Ухвала суду № 90189155, 03.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

03 липня 2020 р. Справа № 120/2672/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали:

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчити дії, стягнення моральної шкоди

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправним дії відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) значенням 2.5 у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без номеру від 26.02.2019 (земельна ділянка площею 0,1804 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439; місце знаходження земельної ділянки АДРЕСА_2 ), що перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі – продажу землі від 27.03.2017;

- зобов`язати відповідача сформувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1804 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439, місце знаходження земельної ділянки АДРЕСА_2 , із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) значенням 0,5 відповідно до розділу 6 Нормативної грошової оцінки земель м. Хмільника.

- стягнути з відповідача 1140000 грн. моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 27.03.2017 році між ним та Хмільницькою міською радою укладено Договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,1804 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439.

Рішенням виконкому Хмільницької міської ради від 21.02.2008 № 122 надано дозвіл на виготовлення проектно – кошторисної документації на будівництво готелю санаторно – курортного типу.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.02.2019 відповідачем під час визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1804 га, кадастровий номер 0510900000:00:003:0439 застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2.5.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно застосовано вказаний вище коефіцієнт зі значенням 2.5, оскільки під час розгляду адміністративної справи № 120/4100/19 було виявлено, що згідно розділу 6 Нормативно грошової оцінки земель м. Хмільник, у разі коли земельна ділянка знаходиться в стадії будівництва, або відведена під майбутнє будівництво, то до завершення будівництва, терміни якого визначені в проектній документації, при проведенні нормативної грошової оцінки необхідно застосовувати (Кф) 0.5.

Таким чином, на думку позивача, до завершення будівництва, визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки має відбуватися із застосуванням коефіцієнту із значенням 0,5, а не 2,5. Тому з метою захисту свої прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за стягнення моральної шкоди.

Клопотання обґрунтовується тим, що розмір судового збору, який необхідно сплатити за вимогу про стягнення моральної шкоди, перевищує 5 % розміру річного доходу позивача за 2019 рік.

Ухвалою від 24.06.2020 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 10510,00 грн., або достатніх доказів отриманих позивачем у 2019 році доходів, для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

01.07.2020 до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 24.06.2020, недоліків, а саме надано довідку з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.

Визначаючись щодо звільнення позивача від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Отже, в силу приписів закону, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи.

Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (див. справу "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії").

Окрім того, у своїй практиці Європейський суд звертав увагу на необхідності дотримання балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи з однієї сторони та правом заявника на доступ до правосуддя з іншої. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 гривні.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI).

В силу вимог абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону від 08.07.2011№ 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги одна з яких немайнового характеру (визнання протиправним та зобов`язання вчинити дії), а інша майнового характеру (стягнення моральної шкоди в сумі 1140000 грн.). Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить 840,80 грн. (за немайнову вимогу) та 10510,00 грн. (за майнову вимогу).

Згідно матеріалів позовної заяви, позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн. що підтверджується квитанцією про сплату від 17.06.2020 № 28578.

Разом з тим позивач просить звільнити його від сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 30.06.2020 № 2724/50-08-01-13/81 судом встановлено, що за період з I кварталу 2019 року до ІV кварталу 2019 року сума нарахованого доходу позивача у 2019 році становить 13018,81 грн.

5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (2019) становить 650,94 грн. та перевищує розмір судового збору який повинен сплатити позивач за вимогу майнового характеру у цій справі (10510,00 грн).

З огляду на викладене, доходжу висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 1140000 грн.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

З урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, вважаю, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду та подана з дотримання строку звернення до адміністративного суду. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Враховуючи викладене, доходжу висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 ч. 9 ст. 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст. 72, 80, 132, 171, 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 1140000 грн. у цій справі.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоти.

4. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Богоносом Михайлом Богдановичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України

6. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.

7. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України.

8. Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.

9. Повідомити, що учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: “http://court.gov.ua/fair/”.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає (ст. 256 КАС України).

Суддя Богоніс Михайло Богданович