Ухвала суду № 90181703, 30.06.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/100/20

Провадження №1-кп/472/57/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття кримінального провадження

30 червня 2020 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

прокурора - Морозова Д.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №1 смт. Веселинове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150180000020 від 12.01.2020 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, перебуває у цивільному шлюбі, який не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресами: АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Дане кримінальне провадження надійшло до суду 30 січня 2020 року.

30 червня 2020 року потерпілий ОСОБА_2 подав до суду заяву про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення та просив закрити кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки претензій він до нього не має. Крім того, просив розглядати справу без його участі.

Прокурор Морозов Д.М. вважає за можливе закрити дане кримінальне провадження в зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, оскільки кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення та потерпілий відмовився підтримувати обвинувачення, що є підставою для закриття кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні не заперечує щодо закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України, усвідомлюючи, що закриття з цієї підстави провадження є нереабілітуючою підставою, однак оскільки потерпілий відмовився від обвинувачення, то за такого є підстави для закриття кримінального провадження.

Вислухавши думку учасників судового провадження щодо можливості закриття кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством.

Пунктом 1 частини 1 статті 477 КПК України передбачено, що кримінальне правопорушення за ст.125 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення та є провадженням, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Таким чином, під час підготовчого судового засідання безпосередньо з обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, потерпілим від якого є ОСОБА_2 , який добровільно відмовився від обвинувачення, про що свідчить його неодноразова неявка в підготовчі судові засідання (12.03.2020 року, 02.04.2020 року, 05.05.2020 року, 25.05.2020 року, 19.06.2020 року) та подана ним 30.06.2020 року заява через канцелярію суду про відмову від підтримання обвинувачення і закриття кримінального провадження, в заяві потерпілий вказує, що претензій до обвинуваченого не має, що не порушує його права та права третіх осіб, будь-які перешкоди до задоволення заяви потерпілого відсутні, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю із зазначених підстав.

Також, слід зазначити, що запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався, цивільний позов не заявлявся, речові докази відсутні.

Виходячи з вказаних норм кримінального процесуального законодавства, приймаючи до уваги, що потерпілий ОСОБА_2 відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення та просить суд закрити кримінальне провадження, а прокурор, обвинувачений не заперечують щодо закриття кримінального провадження, та з врахуванням того, що потерпілий до обвинуваченого будь-яких претензій не має, про що зазначив у своїй заяві, будь-якого тиску на потерпілого щодо прийняття рішення про відмову від обвинувачення не було вчинено, та що вчинений злочин не відноситься до злочинів, пов`язаних з домашнім насильством, то за таких обставин суд вважає за можливе закрити кримінальне провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 26, 284, 314, 369, 371, 372, 477 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, перебуває у цивільному шлюбі, який не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресами: АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150180000020 від 12.01.2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л. О. Орленко