Ухвала суду № 90187041, 03.07.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1933/20

Провадження № 2/362/1650/20

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.07.2020 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03 липня 2020 року судом отримано заяву позивача про призначення у даній справі судового засідання.

Вирішуючи заяву, слід виходити з наступного.

Зокрема, посилання позивача на «позбавлення її права надати пояснення, доводи та міркування, заявити клопотання» за умов спрощеного провадження без виклику сторін – є хибними і помилковими.

Суд наголошує на тому, що ніхто не позбавляє позивача права надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Також, ніхто не обмежує права позивача надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Зокрема, позивач має право викласти свої пояснення, доводи і міркування та клопотання у письмовому вигляді в друкованій формі та подати їх до канцелярії або через відділення поштового зв`язку.

Суд обов`язково їх дослідить і розгляне.

Таким чином, позивач реалізує своє право надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, позивач не позбавлена та має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, яке суд обов`язково розгляне.

Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.

Крім того, слід роз`яснити позивачу, що «подана нею позовна заява» не повинна «входити до переліку справ» у частині 1 статті 274 ЦПК України.

При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як наслідок відповідно до частини шостої статті 279, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, оскільки, предметом даного позову не є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

До того ж, слід звернути увагу позивача на таке.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України установлено карантин, який в подальшому продовжено відповідними рішеннями Уряду України, до 31 липня 2020 року.

У зв`язку із цим, обставини карантинних обмежень можуть бути підставою для багаторазового відкладення судових засідань, що призведе до тривалого розгляду справи.

За таких обставин, заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 184 – 187, 274 – 277 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача про розгляд справи в судовому засіданні – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя