Рішення № 90190014, 03.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5259/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2020 №0000430504, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 11280,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками відповідача здійснювалась перевірка підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , результати якої відображені в акті перевірки №03/80/32-01/2958102599 від 12.12.2019. В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Позивач зазначає, що постановами Маневицького районного суду Волинської області від 02.03.2020 та від 22.01.2020 провадження у справах про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.155-1 КУпАП та ч.1 ст.164-5 КУпАП відповідно, закрите за відсутністю складу адміністративних правопорушень. З огляду на вказане ФОП ОСОБА_1 вважає, що дані постанови суду мають преюдиційне значення та свідчать про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, вказує, що він не здійснював реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, належні та допустимі докази протилежного у відповідача відсутні.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.17).

У поданому до суду відзиві від 14.05.2020 (а.с.20-23) відповідач заперечив проти позову ФОП ОСОБА_1 та в обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку позивача, а саме господарської одиниці – бару за адресою: смт.Колки, вул.Грушевського, 14в, про що складено акт від 12.12.2019 №03/80/32-01/2958102599.

Перевіркою встановлено порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні будь-які документи, що підтверджують походження алкогольних напоїв, зазначених в додатку 3 до акту перевірки, на суму 5640,00 грн, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У поясненнях продавця ОСОБА_2 зазначено, що накладні на алкогольні напої надати не може, так як вони виготовляються в більшості горілки «Немирів особлива», на яку є відповідні накладні.

Враховуючи вищезазначене, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Щодо закриття проваджень у справах про адміністративне правопорушення, відповідач зазначив, що висновки іншого суду щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов`язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає.

З врахуванням вищевикладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у поданих письмових поясненнях по суті позовних вимог від 28.05.2020 (а.с.42-43) додатково зазначив, що не відповідає дійсності твердження відповідача про порушення порядку ведення обліку товарно-матеріальних цінностей, оскільки за місцем здійснення підприємницької діяльності наявні усі документи щодо обліку товарних запасів на складах. Зокрема, під час проведення перевірки були надані калькуляційні карти виготовлення напоїв, а саме: настоянка «Журавлина», настоянка «Вітокс», настоянка «Зубрівка», настоянка «Лімончелло». ОСОБА_1 затверджені технологічні карти виготовлення зазначених напоїв, інгредієнтом яких є горілка «Немирів особлива», яка придбана позивачем, зберігається, реалізовується та використовується без порушень вимог законодавства. Вказані обставини були предметом дослідження при розгляді справ про адміністративні правопорушення. Відповідно позивачем здійснювався продаж лише тих товарів, що належним чином відображені в обліку.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають з огляду на таке.

Судом встановлено, що 12.12.2019 на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 10.12.2019 №1371 та направлень на перевірку від 10.12.2019 №№206, 207 (а.с.26-28) було проведено фактичну перевірку господарської одиниці – бару, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в та належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт перевірки від 12.12.2019 №03/80/32-01/2958102599 (а.с.24-25).

Згідно з висновками акту перевірки від 12.12.2019 №03/80/32-01/2958102599 позивачем порушено:

статті 11 та 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою від 27.12.2010 №1251;

п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

На підставі висновків акту перевірки від 12.12.2019 №03/80/32-01/2958102599 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2020 №0000430504 про застування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 11280 грн (а.с.4).

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленні-рішенні, суд приходить до таких висновків.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі

Пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідальність за невиконання зазначеного вище обов`язку передбачена статтею 20 Закону №265/95-ВР, згідно з якою до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як слідує з акту перевірки 12.12.2019 №03/80/32-01/2958102599, контролюючий орган в ході її проведення встановив порушення позивачем ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: відсутні будь-які документи, що підтверджують походження алкогольних напоїв, зазначених в Додатку №2 до акту перевірки, та відсутність марок акцизного податку на вказаних алкогольних напоях, з огляду на що такі були вилучені з обігу.

Так, з Додатку 2 до акту перевірки (а.с.36-37) вбачається, що під час проведення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області було виявлено 25 пляшок алкогольних напоїв (настоянки «Журавлина», «Зубрівка», «Лімончелло», «Вітокс») на суму 5640,00 грн (а.с.29).

У поясненнях ОСОБА_2 від 12.12.2019, яка працює директором ФОП (а.с.30), остання зазначила, що вказані алкогольні напої виготовляються згідно калькуляційних карток, які додаються. Даний напій переливається в пляшки для його подальшої реалізації. Накладні на алкогольні напої надати не може, так як вони виготовляються в більшості з горілки «Немирів особлива», на яку є відповідні накладні.

Отже, як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, виявлені під час перевірки алкогольні напої в кількості 25 пляшок без марок акцизного податку та без відповідних документів, що підтверджують їх походження, були виготовлені позивачем самостійно відповідно до калькуляційних карток на основі горілки «Немирів особлива» та перебували в реалізації на момент проведення фактичної перевірки.

Однак суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до виписки з ЄДРПОУ здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі кавою, чаєм, какао та прянощами за кодом економічної діяльності 46.37 (а.с.2).

Позивач не має статусу виробника алкогольної продукції з отриманням відповідної ліцензії, не проходив обов`язкову атестацію, а виготовлена ним алкогольна продукція не проходила сертифікацію та не маркувалась марками акцизного податку, що передбачено вимогами Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Відтак, наведені обставини дають підстави суду дійти висновку про те, що за місцем реалізації товарів, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , знаходились алкогольні напої в кількості 25 пляшок, на які відсутні документи, що підтверджують їх походження (накладні, сертифікати відповідності тощо).

Таким чином, встановлений в ході перевірки факт зберігання за місцем реалізації товарів алкогольних напоїв в кількості 25 пляшок, на які відсутні документи про їх походження, є порушенням порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та підставою для застосування фінансових санкцій згідно зі статтею 20 Закону №265/95-ВР у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що до позивача ФОП ОСОБА_1 правомірно застосовано штраф в сумі 11280,00 грн за порушення вимог п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на ту обставину, що постановами Маневицького районного суду Волинської області від 02.03.2020 по справі №164/2118/19 та від 22.01.2020 по справі №164/2137/19 закрито провадження у справах про адміністративні правопорушення ч.1 ст.155-1 КУпАП та ч.1 ст.164-5 КУпАП щодо ОСОБА_1 відповідно за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.7-8).

Суд зазначає, що при розгляді Маневицьким районним судом Волинської області справ №164/2118/19 та №164/2137/19 вирішувалось питання пpo наявність чи відсутність саме в діях фізичної особи складу адміністративного правопорушення. Водночас працівники контролюючого органу провели перевірку дотримання вимог законодавства особою як суб`єктом господарювання з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу roтiвки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензії, пaтeнтiв.

Згідно зі статтею 111 Податкового кодексу України (далі – ПК України) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено нa кoнтpoлюючi органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питaнь оподаткування та iншoro законодавства встановлюється тa застосовується згідно з цим Кодексом та iншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у виrлядi штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

При цьому, відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПK України, притягнення дo фінансової відповідальності плaтникiв податків за порушення законів з питань оподаткування, iншoгo законодавства, контроль за дотриманням якoгo покладено нa контролюючі органи, не звільняє таких посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Отже, за порушення вимoг законодавства, виявлені в ході перевірки, передбачена як фінансова відповідальність суб`єкта господарювання, встановлена нормами спеціальних законів, в даному випадку - Законом №265/95-ВР, так і адміністративна відповідальність фізичних осіб, якi безпосередньо вчинили правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто зазначені вище порушення мають наслідком різні види юридичної відповідальності.

У свою чергу, предметом дослідження у справах №164/2118/19 та №164/2137/19 не було те, чи мало місце порушення норм пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР особою як суб`єктом господарювання.

Таким чином, не притягнення особи до адміністративної відповідальності нe звільняє її від відповідальності за порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Крім того, висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості чи невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає пo суті справу, предмет якої пов`язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку. He можна вважати обов`язковими обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду справи про її адміністративний проступок, при оцінці правомірності поведінки цієї особи як суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №816/571/17.

З урахуванням зазначеного, не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені частиною першою 155 КУпАП та частиною першою статті 164-5 КУпАП, не звільняє останнього як фізичної особи-підприємця від відповідальності за виявлені в ході перевірки порушення норм Закону №265/95-ВР, що за своєю правовою природою є різними видами відповідальності.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, при його прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій