Вирок № 90185660, 02.07.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/192/19

Категорія 17

1-кп/295/188/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Гулак Н.А.

секретар судового засідання Карапетрова К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018060020004199 від 10.10.2018 р. стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

-17.09.2014 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 1 КК України на 50 годин громадських робіт;

-28.09.2015 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 3, 69, 70 ч. 4, 72 КК України на 40 діб арешту;

-01.03.2016 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 104 КК України іспитовим строком 2 роки;

по обвинуваченню за ст.ст. 186 ч. 2, 121 ч. 2 КК України,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Крайнік М.В., Чернати В.С.,

представника потерпілої сторони Черниша Є.М., потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника Виговського М.В., -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2018 близько 01 години 10 хвилин ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження (надалі Особа 1), перебували поряд з будинком АДРЕСА_2 . Побачивши раніше невідомого ОСОБА_2 , який мав при собі рюкзак, та який проходив неподалік від них, у Особи 1 та ОСОБА_3 з корисливих мотивів виник спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите повторне викрадення чужого майна, яке знаходилося у рюкзаку, поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, належному ОСОБА_2 .. Особа 1 з метою створення сприятливої обстановки для вчинення злочину запропонував ОСОБА_2 придбати у нього електронну сигарету, почувши відмову, ОСОБА_3 з метою подолання опору потерпілого, наніс удар кулаком правої руки в область лівої щоки ОСОБА_2 , внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю, а коли намагався підвестись ОСОБА_3 зняв з його плечей рюкзак вартістю 400 грн., всередині якого містився паспорт громадянина України та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС видані на ім`я ОСОБА_2 , акумуляторна батарея марки «Xiaomi» у металевому корпусі синього кольору об`ємом 10 000 mAh вартістю 500 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону марки «Meizu», гаманець зі шкірозамінника чорного кольору, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, в якому знаходились грошові кошти в сумі 850 грн. 00 коп.. Після чого ОСОБА_3 та Особа 1, утримуючи викрадене майно при собі місце вчинення злочину покинули та в подальшому розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 1300 грн..

05.09.2018 близько 04 години 00 хвилин ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження (надалі Особа 1) перебували поряд з будинком АДРЕСА_3 . Побачивши раніше невідомого ОСОБА_4 , який мав при собі рюкзак, та який перебував неподалік від них, у Особи 1 та ОСОБА_3 з корисливих мотивів виник спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите повторне викрадення чужого майна, яке знаходилося у рюкзаку, належному ОСОБА_4 .. Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_3 відкрито, повторно, викрав чорний рюкзак вартістю 400 грн., який стояв поряд з ОСОБА_4 на лавці, всередині якого містився паспорт громадянина Естонії виданий на ім`я останнього, адаптер живлення зарядного пристрою до мобільного телефону марки «Samsung», вартістю 200 грн., 6 флеш-носіїв загальною вартістю 600 грн. 70 коп., 3 фунти стерлінги, які згідно курсу НБУ становлять 109 грн. 74 коп., сім-карту із маркуванням «Е.Е.», навушники чорного кольору без маркування, чорну ручку без маркування, банківські картки «МетроБанк» № НОМЕР_1 , «SVEDOBANK» № НОМЕР_2 , картрідер синього кольору марки «Multi-CardReeder», USB передавач до навушників, дві USB антени, які для потерпілого матеріальної цінності не становлять. В цей момент Особа 1 із рук ОСОБА_4 відкрито, повторно, викрав мобільний телефон марки «Nokia» «Х2-02» із сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 50 грн., після чого ОСОБА_3 та Особа 1, утримуючи викрадене при собі місце вчинення злочину покинули та в подальшому розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 1360 грн. 44 коп..

Своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою мовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих дій щодо відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 ..

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорює їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу відповідно до вимог ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

В своїх показаннях суду щодо вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнав свою винуватість частково, вказав, що був знайомий з ОСОБА_5 невеликий проміжок часу. В липні 2018 року вночі він та ОСОБА_5 були неподалік будинку № 35 по вулиці Грушевського в м. Житомирі, побачили як ішов ОСОБА_6 з товаришем, ОСОБА_5 підходив до них, щось пропонував придбати, вони відмовилися і ОСОБА_5 наніс удар потерпілому, потім в обличчя другому, все це відбулося дуже швидко, забрав рюкзак. Документи викинули, а ОСОБА_5 дав йому 200 грн. та акумуляторну батарею.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, вона знайшла своє підтвердження дослідженими у суді доказами, показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що разом з товаришем ОСОБА_7 19.07.2018 йшли додому вночі. Все це відбувалося неподалік будинку АДРЕСА_2 вулиці Грушевського в м. Житомирі. До них підійшов ОСОБА_5 та запропонував придбати сигарету, але вони пішли далі, ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_7 , ОСОБА_8 сказав, щоб купували поки дешево, вони відмовилися, тоді ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_7 , а Агаєв наніс йому кулаком удар в обличчя від якого попятився та впав, коли встав – рюкзака не було, а ОСОБА_5 та Агаєв в цей час прямували в напрямку вулиці Хлібної. Все продовжувалася десь хвилини півтори, потім працівниками поліції йому повернуто акумуляторну батарею.

Згідно постанови про визнання предмету речовим доказом від 05.09.2018, вилучену під час огляду місця події акумуляторну батарею марки «Xiaomi» у металевому корпусі темно-синього кольору об`ємом 10 000 mAh, визнано речовим доказом та повернуто потерпілому ОСОБА_2 .. При пред`явленні особи для впізнання потерпілим ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_7 був впізнаний серед пред`явлених осіб ОСОБА_3 , як особа, яка разом з іншою особою вчинила грабіж. За висновком експерта № 2505 від 26.09.2018 у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляд саден на лівій верхній та нижній кінцівках, які є легкими тілесними ушкодженнями .

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, відповідальність за який передбачена ст. 121 ч. 2 КК України за наступних обставин:

15.11.2018 близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_3 перебував в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_4 , де разом із знайомим ОСОБА_9 розпивали алкогольні напої. В подальшому цього ж дня, у вказаний час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, кулаками обох рук та долонею правої руки наніс декілька ударів в область голови, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із ушкодженням головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння, які призвели до смерті останнього.

Такі умисні дії, що виразилися в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого діяння сторона обвинувачення посилається на письмові документи та показання свідків.

В картці виклику швидкої медичної допомоги 16.11.2018 о 21 годин 25 хвилин зазначено, що надійшов виклик жінки про втрату свідомості ОСОБА_10 , повідомила також, що його побили напередодні, по приїзду працівників швидкої було встановлено настання о 21.45 біологічної смерті ОСОБА_9 .. Слідчим в протоколі огляду місця пригоди 16.11.2018 в період часу з 22 години 53 хвилин по 23 годину 40 хвилин - приміщення квартири – зазначено, що було оглянуто та описано обстановку кімнати, в якій на дивані був виявлений труп ОСОБА_9 , також зазначено, що в помешканні не було виявлено ніякої інформації, яка б складала інтерес для слідства.

При огляді трупа ОСОБА_11 виявлені зовнішні тілесні ушкодження: над правою надбрівною дугою два лінійних садна до 2,5 см на фоні яких масивний синець розміром 9,5х10 см, в правій лобно-скроневій ділянці темно-червоний крововилив під м`які покрови голови розміром 15х14 см; на спинці носа садно напівмісяцевої форми, на правому ліктьовому суглобі по зовнішній поверхні садно неправильної форми розміром 2х1,5 см, на фоні садна синець, аналогічний синець на лівому лотковому суглобі, синці по внутрішній поверхні лівого коліна, по зовнішній поверхні правого колінного суглобу садно 2,5х1 см.

Відповідно до висновку експерта № 89/30 від 08.01.2019 (т. 1 а.с. 109) виявлені при огляді трупа ушкодження у виді саден, синців утворилися в термін до 1 доби до часу настання смерті від дії тупих твердих предметів, які не залишили в них будь-яких специфічних ознак для ідентифікації контактуючої поверхні, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, яка виникла від сукупності тілесних ушкоджень у виді: крововиливу під м`які покрови голови правої лобно-скроневої ділянки, крововиливу під тверду мозкову оболонку в лівій тьмяно-потиличній ділянці головного мозку, саден та синців на обличчі, та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, виникли від дії тупого предмету зі значною силою прикладання, не залишивши в них будь-яких ознак, дозволяючи їх ідентифікувати. В крові трупа ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,49% проміле, що може бути розцінене як алкогольне сп`яніння легкого ступеня.

Співмешканка померлого ОСОБА_12 , будучи допитаною в судовому засіданні розповіла про те, що проживала з ОСОБА_13 з серпня 2017 року на зйомній квартирі, Кім не працював, працювала вона. ОСОБА_14 вживав спиртне, вона також з ним. Їй відомо про те, що ОСОБА_14 вживав і наркотики, але ніколи не повідомляв де їх брав, говорив, що пригощали. 17 листопада 2018 була на роботі, повернулася додому, коли на вулиці було темно, ОСОБА_14 ледве ходив, несла до туалету, потім викликала швидку по приїзду якої було встановлено смерть ОСОБА_15 . На обличчі ОСОБА_15 було підбите око ліве, набита губа, хто це зробив не говорив. Напередодні в квартирі були ОСОБА_14 , сусід ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , який тимчасово проживав у них, ОСОБА_8 , вживали спиртне на кухні, ОСОБА_14 вже мав ушкодження на обличчі. Вона з ОСОБА_8 теж вживала спиртне. ОСОБА_8 та ОСОБА_16 пішли з квартири, потім повернувся ОСОБА_8 , між ним та ОСОБА_10 виникла якась суперечка щодо боргу в 100 доларів, які нібито Кім проспорив. ОСОБА_8 збив ОСОБА_15 з ніг та коли той лежав на підлозі, бив ногами по ногам ОСОБА_15 , тулубу, по голові, ОСОБА_18 просив ОСОБА_8 не бити, потім вони вдвох пішли з квартири. Вона хотіла викликати швидку, так як ОСОБА_19 було погана, але він заборонив.

Під час досудового розслідування свідок при проведенні слідчого експерименту 17.11.2018 вказала, що коли вона прийшла додому 15 листопада 2018 близько 19 години в квартирі був ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , між останнім та ОСОБА_10 виник словесний конфлікт від час якого ОСОБА_8 наніс ОСОБА_19 один удар долонею правої руки та в подальшому правою рукою штовхнув голову ОСОБА_15 в стінку, вкриту керамічною плиткою та пішов з квартири. Десь через півтори години повернувся та знову почав бити ОСОБА_15 , збив з ніг та наніс декілька ударів правою ногою по нижнім кінцівкам та голові, а потім знову залишив приміщення.

У тому ж висновку експерта № 89/30 від 08.01.2019 (т. 1 а.с. 109) та у висновку комісійної судово-медичної експертизи № 135 від 12.11.2019 (т.1 а.с. 175) зазначено, що виявлені у померлого тілесні ушкодження могли виникнути за вказаних свідком під час слідчого експерименту обставин.

Проте, незважаючи на вказані докази, суд вважає, що не знайшло свого підтвердження спричинення обвинуваченим ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала його смерть.

В своїх показаннях суду обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що був знайомий з ОСОБА_9 , останній проживав на зйомній квартирі в будинку по АДРЕСА_4 . Поряд з будинком, де проживав ОСОБА_14 , був будинок, де мешкав ОСОБА_20 , співмешканець його матері. Квартира, яку знімав ОСОБА_14 , була невеликою, він мав дві кімнати, кухню, проживав разом з співмешканкою ОСОБА_21 , в останні декілька місяців у нього проживав і ОСОБА_17 ОСОБА_14 був людиною, яка не працювала, мав інвалідність, любив випити, його співмешканка також, між ними траплялись скандали.

15 листопада 2018 року він приїхав до ОСОБА_22 , в той час дома був і ОСОБА_14 , був у нетверезому стані. Ввечері на пропозицію ОСОБА_15 придбали спиртне, вживали втрьох на кухні, ОСОБА_14 сидів за столом правим плечем до стіни, він був навпроти нього, а ОСОБА_18 був посередині між ними. В квартиру заходив ОСОБА_16 , але спиртне з ними не вживав, потім він пішов. Під час перебування на кухні зайшла мова про якісь речі, які ОСОБА_14 взяв у інших, під час цього ОСОБА_14 схопився за ніж, який був на столі, тоді він наніс декілька ударів рукою ОСОБА_19 по обличчю, ОСОБА_14 заспокоївся і вони продовжили розпивати спиртне. Через деякий час прийшла ОСОБА_23 , була у нетверезому стані, стала сваритися, що вони знаходяться в квартирі, після цього він та ОСОБА_18 пішли, повернулися десь о 4 ранку, ОСОБА_18 пішов до ОСОБА_15 , а він до ОСОБА_24 десь о 17 годині, пішов до ОСОБА_18 , постукав у вікно його кімнати, коли той вийшов, розповів, що все як завжди, що ОСОБА_14 відходить від п`янки, ОСОБА_23 немає. Він разом з ОСОБА_18 були до 21 години, потім ОСОБА_18 повернувся до себе, а він до ОСОБА_16 . Через невеликий проміжок часу до квартири ОСОБА_16 забігли працівники поліції з ОСОБА_23 , яка кричала вказуючи на нього і ОСОБА_16 , що вбивці. Ударів ногами ОСОБА_19 не наносив, той на підлогу не падав, як він наніс удари ОСОБА_25 не бачила, так як її дома на той час не було. Вважає, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_23 була сварка, під час якої ОСОБА_23 могла нанести ОСОБА_19 ушкодження, а від його ударів в обличчя не могли настати такі ушкодження.

Показання ОСОБА_8 щодо обставин його перебування в квартирі ОСОБА_15 підтверджені також показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_18 . Свідки підтвердили, що ОСОБА_8 дійсно наніс ОСОБА_19 декілька ударів рукою (ляпас) в обличчя, але заперечували щодо знаходження ОСОБА_15 на підлозі кухні та побитті його ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_26 також вказав, що часто бачив синці у ОСОБА_15 , десь за два дні до події зранку бачив момент падіння ОСОБА_15 зі сходинок будинку, коли той хотів спуститися на землю.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_27 підтвердив, що виявленні зовнішні пошкодження – садна, синці могли виникнути від удару о поверхню і від дії кулака, садна могли виникнути в строк не менше двох діб до огляду, а садно на спинці носа – в межах доби (згідно протоколу огляд тіла був проведений 17.11.2018). Окрім того експертом зазначено, що під час огляду місця події свідок ОСОБА_23 повідомляла, що ОСОБА_14 почував себе погано, падав у ванній кімнаті. Експерт не виключав згідно даних дослідження трупа, що ОСОБА_14 міг отримати травму голови і раніше, при цьому міг мати ознаки струсу головного мозку, а отримані ним удари по голові 15.11.2018 могли вплинути на отримання гематоми, яка наклалася на стару травму, що в послідуючому призвело і до тяжких тілесних ушкоджень. Зазначена позиція експерта не підтверджена висновками комісійної експертизи, яка виключає наявність попередніх ушкоджень на трупі ОСОБА_9 ..

Суд вважає більш вірогідними висновки експерта ОСОБА_27 , який проводив безпосереднє дослідження трупа, оглядав труп на місці події і в послідуючому проводив розтин, експерти комісійної експертизи робили висновки на підставі вже даних, визначених попереднім експертом. Окрім того у висновку комісійної експертизи є посилання на два протоколи слідчих експериментів – з участю ОСОБА_23 та ОСОБА_8 , які різняться між собою в описанні механізму нанесення ударів: ОСОБА_23 зазначає, що удари ОСОБА_8 були нанесені ногами по голові ОСОБА_15 , а Агаєв зазначав, що удари наносив руками по обличчю. З урахуванням показань свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_18 покази ОСОБА_8 щодо обставин нанесення ударів є більш достовірними, усі вони виключають удар ОСОБА_15 головою о стіну, про це стверджує лише свідок ОСОБА_23 . Експерти комісійної експертизи зазначають, що травма ОСОБА_10 могла бути отримана внаслідок удару кулаком (натуральною зброєю чоловіка), проте достатніх доказів на підтвердження нанесення таких ударів суду не надано, вони ґрунтуються лише на показаннях свідка ОСОБА_23 .

Цей же свідок вказала, що бачила у ОСОБА_15 на обличчі 15 листопада підбите ліве око, набиту губу, на стінці кухні – кров, проте хто вчинив такі дії ОСОБА_14 їй не повідомляв. За висновками експерта такі ушкодження могли виникнути не менше ніж за два дні до огляду, тобто раніше ніж мав місце конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (згідно обвинувачення 15.112018 близько 19.00), а одне з пошкоджень (на носі) наступного дня після конфлікту. Тобто не виключається можливість їх отримання в інший період часу, ніж мав місце конфлікт, але ці обставини не перевірялись під час досудового розслідування. Свідок ОСОБА_28 підтвердила в судовому засіданні, що бачила тіло ОСОБА_29 на дивані в кімнаті зі слідами крові на нозі, голові, що спростовують показання свідка ОСОБА_23 щодо отримання ОСОБА_10 ушкоджень напередодні.

Окрім того, посилання свідка ОСОБА_23 на наявність на стінці кухні слідів крові також не підтверджені дослідженими доказами – при огляді місця пригоди вони не були виявлені.

Згідно ст. 62 Конституції України кожен сумнів щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, вирок не може бути побудований на припущеннях.

З огляду на наведене суд приходить до висновку про відсутність доказів щодо причетності обвинуваченого ОСОБА_3 до спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , які потягли за собою настання його смерті.

Обираючи вид та розмір покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, вказані у ст. 65 КК України.

Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані сп`яніння. Пом`якшуючою обставиною (по епізоду відкритого заволодіння майном) є щире каяття.

При призначенні виду та розміру покарання суд також враховує, що обвинувачений вчинив тяжкі злочини, характеризується негативно, раніше судимий за вчинення умисних злочинів, проте на шлях виправлення не встав, а тому суд обирає покарання в умовах ізоляції від суспільства з застосуванням вимог ст. 71 КК України.

Процесуальні витрати відсутні, арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, пов`язаної з витратами на поховання ОСОБА_9 , не підлягає до задоволення у зв`язку з відсутністю підстав.

Запобіжний захід – тримання під вартою - підлягає продовженню на строк 60 днів (до 01.09.2020), до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України та призначити покарання 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 71 КК України призначити покарання з урахуванням вироку Богунського районного суду м. Житомира від 01.03.2016, шляхом часткового складення призначених покарань, у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 2 КК України виправдати за недоведеністю у вчиненні злочину.

Строк відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк покарання час попереднього ув`язнення з 17.11.2018 по день набрання вироком законної сили.

Продовжити ОСОБА_3 на 60 днів (по 01.09.2020 (включно) строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу.

В задоволенні цивільного позову прокурора про стягнення витрат на поховання потерпілого ОСОБА_9 в сумі 1660 грн. 25 коп. відмовити у зв`язку з відсутністю підстав.

Речові докази: викрадене майно – залишити потерпілим.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня проголошення, Агаєвим О.О. протягом того ж строку з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Суддя Н.А.Гулак