Вирок № 90188286, 01.07.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/491/2020

Справа № 428/2867/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Куцелепи Д.О.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Борисова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12020130370000475 від 07.03.2020 року та 12020130370000603 від 27.03.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

08.10.2019 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1

05.03.2020 року, приблизно о 12-00 годині, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що інші особи, які з ним спільно проживають за цією адресою, відсутні, він знаходиться в квартирі сам і за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи, що не має права розпоряджатися майном, на яке посягає і воно є для нього чужим, таємно викрав кольоровий телевізор торгівельної марки «SAMSUNG», моделі CS-21K5MHQ, який знаходився на телевізійній тумбі в гостинній кімнаті і належить на праві приватної власності його бабусі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 683 грн. 33 коп., що підтверджується висновком товарознавчої експертизи.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Епізод 2

06.03.2020 року, приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, переконавшись, що інші особи, які з ним спільно проживають за цією адресою, відсутні, він знаходиться в квартирі сам і за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи, що не має права розпоряджатися майном, на яке посягає і воно є для нього чужим, повторно таємно викрав двокамерний холодильник торгівельної марки «NORD» Power Signal, моделі Т275S який знаходився в прихожій кімнаті і належить на праві приватної власності його бабусі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 1 522 грн. 21 коп., що підтверджується висновком товарознавчої експертизи.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальних актах, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 05.03.2020 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, він перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де вирішив вчинити крадіжку майна. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він шляхом вільного доступу, таємно викрав кольоровий телевізор торгівельної марки «SAMSUNG», моделі CS-21K5HQ, який належав його бабусі. Після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на свій розсуд. 06.03.2020 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, він перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де вирішив вчинити крадіжку майна. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав двокамерний холодильник торгівельної марки «NORD», який належав його бабусі. Після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на свій розсуд. В скоєних злочинах щиросердно кається, засуджує свою поведінку. Матеріальну шкоду потерпілій відшкодував, шляхом повернення майна.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений є її онуком, з яким вона перебуває у сімейних відносинах та спільно проживає. 05.03.2020 року обвинувачений, скориставшись тим, що її не було вдома, вчинив крадіжку її майна, а саме: кольорового телевізору торгівельної марки «SAMSUNG». З цього приводу вона провела бесіду з онуком та вирішила не звертатися до органів поліції. Проте, наступного дня - 06.03.2020 року її онук повторно вчинив крадіжку її майна, а саме: двокамерного холодильника торгівельної марки «NORD», після чого вона звернулася до поліції, оскільки зрозуміла, що не може вплинути на онука. На даний час матеріальна шкода їй відшкодована, шляхом повернення майна. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що прокурор та потерпіла також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_2 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілу ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 , за епізодом №1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Дії ОСОБА_2 за епізодом № 2 суд кваліфікує за 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 185 КК України) та категорії нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 185 КК України), особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, будучі раніше судимим за ч. 4 ст. 407 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку вчинив нові, умисні, корисливі кримінальні правопорушення, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальну шкоду відшкодував, шляхом повернення майна.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

В якості обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів (обвинувачений раніше судимий за ч. 4 ст. 407 КК України), вчинення злочину щодо особи похилого віку, вчинення злочину щодо особи, з якої винний перебуває у сімейних відносинах.

Разом з тим, суд враховує дані досудової доповіді, відповідно до якої, приймаючи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушень, а також високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень небезпеки, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення, або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особу обвинуваченого, його кримінальну поведінку, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту, за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 року, справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 року, справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 року, у справі № 128/5484/13-к.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.10.2019 року, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України, про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому відсутні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців;

-за ч. 2 ст. ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.10.2019 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – особисте зобов`язання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судових товарознавчих експертиз № 19-113/9/1-380-е від 23.03.2020 року, які згідно довідки складають 942 (дев`ятсот сорок дві) грн. 06 коп., № 19-113/9/1-436е від 30.03.2020, які згідно довідки складають 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп., в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази: кольоровий телевізор торгівельної марки «SAMSUNG», моделі CS-21K5HQ S/N: В79239 TXAO НОМЕР_1 Y, двокамерний холодильник торгівельної марки «NORD» Power Signal, модель Т275S, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 – залишити у власності останньої.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова