Рішення № 9018902, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/24517.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/245                                                                                                    17.12.2009

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ЮрПрофСервіс»

додержавного підприємства «Укртрансфармація»

простягнення 34575,74 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з’явився

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ЮрПрофСервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державного підприємства «Укртрансфармація» заборгованості за договором про забезпечення безпеки та охорони від 01.01.2008 року у сумі 34575,74 грн. (у тому числі 32000,00 грн. –основний борг; 1834,08 грн. інфляційних втрат; 741,66 грн. 3% річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином виконує грошові зобов’язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року порушено провадження у справі № 23/245 та призначено її розгляд на 15.10.2009 року.

Судові засідання відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладались.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.12.2009 року оголошено рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 01 січня 2008 року укладено договір про забезпечення безпеки та охорони, відповідно до якого Позивач зобов’язався за плату організувати службу безпеки та забезпечити охорону об’єкта Відповідача.

Позивачем надано Відповідачу відповідно до договору від 01.01.2008 року послуги на суму 32000 гривень, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, копії яких залучено до матеріалів справи.

Сума боргу також підтверджується актом звірки заборгованості між Позивачем та Відповідачем за період 01.01.2009 року по 12.06.2009 року.

Крім того, сума боргу не заперечувалась представником Відповідача у судовому засіданні, який лише наголосив, що між Відповідачем та Позивачем наразі проводились відповідні переговори про укладення мирової угоди.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за надані відповідно до договору від 01.01.2008 року послуги складає 32000 гривень.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що оплата повинна здійснюватись Відповідачем щомісячно шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача в строк до 5 числа місяця наступного за охоронюваним.

Всупереч означеним договірним умовам Відповідач не здійснював своєчасно оплату послуг за договором та накопичив борг в сумі 32000,00 грн.

Матеріали справи містять претензію №26 від 19.06.2009 року (з доказами її направлення Відповідачу) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 32000,00 грн. Відповідь на претензію Відповідач не надав та борг не сплатив.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Суд перевірив розрахунок 3% річних, наданий Позивачем, та визнає його необґрунтованим, оскільки станом на 01.01.2009 року заборгованість Відповідача складала 17372,00 грн., проте, Позивачем з 06.12.2008 року при розрахунку використовується сума боргу 32000,00 грн. З урахуванням допущенної Позивачем помилки, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних підлягає задоволенню у сумі 316,87 грн.

Інфляційні втрати, нараховані Позивачем в розмірі 1834,08 грн. також не є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково. Суд перевірив розрахунок, наведений Позивачем, та встановив, що правильний розмір інфляційний втрат має складати 695,26 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з будь-якого банківського рахунку, виявленого державною виконавчою службою під час виконання рішення, державного підприємства «Укртрансфармація»(02121, м. Київ, вул. Ташкентська, 60, ідентифікаційний код 01101329) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ЮрПрофСервіс»(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 33-А, оф 2, ідентифікаційний код 33495270) 32000 грн. (тридцять дві тисячі грн. 00 коп.) основного боргу; 316,87 грн. (триста шістнадцять грн. 87 коп.) 3% річних; 695,26 грн. (шістсот дев’яносто п’ять грн. 26 коп.) інфляційних втрат; 338,34 (триста тридцять вісім грн. 34 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 18.12.2009 року.