Ухвала суду № 90183409, 16.06.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

16.06.2020 Справа №607/9647/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Справа № 607/9647/20

Провадження № 1-кс/607/4322/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., за участю секретаря судового засідання Бойко І.І., з участю перекладача Мікадзе Манана Тенгізівна (в режимі відеоконференції), прокурора Матієк Л.Г., захисника - адвоката Рубінського В.М., підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі суду в м.Тернополі, клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Матієк Л.Г., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, без громадянства, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавий Н.І., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Матієк Л.Г., звернувся в рамках кримінального провадження № 42019210000000175 від 21 жовтня 2019 року до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у тому, що на початку жовтня 2019 року, у невстановленому слідством місці, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3 , який повідомив їх про те, що ОСОБА_4 не повертає йому грошовий борг та попросив посприяти в його поверненні. На пропозицію ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодилися.

Після цього, у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом їх вимагання та за попередньою змовою із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з погрозами вбивства, спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та пошкодження його майна.

20 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , після досягнення домовленості із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вчинення злочину, близько 14.00 години, умисно, з корисливих мотивів, неподалік торгово-розважального центру «Подоляни», по вул. Текстильна, 28 в м.Тернополі, при зустрічі з ОСОБА_4 став вимагати у нього в користь ОСОБА_3 грошові кошти.

В цей же день, біля 15.00 години ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , знову зустрівся із ОСОБА_4 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, пред`явив йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 100 (сто) тис. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 20.10.2019 становить 2473380 (два мільйони чотириста сімдесят три тисячі триста вісімдесят) гривень. При цьому, ОСОБА_1 в присутності та за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , став погрожувати ОСОБА_4 вбивством в разі не передачі ним вищевказаної суми грошових коштів ОСОБА_3 .

Потерпілий ОСОБА_4 сприйняв погрозу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про його вбивство як реальну, що цілком може бути реалізована, стати дійсною, якщо він проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів.

22 жовтня 2019 біля 13.28 години ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, зателефонував ОСОБА_4 та призначив йому зустріч в приміщенні кафе «Майдан».

В цей же день біля 14.55 години ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , знову зустрівся із ОСОБА_4 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого АДРЕСА_2 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, продовжував пред`являти йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_3 100 тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.10.2019 становило 2493510 гривень. Потерпілий ОСОБА_4 представив ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нотаріально завірену заяву ОСОБА_3 , про те що ОСОБА_4 не має перед ним невиконаних зобов`язань та майнових обов`язків. Проте, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з метою вимагання передачі грошових коштів ОСОБА_3 , продовжував умисно чинити психологічний тиск та залякувати потерпілого ОСОБА_4 , вимагаючи передачу вищевказаної суми грошових коштів у власність ОСОБА_3 .

Потерпілий ОСОБА_4 сприйняв тиск та погрози ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про вчинення насилля над його життям та здоров`ям як реальні, що цілком можуть бути реалізовані, стати дійсними, якщо він проігнорує їх вимогу про передачу грошових коштів.

24 жовтня 2019 біля 10.30 години ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, зателефонував ОСОБА_4 та призначив йому зустріч в приміщенні кафе «Майдан».

В цей же день біля 11.30 години ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , знову зустрівся із ОСОБА_4 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, продовжував пред`являти йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_3 грошові кошти, зменшивши розмір суми до 75 тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.10.2019 становило 1 866 937 гривень 50 копійок. Потерпілий ОСОБА_4 заперечив боргові зобов`язання перед ОСОБА_3 . Проте, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжував умисно чинити психологічне насилля та словесно погрожувати ОСОБА_4 вбивством, спричиненням тілесних ушкоджень та пошкодженням його майна у разі не передачі ним вищевказаної суми коштів ОСОБА_3

28 жовтня 2019 біля 09.30 години ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, зателефонував ОСОБА_4 та призначив йому зустріч в приміщенні кафе «Майдан». При цій розмові ОСОБА_1 здійснював на потерпілого психологічний тиск, словесно погрожуючи йому розправою у випадку ігнорування вимог у передачі коштів.

В цей же день біля 12.45 години ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , знову зустрівся із ОСОБА_4 в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, де умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, продовжував пред`являти йому завідомо протиправну вимогу передати ОСОБА_3 грошові кошти, зменшивши розмір суми до 45 тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 28.10.2019 становить 1 132 834 гривень 50 копійок. Потерпілий ОСОБА_4 заперечив боргові зобов`язання перед ОСОБА_3 , а останній в свою чергу не представив підтверджуючого документа про цивільно-правові зобов`язання. Проте, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжував умисно чинити психологічне насилля та залякувати ОСОБА_4 , а саме словесно погрожувати йому вбивством.

29 жовтня 2019 біля 09.30 години ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами потерпілого, неодноразово телефонував ОСОБА_4 . При цих розмовах ОСОБА_1 назвав умови передачі коштів ОСОБА_3 , чинив психологічний тиск на свідомість потерпілого у випадку ігнорування ним вимоги у передачі частини коштів.

В цей же день біля 13.01 год. ОСОБА_4 в приміщенні кафе «Майдан», що по вул. Йосипа Сліпого, 1, в м. Тернополі, на протиправну вимогу з погрозами передав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від ОСОБА_4 частину грошових коштів, яка в нього вимагалася, а саме 500 (п`ятсот) доларів США та заздалегідь виготовлені несправжні (імітаційні) засоби у вигляді банківських банкнот доларів США на загальну суму 29500 доларів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 29.10.2019 становить 751800 (сімсот п`ятдесят одна тисяча вісімсот) гривень.

Під час отримання коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були затримані на місці події працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто у вимаганні, а саме вимога передачі чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження майна.

30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

10 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

31 жовтня 2019 слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00 год. 00 хв. 25 грудня 2019 року.

24 грудня 2019 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00.00 год. 22 лютого 2020 року.

18 лютого 2020 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.59 год. 29 лютого 2020 року.

26 лютого 2020 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.59 год. 25 квітня 2020 року.

24 квітня 2020 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.59 год. 23 червня 2020 року .

29 лютого 2019 року ухвалою слідчого судді продовжено строк досудового розслідування даного кримінального провадження до шести місяців.

14 квітня 2020 року сторонам кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження має вагоме значення для повного, всебічного та неупередженого здійснення досудового розслідування, оскільки якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень ст. 290 КПК України, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Приймаючи до уваги значний об`єм матеріалів досудового розслідування, який надався для ознайомлення стороні захисту та потерпілому, кількістю підозрюваних та захисників, провести вказану процесуальну дію у строк дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, неможливо, тому виникла необхідність у продовженні цього строку.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними та долученими до клопотання матеріалами справи.

Метою продовження застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення належної його поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, в т.ч. продовжувати кримінальне правопорушення.

Посилаючись на наведене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконному впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, слідчий просить клопотання задовольнити.

Також вважає, що підстави для зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу не зменшились.

У судовому засіданні прокурор Матієк Л.Г. підтримала подане клопотання та просила задовольнити. Просила продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, зазначені в клопотанні, а більш м`який запобіжний захід не здатен їм запобігти.

Захисник – адвокат Рубінський В.М. щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 заперечив. Вважає клопотання слідчого необґрунтованим, а ризики, на які посилається прокурор та слідчий не доведеними. У клопотанні відсутнє посилання на матеріали, що підтверджують наявність ризиків, а також відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Вважає, що стороною обвинувачення не доведено обставин зазначених у ч. 3 ст. 199 КПК, які б виправдовували подальше тримання під вартою, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Також зазначив, що визначений судом розмір застави 525 500 грн. є непомірно великий для ОСОБА_1 , який будь -якого майна у власності не має, тривалий час не працює, перебуває під вартою, доходів не отримує. При цьому, просив врахувати, що його підзахисний раніше не притягувався до відповідальності, характеризується позитивно, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання.

ОСОБА_1 заперечив з приводу клопотання слідчого. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім того, зазначив, що йому не проведено будь-якого медичного обстеження, згідно ухвали слідчого судді від 24 квітня 2020 року.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В силу вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами ст. 197 КПК строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Положеннями ч. 3 ст. 199 КПК встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019210000000175 від 21 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

31 жовтня 2019 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00.00год 25 грудня 2019 року.

24 грудня 2019 року слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 00.00 год. 22 лютого 2019 року. Визначено підозрюваному заставу в розмірі один мільйон гривень. У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_1 певні обов`язки. Датою закінчення дії ухвали є 00 год. 00 хв. 22 лютого 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 18 лютого 2019 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 23.59 год. 29 лютого 2019 року.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, а саме- до 30 квітня 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 лютого 2020 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.59 год. 25 квітня 2020 року.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до 23.06.2020 року 23год. 59 хв. Зменшено розмір застави до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525500 грн. і продовжено строк її внесення до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

Вказана ухвала залишена без змін ухвалою колегії суддів Тернопільського апеляційного суду від 03 червня 2020 року.

14 квітня 2020 року сторонам кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Приймаючи до уваги значний об`єм матеріалів досудового розслідування, який надається для ознайомлення стороні захисту, кількістю підозрюваних та захисників, залучення слідчим перекладача, який знаходиться у м.Дніпро та неможливість його прибуття в м.Тернопіль, у зв`язку із введеними на території України карантинними заходами, провести вказану процесуальну дію у строк дії попередньої ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, неможливо, тому виникла необхідність у продовженні цього строку.

Вище зазначені обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На думку слідчого судді клопотання сторони обвинувачення відповідає вимогам зазначеним ч.3 ст. 199 КПК України, оскільки крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України у ньому міститься:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На думку слідчого судді наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме:

-протоколом обшуку від 29 жовтня 2019 року в приміщенні кафе «Майдан», що по вулиці Йосипа Сліпого АДРЕСА_2 1, в м. Тернополі;

-протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 30 жовтня 2019 року, згідно якого 22, 24, 28 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що по АДРЕСА_3 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 , вимагав у користь ОСОБА_3 з погрозами грошові кошти;

-повідомленням про зміну раніше пред`явленої підозри від 10.02.2020 року,

-заявою ОСОБА_4 від 21.10.2019 року,

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 14.11.2019 року, згідно якого останній повідомив про те, що у жовтні 2019 року ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неодноразово протиправно вимагали в нього з погрозами вбивства, спричинення тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження майна передати грошові кошти в користь ОСОБА_3 ;

-висновком експерта від 25.11.2019 № 8-220/19 за результатами судової експертизи відео-, звукозапису, проведеної в кримінальному провадженні №42019210000000175 від 21.10.2019 про те, що запис містить дані про участь ОСОБА_1 у розмовах, зафіксованих 22, 24 та 28 листопада 2019 року тощо.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 189 КК України, суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилались слідчий, прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою та позицію захисту щодо їх недоведеності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 31 жовтня 2019 року обрано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався та встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зазначені ризики на думку слідчого судді продовжують існувати і надалі, та їх обсяг не зменшився, що виправдовує тримання ОСОБА_1 під вартою.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризиком того, що ОСОБА_1 , уродженець Грузії, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він є особою без громадянства, неодружений, непрацюючий, не має постійного місця роботи та проживання, не має стійких соціальних зав`язків, а тому, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи вищенаведене та те, що підозрюваний ОСОБА_1 Грузії, є особою без громадянства, не одружений, не працюючий, не має постійного місця роботи та проживання, не має стійких соціальних зав`язків слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_1 зможе переховуватись від суду.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, потерпілого, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

Окрім цього, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 є корисливе-насильницьким, скоєно групою осіб, з погрозами вбивства, спричинення тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження майна потерпілого, тому має високий ступінь суспільної небезпеки.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але і жертви злочину та її безпеку, саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці насильницьких злочинів.

На думку слідчого судді, перелічені вище ризики не відпали, продовжують існувати та виправдовують утримання підозрюваного під вартою, як виключну міру запобіжного заходу.

Проаналізувавши наведене у сукупності вважаю, що пояснення сторони захисту спростовуються матеріалами, які додано до клопотання і доводами сторони обвинувачення про реальне існування ризиків, що у свою чергу дає підстави вважати, що застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

На думку слідчого судді стороною захисту не доведено підстав для застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

Крім цього, суду не надано належних доказів того, що підозрюваний не може утримуватися під вартою за станом здоров`я, чи іншими обставинами.

З огляду на наведені вище обставини, приймаючи до уваги наданні слідчому судді документи та доводи, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для обрання відносно ОСОБА_1 будь якого іншого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою.

З метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від слідства та суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого злочину, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, із врахуванням особи підозрюваного, стану здоров`я, відсутності постійного місця проживання та доходу, нестійких соціальних зв`язків, майнового стану, тяжкості інкримінованого йому правопорушення, інших характеризуючих ознак, слідчий суддя вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу до ОСОБА_1 у виді тримання під вартою .

Щодо розміру застави, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити наступне.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із п.2 ч.5 ст. 183 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді від 24 грудня 2019 року визначено ОСОБА_1 заставу у розмірі 1(один) мільйон гривень, яку можна внести до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді від 24 квітня 2020 року, залишеною без змін колегією суддів від 03 червня 2020 року, зменшено розмір застави до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525500 грн. і продовжено строк її внесення до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

Встановлено, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до відповідальності, уже тривалий час не працює, доходів не отримує, так як перебуває під вартою, а тому визначений розмір застави є непомірним для нього і фактично нехтує такий альтернативний захід забезпечення кримінального провадження як застава.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав та МВС, ОСОБА_1 не має у власності будь-якого нерухомого майна чи транспортних засобів.

Також встановлено, що на даний час сторонам повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ для ознайомлення із матеріалами справи. Однак, тривалість ознайомлення із матеріалами справи зумовлена, у тоум числі і залученням постановою слідчого у даному кримінальному провадженні перекладача з грузинської на українську мови, яка проживає у м.Дніпро, що є віддаленим від місця розташування органу досудового розслідування.

На думку слідчого судді стороною захисту доведено необхідність зменшення розміру застави до 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 252 240 (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень і продовжити строк її внесення до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу.

З врахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, обставин вчинення злочину, слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави у достатній мірі забезпечить належну поведінку підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам.

При цьому, суд вважає, що визначеного п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, недостатньо, оскільки вона не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, переконливості наявних ризиків, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, що йому інкримінується, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, характером вчинення інкримінованого йому злочину та його ролі в ньому, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , до 23 год. 59 хв. 11 серпня 2020 року, в межах строку досудового розслідування.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Матієк Л.Г., про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 23 год. 59 хв. 11 серпня 2020 року.

Зменшити ОСОБА_1 розмір застави до 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 252 240 (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті сорок) гривень і продовжити строк її внесення до постановлення ухвали про зміну чи скасування запобіжного заходу на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за «Тутберідзе Андро» у кримінальному провадженні №42019210000000175 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 червня 2020 року).

Після внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти і з цього часу покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися з місця постійного проживання, реєстрації без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого або прокурора про зміну місця проживання; з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не спілкуватися з потерпілим і свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 11 серпня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Зобов`язати відповідальну службову особу Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України вжити заходів для проведення медичного обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікарями: отоларингологом, терапевтом, нефрологом, кардіологом, гастроентерологом, хірургом та при необхідності забезпечити надання йому необхідної медичної допомоги - лікування.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області І.М. Черніцька