Рішення № 9018148, 25.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/21025.11.09 За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Санжариха"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось"

про стягнення суми боргу 32 702,53 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Санжариха"

про стягнення суми боргу 64 000,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача: Занько М.М. арбітражний керуючий, ліквідатор,

від відповідача: Борецький В.З. дов№0618 від 21.07.09

В судовому засіданні 25.11.09 за згодою сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

23.07.09 арбітражний керуючий Занько М.М., діючи на підставі постанови від 13.12.07 №01/2833 та ухвал від 12.06.08, 08.01.09 та 03.06.09 господарського суду Черкаської області від імені і в інтересах СТОВ «Санжариха»звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «Агро-Рось»боргу в сумі 32702, 53 грн.

Позов мотивований наявністю непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 32702,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/210 від 27.07.09 порушено провадження у справі, сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи, розгляд справи призначений на 20.08.09.

Розгляд справи неодноразово 20.08.09, 16.09.09, 21.10.09 і 11.11.09 відкладався, учасниками судовому процесу не подано єдиного документу, який би стверджував або спростовував наявність/відсутність ряду правочинів, які ймовірно мали місце в період з квітня по липень 2006 року.

В ході розгляду справи позивач надав оригінали документів (рахунки, накладні та податкові накладні) з яких випливає наявність ряду оплатних правочинів: надання послуг у сфері сільського господарства: з орання, культивації земель, посіву, зариблення, надання послуг розкидача міндобрив, продаж зерна кукурудзи.

ТОВ «Агро-Рось»заперечує укладання цих правочинів і пояснює, що мала місце купівля-продаж кукурудзи за яку було проведено розрахунок частково у розмірі 100’025 грн. з договірних 137270, 00 грн., а заборгованість позивача, визначена у акті звірки розрахунків від 11.04.06, у розмірі 188455,00 грн. не погашена.

В ході судових засідань був викликаний 20.08.09 і опитаний 16.09.09 колишній керівник СТОВ «Санжариха»Лесик Юрій Кузьмович, який підтвердив надання послуг, продаж зернових і укладення правочинів між сторонами у даній справі в період 2006 року.

16.09.09 арбітражний керуючий Занько М.М. надав ухвалу господарського суду Черкаської області від 08.09.09 № 01/5833 про продовження строку ліквідаційної процедури СТОВ «Санжариха»та його, як ліквідатора, повноважень.

В судовому засіданні 16.09.09 СТОВ «Санжариха»подало заяву про збільшення позовних вимог на суму боргу з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 55248,68 грн.

16.09.09 судом задоволено клопотання сторін і продовжено строк вирішення спору, оскільки така можливість передбачена ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

На запит суду №13/210-1 від 21.10.09 до ДПІ у Подільському р-ні міста Києва останньою 09.11.09 надані податкові декларації ТОВ «Агро-Рось», подані товариством у спірному періоді.

11.11.09 СТОВ «Санжариха»подало заяву про зміну позовних вимог в якій просило стягнути з ТОВ «Агро-Рось»заборгованість за поставлене відповідно до накладної № 7 від 12.07.06 зерно кукурудзи в розмірі 63426,26 грн.

Позов мотивований заборгованістю в сумі 37245,00 грн. з оплати рахунку № 7 за поставлене відповідно до накладної № 7 від 12.07.06 СТОВ «Санжариха»ТОВу «Агро-Рось»зерно кукурудзи вартістю 137’270,00 грн., тому з урахуванням інфляції за час прострочення стягненню підлягає 63426,26 грн.

11.11.09 ТОВ «Агро-Рось»подало зустрічну позовну заяву, яка була повернута без розгляду з підстав п.6 ст.63 ГПК України.

11.11.09 в судовому засідання оголошено перерву до 25.11.09.

Ухвалою суду від 24.11.09 було прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ «Агро-Рось»в якій просило стягнути з СТОВ «Санжариха»(в особі ліквідатора М.М. Занько) заборгованість за актом звірки взаєморозрахунків в розмірі 64000,00 грн.

Позов мотивований тим, що у 11.04.06 сторони підписали акт звірки відповідно до якого СТОВ «Санжариха»має заборгованість перед ТОВ «Агро-Рось»і ця заборгованість до цього часу не погашена.

В судовому засіданні 25.11.09, в ході розгляду справи представник СТОВ «Санжариха»підтримав позовні вимоги і просив з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог позов задовольнити повністю, вирішення зустрічного позову залишив на розсуд суду вказавши на пропуск строку позовної давності від 11.04.06.

В свою чергу представник ТОВ «Агро-Рось»вказав на пропуск строку позовної давності за первісним позовом і просив відмовити в його задоволенні з цих підстав, а щодо зустрічного позову просив його задовольнити повністю з підстав наявності не погашеної заборгованості за актом звірки розрахунків.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ

За первісним позовом.

12.07.06 між СТОВ «Санжариха»(продавець) та ТОВ «Агро-Рось»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу зерна кукурудзи у кількості 259 тон за ціною 441,67 без ПДВ загальною вартістю 114391,67грн. та 22878,33 грн. 20% ПДВ.

Для проведення розрахунку продавець виписав рахунок №7 від 12.07.06 на суму 114391,67 грн. + ПДВ 20% - 22878,33 грн. всього на суму 137270,00 грн.

Отримання зерна кукурудзи покупцем підтверджено накладною № 7 від 12.07.06 та довіреністю серії ЯММ №039367 на отримання ТМЦ від СТОВ «Санжариха»кукурудзи у кількості 259000 кг, виданою 13.07.06 на ім’я Параскевич Леоніда Миколайовича.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу (поставки).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

26.07.06 ТОВ «Агро-Рось»здійснило часткову оплату рахунку № 7 від 12.07.06 на суму 100025,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням №р-0010607 від 26.07.06 копію якого надала Черкаська обласна дирекція ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що ТОВ «Агро-Рось»не у повному обсязі виконало зобов’язання з оплати зерна кукурудзи, покладені на нього договором.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як визначено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 206 Цивільного кодексу України встановлено Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що ТОВ «Агро-Рось»отримало товар 13.07.06 (дата довіреності) за договором купівлі-продажу між двома господарюючими суб’єктами для здійснення господарської діяльності і ця угода повинна бути оплачена невідкладно, то відповідно до вимог наведених норм покупець повинен був здійснити оплату до 21.07.06 включно, однак оплату не здійснив.

Позов, пред’явлений 23.07.09, вважався б таким, що поданий з пропуском трирічного строку позовної давності із застосуванням наслідків встановлених ст.267 ЦК України, враховуючи , що боржник заявив про їх застосування.

Проте, як вже зазначалось, 26.07.06 ТОВ «Агро-Рось»здійснило часткову оплату рахунку № 7 від 12.07.06.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 1 і 3 ст. 264 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, суд встановлюючи початок перебігу строку позовної давності з урахуванням зазначених обставин та наведених правових норм зазначає, що перебіг трирічного строку позовної давності за вимогою про стягнення боргу за накладною і рахунком № 7 від 12.07.06 перерваний і починається з 27.07.06.

СТОВ «Санжариха»23.04.09 звернулось з пропозицією проведення взаємозаліку розрахунків сумі 115986,00 грн. за умови сплати 32702,53 грн.

Пропозиція залишена ТОВ «Агро-Рось»без реагування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Агро-Рось»було порушено умови Договору щодо оплати одержаного товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

На спростування позовних вимог відповідач не надав доказів та підтвердження повної оплати, обмежившись посиланням на застосування строку позовної давності.

Вищевикладеним відхилені посилання ТОВ «Агро-Рось»на пропуск строку позовної давності.

Враховуючи наведене позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 37245,00грн. визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат за весь період прострочення з липня 2006 року по листопад 2009 року в сумі 26001,26 грн. з урахуванням наданих розрахунків.

Порядок проведення розрахунку заборгованості з урахуванням індексу інфляції затверджено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Розрахунок сум боргу з урахуванням індексу інфляції виконується множенням суми боргу станом на час його виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Сукупний індекс розраховується за формулою: ІІс=(ІІ1/100)*(ІІ2/100)*…(ІІN/100), де ІІ1 –індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІ2 ІІN –індекс інфляції за другий і наступні місяці прострочення. На виконання рекомендацій вважається, що сума внесена за період з 01-по 15 число відповідного місяця індексується за період з врахуванням цього місяця, а у разі розрахунку з 16 по 31 число, тоді розрахунок починається з наступного.

За таких обставин розрахунок позивача корегується у сумі 25624,56 грн.

Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі за розрахунком суду.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо зустрічного позову.

Відповідно до акту звірки станом на 11.04.06 ТОВ «Агро-Рось»та СТОВ «Санжариха», за останнім рахується заборгованість у розмірі 188455,00 грн.

Господарський суд зазначає, що постановою №01/5833 від 13.12.07 СТОВ «Санжариха»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 52 Закону задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому ст. 31 цього Закону.

Господарським судом встановлено, що ТОВ «Агро-Рось»не є кредитором СТОВ «Санжариха»в розумінні положень діючого законодавства, оскільки на момент звернення у даній справі з вимогою товариство у справі про банкрутство боржника кредитором у встановленому законодавством порядку не визнавалась.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вбачається, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Таким чином, Законом встановлений особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника.

Як зазначалось вище при вирішенні первісного позову встановлено, що ліквідатор СТОВ «Санжариха»23.04.09 звернувся з пропозицією проведення взаємозаліку розрахунків сумі 115986,00 грн. за умови сплати 32702,53 грн., проте пропозиція залишена ТОВ «Агро-Рось»без реагування.

Відповідно до абзацу третього ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, господарський суд зазначає, що предмет спору за зустрічним позовом є відсутнім, а провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 7-93 «Про державне мито»державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним покладаються на ТОВ «Агро-Рось».

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 60, 69, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось»(0480, м. Київ, вул. Фрунзе/О.Терьохіна, 126/2, код ЄДРПОУ 30929025) з будь-якого рахунку, виявлено державним виконавцем під час примусового виконання рішення, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Санжариха»(20735, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Санжариха, вул. Шевченка,80-а, код ЄДРПОУ 03728699) 37245 (тридцять сім тисяч двісті сорок п’ять),00 грн. основний борг, 25624(двадцять п’ять тисяч шістсот двадцять чотири),56грн. інфляційних втрати, 628(шістсот двадцять вісім),69 грн. державного мита, 312(триста дванадцять),23грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Провадження за зустрічним позовом припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук

рішення підписане 04.12.09