Рішення № 90189936, 02.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/119/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою діяльністю «КМ-Холдинг» до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранка Дмитра Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» (далі – ТзОВ «КМ-Холдинг», позивач) звернулося з позовом до приватного виконавця Таранка Дмитра Вікторовича (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 16.12.2019 у виконавчому провадженні № 60898294 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 8 845 122,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

11.01.2013 між ПАТ «Укрсоцбанк» (далі - банк) та ТОВ «ПАККО Холдинг» (далі – позичальник) був укладений кредитний договір № 06.1-20/002 (далі – Кредитний договір).

У відповідності до пункту 1.1. Кредитного договору, банк відповідно до умов цього, договору надає позичальнику кредит із загальною сумою кредиту 100 000 000,00 грн.

В якості забезпечення виконання позичальником забезпеченого зобов`язання за кредитним договором, між банком та позивачем 01.03.2013 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ариванюк Н.А.

Відповідно до пункту 1.2. Іпотечного договору від 01.03.2013, предметом іпотеки є двоповерхова будівля площею 1908,3 квадратних метра, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

26.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною було вчинено Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1933, яким звернуто стягнення на вищеописане майно на користь Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк»).

16.12.2019 на підставі вказаного виконавчого напису відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60898294 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 8 845 122,69 грн.

Вказує, що ТзОВ «КМ-Холдинг» не є стороною кредитних відносин між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТзОВ «ПАККО Холдинг» за Кредитним договором, а є лише іпотекодавцем відповідно до договору іпотеки і несе відповідальність за змістом частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку» за невиконання боржником основного зобов`язання лише в межах вартості предмета іпотеки, а не в межах всієї заборгованості ТзОВ «ПАККО Холдинг» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» (АТ «АЛЬФА-БАНК») за Кредитним договором. в загальному розмірі 88 451 226,90 грн.

Відтак, просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60898294 від 16.12.2019.

В судове засідання 11.06.2020 представник позивача не прибув, 04.06.2020 подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання 11.06.2020 відповідач не прибув, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи; розгляд справи відкладено на 17:00 год. 18.06.2020.

15.06.2020 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

15.06.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач з позовом не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» передбачено, що приватний виконавець, який забезпечив повне чи часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Згідно з пунктом 9 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Стягнення основної винагороди приватного виконавця здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відтак, приватний виконавець при винесенні постанови про стягнення з боржника основної винагороди позбавлений можливості зазначити у ній іншу суму ніж 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

В ході примусового виконання виконавчого документу та відповідно до протоколу про проведення електронних торгів №470401 від 25.05.2020 виданого ДП «СЕТАМ» реалізовано майно боржника, а саме: двоповерхова будівля, нежитлове приміщення, загальною площею 1908,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 106. На рахунок обліку депозитних сум 03.06.2020 надійшли кошти в сумі 17 575 000,00 грн. від покупця вищезазначеного майна. При розподілі коштів приватним виконавцем встановлено, що сума основної винагороди приватного виконавця становить 1 586 668,69 грн.

Постановою приватного виконавця ВП № 60898294 від 03.06.2020 про внесення змін у процесуальному документі, внесено зміни до пункту 1 постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця № 60898294 від 16.12.2020 та встановлено розмір основної винагороди приватного виконавця у сумі 1586668,69 грн.

В процесі примусового виконання виконавчого документу стягнуто 15866686,91 грн боргу та 1586668,69 грн основної винагороди приватного виконавця.

18.06.2020 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді розгляд справи відкладено на 16:00 год. 02.07.2020.

24.06.2020 та 26.06.2020 від Товариства з обмеженою діяльністю «КМ-Холдинг» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача.

В судове засідання, призначене на 02.07.2020, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитро Вікторович не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Частиною дев`ятою статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Згідно частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що 26.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: двоповерхову будівлю площею 1908,3 квадратних метра, що знаходиться за адресою: Волинська АДРЕСА_1 .

16.12.2019 на підставі вказаного виконавчого напису відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60898294 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 8 845 122,69 грн., яка є предметом оскарження у даній справі.

Зазначене нерухоме майно передане в іпотеку іпотекодавцем – ТОВ «КМ-Холдинг» за Іпотечним договором від 01.03.2013, який посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т. О., в якості забезпечення виконання зобов`язань в загальному розмірі 88 451 226,90 грн. за Кредитним договором № 06.1-20/002 від 11.01.2013, укладеним між стягувачем - Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа Банк» та боржником – ТОВ «ПАККО Холдинг».

Умовами п.1.3 Іпотечного Договору від 01.03.2013 визначено, що вартість предмету іпотеки на день підписання іпотечного договору складає 7 687 500,00 грн.

За вказаним вище Кредитним договором рішенням господарського суду Волинської області від 10.10.2018, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 та постановою Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 903/614/17 задоволено частково позов ПАТ «Укрсоцбанк» та стягнуто солідарно з ТОВ «Пакко Холдинг» та ТОВ «Торговий центр Темпо» в користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 88 451 226,90 грн.

01.02.2019 Господарським судом Волинської області видано накази № 903/614/17-1, № 903/614/17-2 про стягнення солідарно з ТОВ «Пакко Холдинг» та ТОВ «Торговий центр Темпо» в користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 88 451 226,90 грн. заборгованості за кредитним договором № 06.1-20/002 від 11.01.2013, іпотечним поручителем по якому виступало ТОВ «КМ-Холдинг».

На виконання зазначених наказів відбулися торги на Державному підприємстві «СЕТАМ» та продано наступне майно позичальників:

15.11.2019 в результаті торгів продано предмет іпотеки у м. Житомир, вул. Київська, 87 по ціні 24 870 184,88грн. (власник ТОВ «Торговий центр Темпо», ВП № 59273186). Переможець торгів AT «АЛЬФА-БАНК».

02.12.2019 року в результаті торгів продано предмет іпотеки м. Львів, вул. Садова, 2а по ціні 15 120 000 грн. (власник - ТОВ «Пакко Холдинг» , ВП № 59251862).

Таким чином до моменту винесення 16.12.2019 оскаржуваної постанови про стягнення з боржника основної винагороди вже було продано майно ТОВ «Пакко Холдинг» та ТОВ «Торговий центр Темпо» для погашення боргу перед стягувачем за Кредитним договором № 06.1-20/002 від 11.01.2013 на загальну суму 39 990 184,88 грн.

Також з матеріалів виконавчого провадження ВП № 60898294, копія якого наявна в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів №470401 від 25.05.2020 виданого ДП «СЕТАМ» реалізовано майно боржника, а саме: двоповерхова будівля, нежитлове приміщення, загальною площею 1908,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 106. На рахунок обліку депозитних сум 03.06.2020 надійшли кошти в сумі 17 575 000,00 грн. від покупця вищезазначеного майна.

03.06.2020 відповідачем винесено постанову про зняття арешту з майна, що є предметом стягнення згідно виконавчого напису від 26.10.2019, а саме: двоповерхову будівлю площею 1908,3 квадратних метра, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, будинок 106.

В той же день відповідачем винесено постанову про внесення змін у процесуальному документі, а саме в постанові про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 8 845 122,69 грн., яка є предметом оскарження у даній справі, а внесено зміни в пункт перший оскаржуваної постанови, відповідно до яких встановлено розмір основної винагороди у сумі 1 586 668,69 грн.

Також 03.06.2020 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про звернення стягнення на майно позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною третьою статті 45 Закону №1404-VIII визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - № 1403-VIII).

Статтею 31 Закону № 1403-VIII врегульовано питання винагороди приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 31 Закону № 1403-VII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Частиною третьою статті 31 Закону № 1403-VII визначено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 31 Закону № 1403-VII). Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина п`ята статті 31 Закону № 1403-VII).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону № 1403-VII).

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина сьома статті 31 Закону № 1403-VII).

Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі - Порядок № 643).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом №1404-VIII одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Разом з тим, приватний виконавець зобов`язаний одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження прийняти постанову про стягнення основної винагороди, в якій навести розрахунок останньої та порядок її стягнення. Така постанова виноситься незалежно від початку примусового виконання. У постанові про стягнення основної винагороди зазначається її розмір, виходячи з усієї суми стягнення за виконавчим документом або вартості майна, що підлягає передачі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення. При цьому, при винесені постанови про відкриття та на її підставі постанови про стягнення основної винагороди виконавець позбавлений можливості визначити таку винагороду в розмірі іншому ніж 10 відсотків, суми, що підлягає примусовому стягненню.

Судом встановлено, що відповідачем з метою примусового виконання виконавчого напису №1933 виданого 26.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. про звернення стягнення на майно, що належить позивачу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2019 року ВП №60898294, згідно з якою за рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного майна належить частково задовольнити вимоги стягувача у розмірі 88 451 226,90 грн.

Одночасно з вказаною постановою на виконання вимог статті 27 Закону №1404-VIII в цьому ж виконавчому провадженні винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 8 845 122,69 грн., тобто 10 відсотків від суми стягнення, що повністю відповідає вимогам Закону №1404-VIII.

Разом з тим, визначаючись із розрахунком суми винагороди, що підлягає стягненню в межах даного виконавчого провадження суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця (частина шоста статті 48 Закону № 1404-VIII).

У даному випадку відповідачем суму основної винагороди визначено у розмірі 8 845 122,69 грн., яка обрахована як 10 відсотків від суми заборгованості за кредитним договором ТзОВ «ПАККО Холдинг», яка склала 88 451 226,90 грн. Разом з тим, суд зазначає, що сума 88 451 226,90 грн. є сумою заборгованості саме ТзОВ «ПАККО Холдинг», а не позивача (боржника у виконавчому провадженні), а стягнення звернуто на предмет іпотеки нерухомого майна боржника.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною першою-другою статті 15 Закону №1404-VIII визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник <…> Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У виконавчому написі від 26.10.2019 року №1933, на виконання якого відповідачем відкрито виконавче провадження №60898294 та винесено оскаржувану постанову, боржником вказано саме ТзОВ «КМ-Холдинг», за рахунок майна якої погашатиметься заборгованість ТзОВ «Пакко Холдинг».

За таких умов основна винагорода державного виконавця має визначатися виходячи з вартості майна, на яке звернуто стягнення, а не від суми заборгованості ТзОВ «Пакко Холдинг» за кредитним договором в розмірі 88 451 226,90 грн. У виконавчому написі вартість переданого на реалізацію майна не визначено.

Крім того, підставою для стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження є здійснення приватним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум та основна винагорода обраховується від розміру фактично стягнутих сум.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про проведення електронних торгів № 470401 від 25.05.2020 виданого ДП «СЕТАМ» реалізовано майно боржника, а саме: двоповерхова будівля, нежитлове приміщення, загальною площею 1908,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 106. На рахунок обліку депозитних сум 03.06.2020 надійшли кошти в сумі 17 575 000,00 грн. від покупця вищезазначеного майна.

03.06.2020 відповідачем винесено постанову про внесення змін у процесуальному документі, а саме в постанові про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 8 845 122,69 грн., яка є предметом оскарження у даній справі, та внесено зміни в пункт перший оскаржуваної постанови, відповідно до яких встановлено розмір основної винагороди у сумі 1 586 668,69 грн., тобто 10 відсотків (за мінусом додаткових витрат виконавчого провадження) від стягнутих в процесі примусового виконання виконавчого напису нотаріуса коштів.

Таким чином, з врахуванням постанови про внесення змін у процесуальному документі від 03.06.2020, відповідачем визначено розмір основної винагороди виходячи з фактичної вартості реалізованого на торгах нерухомого майна належного позивачу.

З наведеного слідує, що відповідачем дотримано вимог чинного законодавства України при винесенні постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 11.12.2019 року і в подальшому при примусовому виконання виконавчого напису №1933 виданого 26.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. про звернення стягнення на майно, що належить позивачу.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надано суду достатні та належні докази правомірності оскаржуваної у даній справі постанови.

Отже, суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» (43005, м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21а) до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича (43000, м. Луцьк, вул. Рівненська, 54) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.3 розділу VI «Прикінцевих положень» КАС України.

Суддя Ф. А. Волдінер