Рішення № 9018807, 04.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/48204.12.09 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                              «Практика Плюс»

До                               Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове РБУ»

Про                              стягнення 64310,13 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Кулик А.О., довіреність б/н від 14.09.2009р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою «Практика Плюс»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове РБУ»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 64310,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № С 40/17 від 27.10.2008р.

Ухвалою суду від 01.10.2009р. порушено провадження у справі № 1/482 та призначено розгляд на 16.11.2009р.

16.11.2009р. судове засідання не відбулось, у зв’язку з хворобою судді Мельник В.І., тому засідання призначено на 04.12.2009р.

16.11.2009р. позивач подав до канцелярії заяву про зменшення позовних вимог.

04.12.2009 позивач у судовому засіданні пояснив, що відповідач повторно частково погасив свою заборгованість, тому було зменшено позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач та відповідач уклали договір поставки геосинтетичної решітки Hatelit С 40/17 від 27.10.2008р.

Згідно договору поставки та специфікацій до договору №1 від 04.11.2008р.; .№2 від 10.11.2008р. погоджено найменування товару, дата готовності до відвантаження, одиниця виміру, загальна кількість, вартість одиниці і загальної кількості товару. Позивач зобов’язався поставити геосинтетичну решітку у кількості 9750,0 квадратних метрів на суму 412515,00 грн., а відповідач згідно договору та специфікацій зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі сплатити вартість поставленого товару.

Згідно умов договору та специфікацій до нього позивач здійснив поставку геосинтетичну решітку в повному обсязі на загальну суму 412515,00 грн., а відповідач отримав в повному обсязі товар, що підтверджуються видатковими накладними, та довіреностями, копії яких додані до матеріалів справи.

Станом на день подачі позову до суду відповідач за отриманий товар розрахувався частково, на суму 360000,00 грн., тобто борг відповідача складає 52515,00 грн.

Відповідач борг визнає, про що свідчать листи, надані позивачем.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення строків оплати, відповідач має сплатити пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 64310,13 грн. боргу, а саме: 52515,00 грн. –основного боргу, 5829,17 грн. –пені, 1433,66 грн. –3% річних, 4532,30 грн. –інфляційних втрат, та покласти на відповідача судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

04.12.2009р. в судовому засіданні позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою повідомив суд про те, що відповідачем частково погашено суму основного боргу, тому просив стягнути з відповідача 49044,95 грн., а саме: 39515,00 грн. –основного боргу, 2437,70 грн. – пені, 1667,23 грн. – 3% річних, 5425,01 грн. –інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 643,11 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 315,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням часткової сплати боргу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління»(03061, м.Київ, вул. Пост –Волинська, 3, код ЄДРПОУ 03333937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Практика Плюс» (02192, м.Київ, вул. Дарницький бульвар 1-А, код ЄДРПОУ 35181221) 39515 (тридцять дев’ять тисяч п’ятсот п’ятнадцять) грн. –основного боргу, 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 70 коп. –пені, 1667 (одну тисячу шістсот шістдесят сім) грн. 23 коп. –3% річних, 5425 (п’ять тисяч чотириста двадцять п’ять) грн. 01 коп. –інфляційних втрат; 643 (шістсот сорок три) грн. 11 коп. –державного мита, 315 (триста п’ятнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       В.І. Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 21.12.2009р.)