
Дата документу 11.06.2020 Справа № 554/3563/20
Провадження № 3/554/962/2020
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 червня 2020 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., за участю секретаря судового засідання Гречка Є. В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Крекотня О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до них щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
в с т а н о в и в :
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
19 квітня 2020 року, приблизно о 21 год. 25 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101 д. н. з. НОМЕР_2 та рухаючись по вулиці Освітянська, 6 в м. Полтава, в порушення вимог підпунктів 2.10 «а» і «в» пункту 2.10, пунктів 10.9 та 13.1 Правил дорожнього руху (далі – Правил), здійснив рух заднім ходом та скоїв наїзд на припаркований автомобіль DAEWOO LANOS д. н. з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , в зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Після скоєння наїзду на вказаний автомобіль порушник залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, чим вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
В цей же день, він же, в порушення вимог пункту 2.5 Правил керував автомобілем ВАЗ 2101, д. н. з. НОМЕР_2 по вулиці Освітянська, 6 в м. Полтава, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млявість мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
Крім цього, відповідно до протоколу серія ДПР18 №305534, складеного інспектором роти №3 БУПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Ткаченком О. Д., 19 квітня 2020 року, приблизно о 22 год. 21 хв., ОСОБА_1 , у м. Полтаві на вул. Героїв АТО, 63, в порушення вимог підпункту 2.10 «є» Правил вжив алкоголь - пиво «Оболонь екстра» після дорожньо-транспортної пригоди з його участю до проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що, на думку ініціатора складення протоколу, є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП».
Рух справи
Протоколи про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 надійшли до суду 27 квітня 2020 року з зазначенням в них про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлена про час і місце розгляду справ, який відбудеться 5 травня 2020 року о 10 год. 00 хв. в Октябрському районному суді м. Полтави.
Зважаючи на те, що правопорушення, вчинення яких інкримінується ОСОБА_1 , були скоєні на території Октябрського району м. Полтави, то справи відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП повинні розглядатися за місцем їхнього вчинення, а отже вони підсудні Октябрському районному суду м. Полтави.
30 квітня 2020 року до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи звернувся адвокат Крекотень О. А., який 4 травня 2020 року був ознайомлений з протоколами про вчинення адміністративних правопорушень та доданими до них матеріалами.
4 травня 2020 року адвокат Крекотень О. А. направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запобіганням поширенню коронавірусу COVID-19.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
Під час складення протоколів про вчинення адміністративних правопорушень щодо нього ОСОБА_1 , даючи письмове пояснення в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, власноруч зазначив, що він транспортним засобом не керував, інкримінована стаття не є дійсною та співробітники поліції не надали доказів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень не визнав, заперечував факт вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди та залишення її місця за вказаних в протоколах обставинах. Також заперечив факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, зазначивши при цьому, що в зазначений в протоколі час він дійсно у вказаному місці знаходився біля свого автомобіля, але керування ним не здійснював, так як був у стані алкогольного сп`яніння. Саме в цей час до нього підійшли працівники патрульної поліції, які почали вимагати від нього документи на право керування транспортним засобом, а також зобов`язали його пройти огляд на стан сп`яніння, заявивши при цьому, що він має ознаки алкогольного сп`яніння. Зважаючи на те, що транспортним засобом він не керував, він відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, в зв`язку з чим працівниками поліції було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Конституція України.
Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кодекс про адміністративні правопорушення України.
Стаття 7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252. Оцінка доказів
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Допитаний в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_3 пояснив, що він працює інспектором роти №3 БУПП в Полтавській області. В цей день та час він перебував на патрулюванні, коли надійшов виклик від таксиста, що у дворі по вул. Освітянській у м. Полтаві, громадянин, яким потім виявився ОСОБА_1 , скоїв ДТП та зник з місця події, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп`яніння. Виїхавши на місце події, ним було допитано свідків ДТП, а потім відразу ж було отримано інформацію про місце знаходження особи, яка вчинила ДТП. Після цього свідок поїхав на вул. Героїв АТО у м. Полтаві, де перебував ОСОБА_1 разом з автомобілем, в якого були всі ознаки алкогольного сп`яніння, було встановлено його особу та складено адміністративні протоколи.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 19.04.2020 року близько 21 год. 50 хв. він йшов до магазину «Пивна бочка», коли побачив, що у двір на вул. Освітянську заїхав автомобіль ВАЗ 2101, та при здаванні назад, він пошкодив припаркований на стоянці автомобіль, а потім поїхав. У зв`язку з чим, його товариш викликав поліцію і повідомив про вчинення ДТП.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 19.04.2020 року у вечірній час він відходив від магазину на вул. Освітянській, коли побачив, що громадянин, яким виявився ОСОБА_1 , сідає в автомобіль, потім здає назад, пошкоджує припаркований автомобіль і на великій швидкості їде з двору з відчиненими дверцятами. У зв`язку з тим, що він поїхав у сторону тупика, свідок викликав працівників поліції і повідомив про вчинення ДТП. Через декілька хвилин після цього до нього зателефонували поліцейські та попросили підійти на вул. Героїв АТО, 63, де стояв ОСОБА_1 біля свого автомобіля ВАЗ2101 бежевого кольору, при цьому капот машини був гарячий, видно що на ній їздили.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює інспектором роти №3 УПП в Полтавській області, точної дати не пам`ятає, у спільну групу поліцейських та таксистів програми «Вайбер» надійшло повідомлення від таксиста про вчинення ДТП на вул. Освітянській у м. Полтаві. Він разом із співробітником поїхали на місце події, де на парку, поблизу кафе «Бочка» стояло близько 5 осіб та автомобіль марки «Lanos», на якому були пошкодження. Один зі свідків події повідомив подробиці та показав напрямок руху автомобіля, що вчинив ДТП. Проїхавши у двори, свідок побачив автомобіль ВАЗ 2101 за описом схожий на причетний до ДТП. А в декількох метрах від нього стояв громадянин, яким виявився ОСОБА_1 . Він сам підійшов та почав пояснювати, що не користується автомобілем вже близько місяця, хоча двигун був гарячий та від цього теплий капот. Також автомобіль мав характерні пошкодження від наїзду на автомобіль марки «Lanos». Потім поліцейський зателефонував свідкам із вул. Освітняської, які підійшли і впізнали особу і автомобіль, причетні до ДТП, після чого було складено протоколи про адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона знайома із ОСОБА_1 та 19.04.2020 року разом з ним та його сім`єю вони святкували свято Пасхи у с. Куклинці. Почали святкування вони приблизно о 12 год. 30 хв., а близько 21 год. всі роз`їхалися, в тому числі і ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_1 – це її чоловік. 19.04.2020 року вони з друзями святкували Пасху у с. Куклинці. По них додому заїхали автомобілем друзі – ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з якими вони поїхали, а потім після святкування, близько 21 год. 30 хв., повернулися додому на вул. Героїв АТО. ОСОБА_1 сказав, що він вийде до під`їзду, щоб випити пива, яке залишилося, і покурити. Свідок спостерігала за ним у вікно, та потім побачила, що до нього підійшли працівники поліції, почали з ним спілкуватися. Коли чоловік зайшов до квартири, то повідомив, що відносно нього склали протоколи про вчинення ДТП, хоча він автомобілем нікуди не їздив. Ключі від нього та документи все залишалося вдома.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 18.04.2020 року вони з друзями домовилися святкувати Пасху та 19.04.2020 року близько 12 год. заїхали по сім`ю ОСОБА_1 та всі разом поїхали у с. Куклинці та святкування. Близько 21 год. 30 хв., вони повернулися, висадили ОСОБА_1 його дружину та дитину біля їхнього будинку, а самі з дружиною поїхали додому.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його зятем та 19.04.2020 року він разом із сім`єю приїжджав святкувати Пасху до нього разом із друзями у с. Куклинці, коли вони відсвяткували, вони поїхали додому близько 21 год.
Щодо правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, які інкримінуються ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Згідно схеми місця ДТП, яке сталося 19 квітня 2020 року по вул. Освітянська, 6 в м. Полтава, доданої до протоколу серія ДРП18 №305946 встановлено, що DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_13 , транспортний засіб отримав механічні пошкодження у виді деформованого заднього правого крила, а автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження у виді деформованої нижньої частини заднього лівого крила, тріснутого заднього лівого покажчика повороту (а. с. 6),який суд приймає до уваги як доказ по справі.
Інший учасник ДПТ ОСОБА_2 , чиї показання були досліджені в суді (а. с. 5, протокол серія ДРП18 №305946), зазначив, що 19 квітня 2020 року він припаркував автомобіль DAEWOO LANOS д. н. з. НОМЕР_3 на стоянці біля будинку по вул. Освітянська, 6 в м. Полтава. Вийшовши на вулицю через декілька годин, він помітив пошкодження заднього правого крила свого автомобіля та біля будинку були працівники поліції, які запросили його та дружину бути свідками проходження огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, суд, крім наведеного вище, виходить також з змісту пунктів 10.9, 13.1 Правил, якими встановлено:
пункт 10.9 «під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб»;
пункт 13.1 «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
Ці вимоги Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 були грубо порушені, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Пунктами 2.10.а та 2.10.в встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди».
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши пункти 10.9, 13.1, 2.10.а та 2.10.вПравил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а діями, що виразилися в залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, порушник вчинив правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.
Щодо правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, робити відмовилася.
Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП огляд в закладах охорони здоров`я проводиться у випадках незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Крім того, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Однією та єдиною підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння у медичному закладі є лише відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та перегляду відеозапису, наданого ініціатором складення протоколу, ОСОБА_1 під час спілкування інспектором поліції була висловлена підозра на наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, факт чого він не заперечив, заявивши, що дійсно вживав спиртні напої, але заявив, що після цього керування автомобілем не здійснював. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці його зупинки відмовився. Після цього йому було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, від чого він також відмовився, в черговий раз наголосивши на тому, що керування транспортним засобом у стані сп`яніння не здійснював, а тому проходити огляд не буде. В зв`язку з категоричною відмовою водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, інспектором ОСОБА_14 К. ОСОБА_15 в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_13 було складено протокол про відмову від проходження огляду та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В зв`язку з цим ініціатором складення протоколу було проведено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Аналіз змісту наведеного доказу, на думку суду, свідчить про наявність у водія ОСОБА_1 , як це стверджується в протоколі, ознак алкогольного сп`яніння, чого він не заперечує.
Цей факт під час допиту в суді підтвердив свідок ОСОБА_6 , інспектор патрульної поліції, який виявив допущене ОСОБА_1 порушення Правил та склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Суд констатує, що ознаки алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 мав, вони були виявлені ініціатором складення протоколу у визначеному законом порядку, йому було запропоновано пройти такий огляд спочатку на місці зупинки, а потім в закладі охорони здоров`я, від чого він категорично відмовився, а тому складаючи протокол про вчинення адміністративного правопорушення, працівник поліції діяв відповідно до закону та наданих йому повноважень.
Суд не приймає до уваги показань порушника ОСОБА_1 в частині, що стосується його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та вважає їх такими, що не узгоджуються з характером і логікою його дій та суджень на момент вчинення інкримінованого йому діяння, а тому розцінюючи їх як спосіб захисту від обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене.
Надуманим та таким, що спростовується дослідженими в суді доказами суд розцінює і твердження ОСОБА_1 про те, що він в час, який йому інкримінується як вчинення адміністративного правопорушення, він не керував транспортним засобом та перебував в цей час за межами м. Полтава.
Цей факт спростовується показанням свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були очевидцями пригоди, бачили порушника за кермом, в той час, як здійснюючи маневр руху заднім ходом, він допустив зіткнення з автомобілем Ланос, після чого поїхав з місця події в двір будинку, де потім був виявлений працівниками поліції в нетверезому стані.
Суд приймає до уваги їх показання як належні та допустимі докази, враховуючи при цьому як послідовність та узгодженість їх показань, так і відповідність їх іншим доказам по справі. Факт впізнання ними ОСОБА_1 , як особи причетної до ДТП та залишення ним місця пригоди, підтверджується переглянутим в суді відеозаписом процедури складення протоколів про вчинення інкримінованих йому правопорушень.
Суд не приймає до уваги показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , які стверджують про те, що ОСОБА_1 нібито перебував з ними протягом дня поза межами м. Полтава, а тому транспортним засобом не керував і ДТП вчинити не міг. При цьому суд виходить з того, що ці особи, виходячи з їх статусу є зацікавленими в непритягненні його до відповідальності, а факт присутності порушника на місці пригоди підтверджується іншими наведеними вище доказами, які визнані судом належними та допустимими.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Отже, невизнання порушником своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд розцінює як гарантоване йому Конституцією України право на захист від обвинувачення, яке не може бути обмежене ніяким чином.
Суд констатує, що «поза межами розумного сумніву» за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, в суді безперечно доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог пункту 2.5 Правил і не виконав вимоги працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, а тому вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд розцінює як надумане твердження ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, так як він нібито не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Не приймаючи до уваги це твердження, суд виходить з того, що порушнику вчинення цих дій не інкримінується. Його звинувачують у тому, що він у визначеному законом порядку відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, що є самостійною підставою для адміністративної відповідальності, визначеною в диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в межах санкцій ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини та характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, поведінку порушника, як під час скоєння правопорушень, так і після цього, ставлення до скоєного, суд приходить до висновку про доведеність вини останнього у вчиненні інкримінованих йому правопорушень та необхідності накладення на нього стягнення, в межах санкцій ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення суд керується положеннями статті 36 КУпАП, згідно з якою при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру мінімальноїзаробітної плати.
Щодо правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Підпунктом «є» пункту 2.10 Правил встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В даному випадку стороною, яка звинувачує від імені держави ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП є особа, яка склала протокол і яка мала б не тільки скласти його із дотриманням вимог законодавства, а і надати відповідні докази на підтвердження своїх висновків.
За таких обставин один лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України закріплено принцип, за яким обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
В даному випадку посадовою особою, яка складала протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду належних та допустимих доказів винуватості, а саме щоОСОБА_1 після дорожньо-транспортортної пригоди з його участю до проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння після вжив алкоголь - пиво «Оболонь екстра».
Так, на відеозаписі, долученому до протоколу, дійсно зафіксовано факт вживання ОСОБА_1 напою з пляшки з-під пива «Оболонь екстра», але доказів того, що у вказаній пляшці було саме пиво, ініціатором складення протоколу не надано, що дає суду підстави розцінити цей доказ як неналежний та недопустимий, а отже не приймати його до уваги.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 36, 247, 283 та 284 КУпАП,
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню:
-за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн;
-за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн;
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення визначити у виді штрафу 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 420,40 грн на користь держави (отримувач коштів: УК у м.Полтаві/Шевченків р-н/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38019510; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA798999980313151206000016005; код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня вилучення посвідчення водія у ОСОБА_1 .
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред`явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя А. Г. Савченко
Судове рішення № 90188753, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 11.06.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/3563/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: