Рішення № 90182345, 11.06.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6629/19

Провадження № 2/161/9/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Салій О.В.,

з участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Волинській області, Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Мотивує його тим, що 09.12.2018 року близько 10.20 год. на 98 км +700 м траси сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне мала місце ДТП, внаслідок якого транспортний засіб, р.н. НОМЕР_1 під його керуванням отримав механічні ушкодження.

При цьому зазначає, що дорожнє покриття було слизьким, на дорозі була ожеледиця, внаслідок чого транспортний засіб почало заносити і як наслідок – сталася аварія.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2019 року у справі №161/720/19 посадову особу – начальника філії «Луцька ДЕД» ДП «Волиньоблавтодор» Куліша ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та піддано адміністративному стягненню.

Вказаним судовим рішенням встановлений факт порушення ОСОБА_5 , як посадовою особою, правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги, а саме: допустив утворення зимової слизькості, що 09.12.2018 року призвело до ДТП за участю «Opel Vivaro», який отримав механічні ушкодження.

Висновком експертного дослідження №32/17 від 25.07.2017 року Рівненського НДЕКЦ МВС України встановлено, що матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу в результаті ДТП складає 199117,54 грн.

Вважає, що оскільки причиною ДТП стало порушення правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, а також вимог Закону України «Про дорожній рух», внаслідок чого не ліквідовано зимову слизькість, то солідарну відповідальність за завдану шкоду повинні нести Служба автомобільних доріг у Волинській області, яка здійснює управління та обслуговування автомобільної дороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне та дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» ВАТ «Державного акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , що на підставі укладених договорів несе обов`язок по утриманню вказаної дороги.

У зв`язку з чим, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 199117,54 грн. завданої майнової шкоди, 1015,20 грн. понесених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, а також витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - ДП «Волинський облавтодор» в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві, а також зважаючи на висновок експерта №8748 від 13.12.2019 року.

Представник іншого відповідача - Служби автомобільних доріг у Волинській області в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. А тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності за наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання експерта, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2019 року у справі №161/720/19 посадову особу – начальника філії «Луцька ДЕД» ДП «Волиньоблавтодор» ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та піддано адміністративному стягненню (а.с. 85-86).

Вказаним судовим рішенням встановлений факт порушення ОСОБА_5 , як посадовою особою, правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільної дороги, а саме: допустив утворення зимової слизькості, що 09.12.2018 року призвело до ДТП за участю «Opel Vivaro», р.н. НОМЕР_1 який отримав механічні ушкодження.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.03.2019 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрите на підставі ч. 1 п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.09.2019 року у справі призначено автотехнічну експертизу з метою з`ясування всіх обставин ДТП, визначення ступеню вини позивача та причинно-наслідкового зв`язку (а.с. 182).

Як слідує із висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №8748 від 13.12.2019 року, то з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Opel Vivaro», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам а. 12.1 Правил дорожнього руху і знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. ).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, постановою від 12.03.2019 року провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності, тобто з нереабілітуючих підстав і тому, зважаючи в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема, висновок експерта про спричинення ДТП через недотримання водієм Правил дорожнього руху, то суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, а тому в задоволенні позову з наведених вище підстав слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного й враховуючи те, що рішенням суду у задоволенні позову відмовлено, суд прийшов висновку, що витрати, пов`язані з проведенням автотехнічної експертизи, слід стягнути з позивача на користь ДП «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в сумі 5495,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 82, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Волинській області, дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) на користь дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державного акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ – 32035139) витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 5495 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 червня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк