Рішення № 9018531, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/42610.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін"

До           Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"

Про                    стягнення 15 652,99 грн.

Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          Мазуренко Т.В. (довіреність від 20.08.2009р.)

Від відповідача:          Лисенко А.М. (довіреність від 22.06.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельфін" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" 13567,87 грн. основного боргу, 1789,60 грн. збитків від інфляції, 295,52 грн. 3% річних, 156,53 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Дочірнє підприємство "Гарантія-Маркет" надав суду Відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що строк оплати за товар не настав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 10 по 15 вересня 2008 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельфін" передав, а Відповідач - Дочірнє підприємство "Гарантія-Маркет" отримав товар на загальну суму 16135,32 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № ГЛВ-013568/SV1504.1959 від 10.09.2008р. на суму 10064,18 грн.;

- накладна № ГЛВ-013707/SV1504.1967 від 15.09.2008р. на суму 6071,14 грн.

Відповідно до строків оплати, вказаних у вищевказаних накладних, Відповідач зобов’язаний був розрахуватися з Позивачем за отриманий товар в повному обсязі в строк до 15.10.2008р.

Відповідач - Дочірнє підприємство "Гарантія-Маркет" свої зобов’язання по оплаті вартості переданого товару у повному обсязі не виконав.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 13567,87 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача, викладені у відзиві, оскільки в видаткових накладних, на підставі яких здійснювалась передача товару, був зазначений строк оплати. Крім того, Відповідачем була здійснена часткова оплата переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 13567,87 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 1789,60 грн., 3% річних - 295,52 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 1789,60 грн. та 3% річних в розмірі 295,52 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 94/1; код ЄДРПОУ 32254181; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін" (10025, м. Житомир, вул. Льонкова, 12; код ЄДРПОУ 30620802; р/р 260031175 в ЖОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 311528) 13567 (тринадцять тисяч п’ятсот шістдесят сім) грн. 87 коп. основного боргу, 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 60 коп. збитків від інфляції, 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 52 коп. 3% річних, 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 53 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                               В.В. Смілянець