`янському Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) начальника Управління Державної казначейської служби України у м.Кам`янському С.Губи щодо неприйняття рішення про стягнення коштів державного бюджету на підставі виконавчого документу - Постанови №ДН149/245/АВ/МГ-ФС/183 протиправним та такими, що суперечать чинному законодавству;

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м.Кам`янському прийняти рішення про стягнення коштів державного бюджету на підставі виконавчого документу- Постанови №ДН149/245/АВ/МГ-ФС/183.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки постановою від 28.02.2019 №ДН149/245/АВ/ІП-ФС/183 накладено штраф на Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради, то стягнення за даною постановою здійснюється органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Проте, відповідач, на думку позивача, безпідставно повернув без виконання означену постанов.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від відповідача 29.05.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що оскільки штраф накладено на підставі статті 265 КЗпП України, то така постанова повинна виконуватись органами державної виконавчої служби. Також, відповідач наголошує на тому, що постанову пред`явлено до виконання за межами встановленого строку, крім того, сама постанова оформлена з порушенням встановлених норм (неправильно вказані реквізити на які слід перераховувати кошти), що також є підставою для невиконання постанови.

Від позивача 03.06.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує доводи, викладені в позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28.02.2019 №ДН149/245/АВ/МГ-ФС/183 на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України на Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради накладено штраф в розмірі 4173 грн. Строк пред`явлення постанови до виконання до 28.05.2019.

Позивачем 15.04.2019 до Заводського відділу ДВС м.Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області направлено заяву про примусове виконання постанови від 28.02.2019, за результатами розгляду якої виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання.

В подальшому, заява про примусове виконання постанови від 28.02.2019 направлена позивачем до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за результатами розгляду якої виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання, з тих підстав, що виконавчий документ повинен виконуватись органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З метою виконання постанови від 28.02.2019, позивачем 30.05.2019 подано заяву про примусове виконання постанови до Управління Державної казначейської служби України у м.Кам`янському, за результатами розгляду якої, відповідач листом від 04.06.2019 №01-12/559 повернув виконавчий документ без виконання з тих підстав, що штрафи, передбачені частиною 2 статті 265 КЗпП України стягуються органами державної виконавчої служби.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 265 КЗпП України).

Відповідно до частини 6 статті 265 КЗпП України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2 – 7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пунктом 11 Порядку №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404 "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404), виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 6 Закону №1404 визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (надалі - Порядок №845). У даному Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 5 Порядку №845 визначено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:

1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів;

2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;

3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію;

4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;

5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби;

5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа;

6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;

7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Пунктами 8 та 9 Порядку №845 визначено, що після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктами 11 та 12 Порядку №845 визначено, що відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів. Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів.

Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України відповідальність за порушення законодавства про працю юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі - порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами 2 - 7 цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Статтею 265 КЗпП визначено, що штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 11 цього Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28.02.2019 №ДН149/245/АВ/МГ-ФС/183 на Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради накладено штраф в розмірі 4173 грн. саме на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що постанова від 28.02.2019, прийнята на підставі частини 2 статті 265 КЗпП України, пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом для виконавчих документів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2019 у справі №580/1185/19.

Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність своїх дій під час повернення без виконання постанови позивача від 28.02.2019, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 139, 242 - 246, 257 - 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Управління державної казначейської служби України у м.Кам`янському Дніпропетровської області про визнання протиправними дії – залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська