Рішення № 90181014, 25.06.2020, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2508/19

Провадження № 2/444/203/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

25 червня 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Мамедова Г. І.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення коштів на утримання (аліментів) та на додаткові витрати на неповнолітню дитину ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та додаткових витрат. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 25.09.2014 року , який на підставі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 14.08.2019 року розірвано (справа №444/1556/19) . Від спільного подружнього життя у них народилося одна дитина, а саме син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач з 2018 року не надає жодних коштів для утримання дитини , забезпечення її розвитку та потреб. розвитком та проблемами дитини. Окрім того позивач зазначає, що дитина має незадовільний стан здоров`я, часто хворіє, дитина схильна до распіраторних захворювань та алергії . Витрати на лікування є значними , а тому позивач не має змоги їх постійно оплачувати. Відповідно до рекомендацій лікарів існує постійна потреба в збалансованому харчуванні для дитини, відвідуванні спортивних секцій, зокрема - плавання, для покращення загального стану здоров`я дитини. Задоволення потреб дитини щодо її повноцінного розвитку, навчання, та оздоровлення також потребує значних коштів і позивач не взмозі в повній мірі цього забезпечити. Також позивач зазначає, що окрім сина вона утримує і своїх батьків-пенсіонерів, а саме мати позивача є особою з інвалідністю третьої групи (бронхіальна астма), потребує значної кількості дорогих медичних препаратів . А тому враховуючи те, що відповідач фізично здоровий, про місце праці їй відомо, що останній має неофіційні заробітки, аліметів нікому не платить, має у власності квартири, автомобілі , однак добровільно не виконує батькіського обов`язку по утриманню дитини, тому звернулась із даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а саме: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати такі в її користь в твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 грн. 00 коп. щомісячно на дитину , всіх його видів доходів , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, а також додаткові витрати на утримання сина в розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно починаючи з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

03.10.2019 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в спрощеному порядку з викликом сторін по справі та призначено до судовог розгялду на 05.11.2019 року.

22.01.2019 року судом постановлено ухвалу за клопотанням позивача про витребування інформації про наявність відкритих або закритих рахунків відповідача , а також відомостей за 2019 рік про місце роботи та розмір заробітної плати відповідача по справі .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному розмірі, додатково суду повідомила, що вона дійсно працює ТОВ "Галфрост" де її орієнтовний місячний дохід становить 15 000 грн. щомісячно . Просила суд позов задоволити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивачки підтримав просив суд позов задоволити з наведених у позові підстав, та при винесенні рішення суду врахувати подану відповідь на відзив на позовну заяву від 07.11.2019 року (а.с.101-103).Окрім того зазначив, що про стягнення витрат на правничу допомогу позивач звернеться після винесення рішення по справі , окремо із заявою про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково , зокрема ствердив що згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, щодо додаткових витрат для дитини в розмірі 500,00 грн. заперечив , оскільки позивачем не надано доказів про понесені нею додаткові витрати , та згідний такі надавати після того як позивач понесе такі додаткові витрати. В судовому засіданні ствердив, що він дійсно працює орієнтовний місячний його заробіток становить 10 000,00 грн . Також зазначив, що має на утриманні двох батьків пенсіонерів, які хворіють . Окрім того , заперечив те, що він не бажає брати участі у вихованнні та утриманні сина, оскільки позивач сама чинить перешкоди у спілкуванні із сином, відмовляється від коштів ,які він добровільно пересилав через поштові перекази. При винесенні рішення судом просив врахувати поданий ним відзив на позовну заяву від 30.10.2019 року (а.с.71-76) та подані ним заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.105-106).

Представник відповідача в судовому засіданні просив позов позивача задоволити частково, та врахувати подані відповідачем відзив на позовну заяву від 30.10.2019 року (а.с.71-76) та подані ним заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.105-106).

Заслухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем, 25.09.2014 року в міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2680, який 14.08.2019 року на підставі рішення Жовківського районного суду Львівської області (справа №444/1556/19) розірвано, та повернула своє дошлюбне прізвище " ОСОБА_8 ", що стверджується копією рішення суду, яке набрало законної сили 14.09.2019 року .

Із копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 вбачається, що у сторін у шлюбі народилася одна дитина, а саме : син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із позовної заяви позивачки по справі, дитина проживає із матір"ю позивачкою по справі та перебуває на її утриманні.

Із наданої позивачкою копії паспорта громадянина України, вбачається що вона своє прізвище « ОСОБА_9 » змінила на « ОСОБА_8 » , орган що видав 4628 .

Згідно із ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вказаний обов`язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків та є однаковим для них.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З приписів зазначених правових норм вбачається, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.

Згідно ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Сторонами надано докази про те, що вони обоє проживають із батьками , які є особами пенсійного віку та хворіють (а.с.78-79,85-88).

Із наданої на ухвалу суду від 22.01.2020 року інформації вбачається, що у ОСОБА_3 наявні закриті рахунки у АТ «Кредобанк» .

Згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб – платників податків станом на 04.02.2020 року замперіод з 1 по 3 квартали 2019 року ОСОБА_3 , отримав дохід в Львівському обласному центрі зайнятості в розмірі 19,68 грн. в ДП «Коніка Мінолта Україна» 46 527,52 грн., 1 516, 89 грн. всього 48 063, 26 грн.

Відповідно до відповіді ПАТ «Ідея Банк» від 30.01.2020 року ОСОБА_3 має відкритий рахунок, руху коштів по рахунку за період 2018-2019 роки небуло.Закриті рахунки відсутні.

Суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач за своїм станом здоров`я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов`язків із утримання дитини. Разом з тим, суд враховує, що обов`язок утримувати дитину в рівній мірі покладається на обох батьків, у тому числі і на позивача.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Зокрема при визначенні розміру аліментів суд враховує :

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини, яка хворіє, майна у власності не має, самостійних доходів не отримує;

- стан здоров`я та матеріальне становище матері дитини – позивачки по справі, яка не хворіє, працює, є власником земельної ділянки, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , ішого майна у власності не має;

- стан здоров`я та матеріальне становище батька дитини – відповідача по справі і платника аліментів, який не хворіє, є особою з інвалідністю 3 групи, працює, має у власності транспортний засіб автомобіль АЛЗК 21401 1983 року випуску, а відтак, він може надавати допомогу на утримання дитини .

Згідно із частиною 2 даної статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 р. № 146 “Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”. Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.

Так, позивач просить стягувати з відповідача в її користь на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі по 5000,00 грн. на дитину щомісячно до досягнення нею повноліття .

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України Про охорону дитинства, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи обов”язок обох батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, а також вимоги ст.182 Сімейного Кодексу України та ч. 3 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" і роз”яснення, що містяться у п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за якими максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків його заробітної плати /доходів/. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

На час винесення рішення по справі розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас, прожитковий мінімум у 2020 році в Україні для дітей від 6 років починаючи з січня 2020 - 1779 грн., з липня - 1859 грн., з грудня - 1921 грн.

Проте, суд вважає, що стягнення з останнього аліментів в розмірі по 5000,00 грн. щомісячно на утримання дитини буде значно погіршувати матеріальне становище відповідача . Оскільки позивач не надав суду достатньо доказів щодо можливості відповідача надавати кошти на утримання дитини у визначеному нею розмірі.

Згідно зі ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні розміру аліментів суд виходить з розумності та достатності розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивача на утримання неповнолітньої дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, те, що позивач та відповідач є працевлаштованим, матеріального становища сторін, відсутності у відповідача на утриманні інших дітей, а також з урахуванням тієї обставини, що обов`язок утримувати дитину лежить на обох батьках. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, які вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.

Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов переконання, що позовну вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі слід задовольнити частково, а саме слід визначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн, щомісячно, що на даний час зможе забезпечити першочергові потреби неповнолітнього, 4 000, 00 грн. на дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред"явлення даного позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір відповідатиме інтересам дитини, буде необхідним та достатнім для забезпечення його гармонійного розвитку і не порушуватиме права кожної із сторін.

Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Верховний Суд у постанові від 14.01.2019 року (справа № 751/4312/16-ц) зауважив, що до таких особливих обставин закон відносить, зокрема, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Вирішуючи вимоги про стягнення додаткових витрат, суд враховує ст.185 СК України, за якими той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат. Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Із копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2019 року вбачається, що дитина хворіє , діагноз атопічний дерматит, ремісія. Лікуючим лікарем надано лікувальні і трудові рекомендації , зокрема, дотримання рекомендацій алерголога, збалансоване харчування, фізична активність (при можливості – заняття у спортивних секціях, плавання), оздоровчий відпочинок, загартовування. В силу даного захворювання дитина потребує обов`язкового систематичного лікування, що відповідно зобов`язує батьків дитини нести додаткові матеріальні витрати.

Позивачка зазначає, що за період з 2018 року по 2019 рік (а.с.17-57) нею понесені додаткові витрати на лікування дитини, медичні препарати, дошкільний заклад «Смайлик», харчування, одяг, іграшки сина . Які просить позивач стягнути з відповідача в розмірі по 500 грн. щомісячно .

Відповідач, не погоджуючись з такими, оскільки позивачка на такі додаткові витрати вказує гіпотетично : «існує потреба», «рекомендовано лікарями», орієнтовні ціни в басейни, спортивні секції. Позивач покликається на відшкодування вартості відвідування спортнивних секцій на майбутнє, тому відповідач згідний оплачувати половину коштів після того, як позивач понесе витрати після того , як дитина почне відвідувати дані секції .

Згідно природи додаткових витрат, що зумовлені особливими обставинами, такі можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.

Позивачкою надано суду підтвердження (товарні чеки про відвідування дитиною дошкільного закладу «Смайлик» (а.с.17,23,48-51), квитанції на придбання ліків для дитини (а.с.18.21-22,25-26,29-33).

З урахуванням наведеного понесені позивачкою додаткові витрати мають бути відшкодовано та відповідно до принципу справедливості, добросовісності та розумності слід стягнувши такі з відповідача в розмірі 500,00 грн. щомісячно.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А тому з відповідача необхідно стягнути 768 грн. 40 коп. судового збору.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для частково задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 4,6,7,12,76,77,81,141,258-259,263,264,265,268,354,355,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_2 , працюючого менеджером ДП "Коніка Мінолта ОСОБА_10 ", код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Буським РВ ГУМВС України у Львівській області 06.06.1995р.,ІПН НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а саме: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати такі в користь його матері ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої та зареєстрованої АДРЕСА_3 , працюючої ТОВ "Галфрост", ІПН НОМЕР_5 ) в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. 00 коп. щомісячно, всіх його видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину ОСОБА_7 в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого : АДРЕСА_2 , працюючого менеджером ДП "Коніка Мінолта ОСОБА_10 ", код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Буським РВ ГУМВС України у Львівській області 06.06.1995р., ІПН НОМЕР_4 ) додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини, а саме: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та стягувати такі в користь його матері ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,проживаючої та зареєстрованої АДРЕСА_3 , працюючої ТОВ "Галфрост", ІПН НОМЕР_5 ) в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 26.09.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого : АДРЕСА_2 , працюючого менеджером ДП "Коніка Мінолта ОСОБА_10 ", код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Буським РВ ГУМВС України у Львівській області 06.06.1995р., ІПН НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

Суддя: Зеліско Р. Й.