Рішення № 9018113, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/41430.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазвидобування"

про стягнення 120 270,89 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Било Ю.О.- довіреність №1 від 20.01.09

від відповідача: Грищенко А.А.- довіреність №2-31д від 18.12.2008

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазвидобування" про стягнення 120 270,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором № 05.189.05/31-16 від 24.02.2005 р., не оплатив виконані позивачем роботи, заборгувавши позивачу 41 356,61 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 73 636,50 грн. - боргу, 41 356,61 грн. –інфляційних збитків та 5 277, 78 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1 202,71 грн. –державного мита, 312, Ухвалою від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.07.2009 року.

16.07.2009 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, через канцелярію суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні представником позивача заявлене клопотання про відкладення розгляду справи для укладення між сторонами мирової угоди. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 17.09.2009 року.

17.09.2009 представник відповідача в судове засідання не з»явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 05.10.2009 року.

05.10.2009 відповідач через канцелярію суду подав письмовий відзив на позовв якому заперечує проти задовлення позовних вимог посилаючись на нестання строку виконання зобов’язання по оплаті робіт. У судовому засіданні представниками сторін усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для укладання між сторонами мирової угоди.

Також представниками сторін подане клопотання про продовження строку вирішення даного спору.

Ухвалою від 05.10.2009 продовжено строк вирішення спору у даній справі, розгляд справи відкладено до 16.11.2009.

16.11.2009 за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні оголошено перерву до 30.11.2009 для виготовлення повного тексту рішення.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.11.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 05.189.05/31-16 (далі за текстом - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язався виконати "Відбір глибинних та поверхневих проб та типове дослідження пластових нафт Кременівського, Личківського та Юліївського родовищ" (далі за текстом - роботи), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити зазначені роботи на умовах передбачених Договором.

Відповідно до п.1.2 Договору перелік робіт і їх вартість вказана в кошторисі, що є невід»ємною частиною цього Договору.

Порядок здачі - приймання робіт встановлено в розділі 5 Договору.

Згідно п.5.1 Договору здача - приймання виконаних робіт проводиться сторонами у 10-денний термін після закінчення робіт за місцем знаходження замовника шляхом підписання сторонами Акту викона них робіт. Одночасно з Актом виконаних робіт виконавець зобов'язується передати замовнику комплект наукової, технічної та іншої документації, передбаченою технічним завданням і умовами Договору (п.5.2 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання по Договору виконав належним чином, що підтверджується наступним.

По факту виконання робіт по Договору сторонами складено та підписано Акти здачі-приймання робіт № 286 від 12.10.06р., на загальну суму 72 727,20 грн., в тому числі ПДВ 20% 12 121,20 грн., №311 від 25.12.2006р. на загальну суму 90 909,30 грн., в тому числі ПДВ 20% 15 151,55грн. Вказані акти оформлено згідно умов Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору, відповідач оплачує виконані позивачем роботи поетапно після підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Однак, відповідач в порушення умов Договору за виконані роботи розрахувався частково, а саме 30.11.07 по акту №286 від 12.10.06р., перерахував суму у розмірі 50 000,00 грн., у зв’язку з чим борг відповідача перед позивачем за даним актом становить 22 727,20 грн.

Позивач листом №1к-1006 від 07.12.07р. звернувся до відповідача в якому просив погасити заборгованість.

21.12.07р. по акту № 311 від 25.12.06р., відповідачем було перераховано суму у розмірі 40 000,00 грн., борг за вказаним актом становить 50 909,30 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 73 636,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду справи, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження обставин викладених в заперечені на позов.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 73 636,50 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 41 356,61 грн. –інфляційних збитків та 5 277, 78 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Харківгазвидобування" (04053, м. Київ, Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775; адреса управління: 61166, м. Харків, Інженерний пров.,1-а, і/н 300197726657) на користь Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 001471326143) –73 636 (сімдесят три тисячі шістсот тридцять шість) грн. 50 коп. –боргу, 41 356 (сорок одна тисяча триста п’ятдесят шість) грн. 61 коп. – індексу інфляції, 5 277 (п’ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 78 коп. –3 % річних, 1 202 (одна тисяча двісті дві) грн. 71 коп. –державного мита, 315 (триста п’ятнадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

Суддя М.М. Якименко